Справа № 2-89/09
28 травня 2009 року. Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Гречаного В.А.,
при секретарі - Петренко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах та пені за прострочення сплати аліментів,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах та пені за прострочення сплати аліментів по тих підставах, що на підставі постанови Новомосковського міського суду від 20.11.2000 року ОСОБА_2 зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини свого заробітку кожного місяця в особі матері ОСОБА_1 Але відповідач ухиляється від сплати аліментів на утримання сина починаючи з 01.02.2004 року і ніякої допомоги на утримання сина не надавав, в зв'язку з чим проти ОСОБА_2 була порушена кримінальна справа за ст. 164 КК України. Згідно довідки виконавчої служби заборгованість на 01.01.2006 року склала 5514 грн. 22 коп. Вироком Новомосковського міськрайонного суду від 17.05.2006 року ОСОБА_2 був засуджений за ст. 164 КК України, цивільний позов ОСОБА_1 був залишений без розгляду. Але після винесення вироку судом, відповідач продовжує ухилятись від сплати аліментів, тому станом на 01.06.2006 року його заборгованість складає 6009 грн. Пеня у розмірі 1% від суми непогашених аліментів за кожен день прострочення, яка утворилась в період часу з 01.05.2005 року по 15.06.2006 року. складає 24636 грн. 90 коп. В зв'язку з цим, у позовній заяві позивачка просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по сплаті аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у сумі 6009 грн. і пеню за прострочення сплати аліментів у сумі 24636 грн. 90 коп., всього позивачка просить стягнути з відповідача на свою користь 30645 грн. 90 коп.
В судовому засіданні позивачка підтримала свій позов, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, крім того, пояснила, що на утримання сина Син ОСОБА_3, на утримання якого відповідач повинен сплачувати аліменти, проживає з нею, відповідач аліменти на сина не сплачує і ніякої допомоги не надає. До січня 2004 року відповідач аліменти сплачував, але нерегулярно, а з лютого 2004 року і по цей час відповідач аліменти не платить взагалі. Ніяких домовленостей у позивачки з відповідачем з приводу несплати аліментів не було, хоча відповідач стверджує, що аліменти він сплачувати не повинен, оскільки між ними нібито була про це домовленість під час поділу їх сумісного майна. Під час розлучення у 1995 році між ними була усна домовленість про те, що позивачка залишається з двома дітьми в трикімнатній квартирі, а відповідач залишається в двокімнатній квартирі та йому остається автомобіль. Також в них був будинок, який в 2003 році був оформлений на сина ОСОБА_4, 1986 року народження. Тобто майно вони поділили, і всі обставини, що стосуються розділу майна та нерухомості між ними не стосуються сплати аліментів і відповідач повинен їх сплачувати на загальних підставах. Тому позивачка, уточнюючи свої позовні вимоги, просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по аліментам в сумі 6009 грн. 04 коп., а також пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01.05.2005 року по 01.06.2006 року в сумі 24636 грн. 90 коп.
Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі, пославшись на обставини, викладені у позовній заяві, просить позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав та пояснив суду, що за рішенням суду він зобов'язаний платити аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі ? частини свого заробітку. Ніякої заборгованості на сплаті аліментів в нього немає, тому що до 2004 року він регулярно платив аліменти, а після 2004 року аліменти він не сплачує, оскільки на той в нього час вже була переплата. З 1994 року відповідач з позивачкою разом не проживають і вони домовились, що вона забирає квартиру з усім вмістом, а він буде платити щомісяця на двох дітей - сина ОСОБА_4, 1986 року народження та сина ОСОБА_3 1992 року народження, по 100 доларів США. В 1997 році у відповідача від другого шлюбу народився син і вони разом з позивачкою домовились, що з цього моменту він буде платити 300 грн. на двох дітей, які відповідач платив регулярно, і заборгованості не було. У 2000 році позивачка попросила відповідача погодитись на те, що вона подасть до суду позов про стягнення аліментів, для того щоб отримати субсидію. Відповідач погодився і з нього за рішенням суду було стягнуто ? частину його заробітку, а він продовжував платити по 300 грн. щомісяця, як вони і домовлялись. Однак, позивачка судовому виконавцю надавала розписки, що отримувала нібито по 120 грн., для того, щоб отримувати субсидію, а реально отримувала 300 грн. Тому виникла переплата. Розписок від позивачки відповідач не брав. В 2001 році він розлучився з позивачкою, і домовився з нею, що він переоформить свій особистий будинок на старшого сина ОСОБА_4, що він і зробив, . та продовжував сплачувати аліменти по 300 грн. щомісяця. В 2003 році позивачка цей будинок продала без його згоди, забрала всі гроші собі, і відповідач в зв'язку з цим з 2004 року перестав платити аліменти, тому що отриманням грошей за будинок позивачка перекрила всі аліментні зобов'язання відповідача. До суду з приводу незаконного продажу дома відповідач не звертався. З 2004 року аліменти він не платить взагалі, тому що вважає, що ніякого боргу в нього немає. Вирок суду від 17.05.2006 року по ст. 164 КК України відповідач вважає незаконним, але він його не оскаржував. Відповідач вважає, що позов не обґрунтований і просить відмовити у його задоволенні.
Суд, вислухавши сторони, представника позивачки, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню по наступних підставах.
Згідно ст. 180, 181 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначається за домовленістю між ними. Також за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від неї, може брати участь у її утриманні в грошовій або натуральній формі.
Тому, відповідач, якій проживає окремо від свого сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і з якого стягнуті аліменти на утримання сина за рішенням суду від 20.11.2000 року у розмірі ? частини свого заробітку щомісяця, повинен утримувати дитину до повноліття нарівні з позивачкою, з якою проживає син, а за домовленістю між сторонами відповідач міг би приймати участь в утриманні дитини як у грошовому, так і в іншому, визначеному між сторонами виразі.
Але відповідач не надав суду доказів того, що між ним та позивачкою існувала будь яка домовленість с приводу утримання дитини відповідачем не у грошовому, а в іншому виразі. Тому ствердження відповідача щодо наявності таких домовленостей є голослівними і суд до уваги їх не приймає, як не приймає до уваги ствердження відповідача про сплату ним аліментів, про наявність переплати і відсутності заборгованості по аліментних платежах з його боку, оскільки відповідач не надав суду будь-яких доказів з цього приводу (розписок, або інших документів, які б підтверджували виплату відповідачем аліментів на утримання сина ОСОБА_3). Ствердження відповідача, що він не зобов'язаний виплачувати аліменти в зв'язку з тим, що позивачка нібито отримала всі гроші за проданий нею спільний будинок також не приймаються судом до уваги, оскільки відношення відповідача з позивачкою з приводу поділу їх сумісного майна не стосуються предмету даного позову, є їхньою особистою справою, і ніяким чином не впливають на обов'язок відповідача виплачувати аліменти на дитину, оскільки будь-яких доказів наявності домовленості з позивачкою з приводу погашення аліментних зобов'язань відповідача за рахунок коштів від відчуження їх майна, відповідач суду також не надав.
Тому, відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до його повноліття. Але від свого обов'язку відповідач ухилявся, за що 17.05.2006 року його було засуджено за ч. 1 ст. 164 КК України (а.с. 7-9), і станом на 01.06.2006 року сума заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів становить 6009 грн. 04 коп. (а.с. 5).
Відповідно до ч. 4 ст. 194 СК України, заборгованість за аліментами стягується за рішенням суду незалежно від досягнення дитиною повноліття.
Тому, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по аліментах є обґрунтованими, і з відповідача на користь позивачки слідує стягнути вказану заборгованість в сумі 6009 грн. 04 коп.
Згідно ч. 1 ст. 196 Сімейного Кодексу України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
На підставі вказаної норми закону позивачка має право на стягнення з відповідача пені, оскільки заборгованість по сплаті аліментів виникла з вини відповідача. Але сума пені у розмірі 24636 грн. 90 коп., яку позивачка просить стягнути з відповідача за прострочення сплати аліментів, є значно завищеною і в цій частині позовні вимоги слідує задовольнити частково. Позивачка безпідставно вирахувала пеню із загальної суми заборгованості, а згідно вимог ст. 196 СК України, пеня нараховується у розмірі 1% за кожен день прострочення і повинна нараховуватись щомісяця - тобто за кожен місяць прострочення окремо за період з 01.05.2005 року по 01.06.2006 року (сума заборгованості за конкретний місяць умножається на кількість днів у відповідному місяці і дорівнює відсотки, після чого суми пені за кожен місяць складаються і виводиться загальна сума пені).
Довідкою відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції від 27.06.2008 року підтверджуються щомісячні суми заборгованості відповідача ОСОБА_2 по сплаті аліментів за період з 01.05.2005 року по 01.06.2006 року (а.с. 61). На підставі цієї довідки судом виведена сума пені за прострочення сплати аліментів, яка буде складати: 2005 рік: за травень згідно довідки сума заборгованості становила 106,62 грн., тому сума пені буде складати 33 грн. (106,62 грн. х 31% (у травні 31 день); червень - заборгованість 132,13 грн., сума пені 39,6 грн. (132,13 х 30%); липень - заборгованість 132,13 грн., сума пені 40,9 грн. (132,13 х 31%); серпень - заборгованість 132,13 грн., сума пені 40,9 грн. (132,13 х 31%); вересень - заборгованість 132,13 грн., сума пені 39,6 грн. (132,13 х 30%); жовтень - заборгованість 132,13 грн., сума пені 40,9 грн. (132,13 х 31); листопад - заборгованість 132,13 грн., сума пені 39,6 грн. (132,13 х 30); грудень - заборгованість 132,13 грн., сума пені 40,9 грн. (132,13 х 31%); 2006 рік: січень - заборгованість 134,08 грн., сума пені 41,5 грн. (134,08 х 31%); лютий - заборгованість 149,87 грн., сума пені 41,9 грн. (149,87 х 28%); березень - заборгованість 156,98 грн., сума пені 48,6 грн. (156,98 х 31%); квітень - заборгованість 146,5 грн., сума пені 43,9 грн. (146,5 х 30%); травень - заборгованість 151,68 грн., сума пені 47 грн. (151,68 х 31%), а всього сума пені за прострочення сплати аліментів за період з 01.05.2005 року по 01.06.2006 року буде складати 538 грн. 30 коп., і дану суму слідує стягнути з відповідача на користь позивачки.
Тому, з відповідача слідує стягнути на користь позивачки заборгованість по аліментах на утримання неповнолітньої дитини в сумі 6009 грн. 04 коп., а також пеню за прострочення сплати аліментів в сумі 538 грн. 30 коп., тобто всього 6547 грн. 34 коп.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави слідує стягнути судовий збір в сумі 65 грн. 47 коп. (1% від задоволеної частини позовних вимог в сумі 6547 грн. 34 коп.), а також на підставі ст. 81 ЦПК України з відповідача слідує стягнути на користь Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 грн. 50 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 81, 88, 212, 213, 215 ЦПК України , ст. ст. 180, 181, 194, 196 СК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по аліментах на утримання неповнолітньої дитини в сумі 6009 грн. 04 коп., а також пеню за прострочення сплати аліментів у сумі 538 грн. 30 коп., всього - 6547 грн. 34 коп.
В решті частини позову ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 65 грн. 47 коп., а також стягнути на користь Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 грн. 50 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження або протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подане протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя