Справа № 2-2660/2009
20 травня 2009 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Івасюти Л.В.
при секретарі Зінчук А.О.
з участю позивача ОСОБА_1 .
представника відповідача Гармай І.Т.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Луцької міської ради про виділ частки та визнання права власності на спадкове майно,
10 лютого 2009 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про виділ частки та визнання права власності на спадкове майно.
Свій позов мотивує тим, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом по приватизації житлового фонду Луцької міської ради 16 березня 2000 року, їй, позивачу, малолітній ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належить 3-х кімнатна АДРЕСА_1 (а.с. 4). Вказана квартира належить їм на праві спільної сумісної власності, тобто, вони мають на неї рівні права і кожному із них належить ідеальна частка в розмірі ? частини квартири. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва по смерть (а.с. 6). Після його смерті відкрилася спадщина на належну йому ? частину квартири за АДРЕСА_1 міста Луцька. Позивач, дружина покійного, ОСОБА_4 , їхня дочка, являються спадкоємцями першої черги за законом. На день смерті ОСОБА_3 , вони проживали з останнім, після його смерті продовжували проживати в належній їм квартирі на праві спільної сумісної власності, а тому вважаються такими, що прийняли спадщину.
Їх частка в спадковому майні становить по 1/8 частині квартири кожній (1/4 : 2). Позивач з дочкою фактично прийняли спадщину, але не оформляли свої спадкові права. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 (а.с. 5). Після її смерті відкрилася спадщина на належній їй 3/8 частини квартири (1/4 + 1/8). Спадкоємцями першої черги за законом являються: її дочка малолітня ОСОБА_2 та мати померлої ОСОБА_1 . Вони проживали із спадкодавцем ОСОБА_4 . на день її смерті і згідно вимог ст. 1268 ЦК України являються такими, що прийняли спадщину. Кожній з них в спадковому майні після смерті ОСОБА_4 належить частка в розмірі 3/16 частини квартири (3/8 : 2). Позивач вважає, що їй належить 9/16 частини квартири (1/4 + 1/8 після смерті чоловіка та 3/16 після смерті дочки); ОСОБА_2 7/16 частини (1/4 + 3/16 після смерті її матері).
Враховуючи наведене, просить визнати що їй, позивачу, малолітній ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожному зокрема, в квартирі за адресою АДРЕСА_1 належить ідеальна частка в розмірі ? частини квартири. Визнати що, їй, ОСОБА_1 , як спадкоємиці першої черги за законом після смерті її чоловіка, ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 міста Луцька належить 1/8 частини квартири. Та визнати що, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спадкоємцям першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 , яка ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить 3/16 частини квартири за АДРЕСА_1 міста Луцька. А всього ОСОБА_1 належить 9/16 частини квартири, ОСОБА_2 - 7/16 частини квартири.
В судовому засіданні позивач підтримала позов із зазначених підстав та просила його задовольнити.
Представник відповідача не заперечувала проти задоволення позову.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Позивач відповідно до статті 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 та дочки ОСОБА_4 . Також спадкоємцем першої черги є ОСОБА_2 після смерті своєї матері ОСОБА_4 .
З матеріалів справи вбачається, що до спадкового майна належать такі частки: ОСОБА_1 належить - 9/16 частини квартири (1/4 + 1/8 після смерті чоловіка позивача та 3/16 після смерті її дочки); ОСОБА_2 7/16 частини квартири (1/4 + 3/16 після смерті її матері) за адресо.: АДРЕСА_1 .
На підставі вищенаведеного встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло виданого відділом по приватизації житлового фонду виконавчого комітету Луцької міської ради від 16.03.2000 року на АДРЕСА_1 , співвласниками даної квартири є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК (в редакції 1963 року) зазначено, що спадкоємець прийняв спадщину в тому разі якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
На підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Також відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 цього Кодексу.
При таких обставинах суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити та визнати за ОСОБА_1 право власності на 9/16 частини квартири та ОСОБА_2 7/16 частини АДРЕСА_1 в порядку спадкування.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 12, 58, 60, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 328, 1261, 1268, 1273 ЦК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 після смерті її чоловіка ОСОБА_3 та її дочки ОСОБА_4 право власності на 9/16 частини АДРЕСА_1 в порядку спадкування.
Визнати за ОСОБА_2 після смерті її матері ОСОБА_4 право власності на 7/16 частини АДРЕСА_1 в порядку спадкування.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду Івасюта Л.В.