Справа № 2а-2599/09/0308
18 травня 2009 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді Пушкарчук В.П.,
при секретарі Шафранюк І.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмоаи виплачувати допомогу по догляду за дитиною та зобов'язання провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку незаконною і виплатити недоплачені суми, -
ОСОБА_1 . звернулась в суд з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмоаи виплачувати допомогу по догляду за дитиною та зобов'язання провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку незаконною і виплатити недоплачені суми.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, має право на допомогу по догляду за дитиною в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Зазначає, що всупереч вказаного Закону допомога їй надавалась в неповному розмірі.
Звернувшись до відповідача за виплатою недоплаченої суми допомоги отримала відмову з посиланням на те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено виплату допомоги в тому розмірі, якій їй виплачувався.
Просить суд, визнати неправомірними дій відповідача щодо відмоаи виплачувати допомогу по догляду за дитиною та зобов'язати провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку незаконною і виплатити недоплачені суми.
В судове засідання позивач та представник відповідача не з'явилися, проте подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
В поданих суду письмових запереченнях відповідач, заперечивши проти позову з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату зазначеної допомоги в іншому розмірі, ніж той, що передбачався ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», а відповідно до ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань; зміни в чинне бюджетне законодавство щодо збільшення бюджетних асигнувань на виплату допомоги не вносились, просить відмовити в задоволенні позову, наголошує на пропущенні строку звернення до суду.
Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають часткового задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу ОСОБА_1 відповідно до поданої заяви департаментом соціальної політики Луцької міської ради призначено допомогу по догляду за дитиною: з квітня 2007 року - у розмірі 90,00 гривень.
Фактично позивачу нарахований та виплачений розмір допомоги за 2007 рік: в липні - 101,16 грн., в серпні - 103,41 грн., в вересні - 104,85 грн., в жовтні - 104,85 грн., в листопаді - 107,73 грн., в грудні - 110,88 грн.
Згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої ст. 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Розмір зазначеної допомоги було змінено Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Зокрема, ст. 56 Закону встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 зазначене положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України» визнано неконституційним та втратило чинність з дня ухвалення рішення.
Розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на 2007 рік встановлений ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року і становив: з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.
Отже, розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку мав становити: з 09.07.2007 року по вересень 2007 року 463 грн. в місяць, з жовтня по грудень 2007 року 470 грн. в місяць, а тому згідно вищевикладеного законодавства позивач має право на 50 відсотковий розмір такої допомоги.
Виплата відповідачем допомоги по догляду за дитиною в розмірі, визначеному відповідно до ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яка визнана неконституційною згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, є на переконання суду, порушенням прав позивача. Дії департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо відмови у виплаті допомоги в розмірі встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» є неправомірними.
Заперечення відповідача судом не приймаються до уваги, оскільки відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни України мають право на соціальний захист, яке гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав.
Суд поновлює позивачу строк звернення до суду за захистом своїх прав оскільки вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною і у зв'язку з цим не мала змоги звернутися до суду з вказаним позовом.
Оскільки згідно до ч.1 ст.5 закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» всі види державної допомоги сім'ям з дітьми призначають і виплачують органи соціального захисту за місцем проживання батьків, то кошти слід стягнути з Департаменту соціальної політики Луцької міської ради.
У 2008 році п.23 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст.13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» відповідно до даних змін органи праці та соціального захисту призначають і виплачують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок коштів Державного бюджету України як застрахованим особам так і незастрахованим особам в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Разом з тим, п.23 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» згідно яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмір, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. А також, внесено зміни до розділу УІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» згідно яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Дані положення Закону України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. неконституційними не визнані.
Позивач обґрунтовує свої вимоги щодо стягнення допомоги за 2008 рік посилаючись на Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Однак, згідно ст.50 зазначеного закону матеріальне забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, застрахованим особам призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків.
П.25 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.ст.40-44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» виключено. Однак рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. визнано п.25 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» неконституційним. Таким чином з 22.05.2008 р. одночасно діяли два законодавчі акти, які мали однакову юридичну силу, але по різному встановлювали розмір допомоги, порядок їх виплати та джерело фінансування.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року є підставними та підлягають до часткового задоволення, суд зобов'язує відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену допомогу по догляду за дитиною за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 159,160, 163, 167 КАС України, на підставі ст. 3, ч. 2 ст. 19, ст.ст. 22, 46 Конституції України, ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, суд, -
Позовну заяву задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.
Визнати дії Департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» - неправомірними.
Зобов'язати Департамент соціальної політики Луцької міської ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення та подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк з дня подання заяви про апеляційне оскарження, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду В.П. Пушкарчук