Справа №2-243/2009р.
20 травня 2009 року. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Мурашко С.І.,
при секретарі - Переверзєвій І.О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок вчинення злочину, ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просить стягнути на його користь завдану йому відповідачем матеріальну шкоду в розмірі 7610,43 грн., а також моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.
Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що 28.12.2007 року, відповідач близько 18 год. 40 хв., керуючи автомобілем Фіат державний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Київ-Знам'янка на 227 км + 970 м, виїхав на зустрічну смугу руху, чим порушив вимоги розділу 34 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого зіткнувся з керованим ним автомобілем ВАЗ-21013, державний номер НОМЕР_2 . В результаті ДТП він отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Вироком Кам'янського районного суду Черкаської області від 10.11.2008 року відповідач визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки, без позбавлення керувати транспортними засобами та на підставі ст.75 КК України звільнено від призначеного покарання з випробуванням на 1 рік.
Внаслідок вчинення злочину йому спричинена матеріальна шкода яка полягає у наступному: затрати на медикаменти в Кам'янській ЦРЛ - 350 грн., затрати на медикаменти в 3-х Кіровоградських лікарнях - 2460,47 грн., рентгенівські знімки та УЗД - 220 грн., оплата доглядальниці - 300 грн., лікування та відновлення правого верхнього різця - 470 грн., витрати на оплату транспорту - 1639 грн., пошкоджені брюки - 100 грн., втрачений заробіток за чотири місяці - 2070 грн.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, дав пояснення по суті заявлених вимог та посилаючись на викладене просив позов задовольнити.
Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28.12.2007 року, близько 18 год.40 хв., ОСОБА_2 керуючи автомобілем Фіат державний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Київ-Знам'янка на 227 км + 970 м, виїхав на зустрічну смугу руху, чим порушив вимоги розділу 34 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого зіткнувся з автомобілем ВАЗ-21013, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . В результаті ДТП останній отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Вироком Кам'янського районного суду Черкаської області від 10.11.2008 року відповідач визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки, без позбавлення керувати транспортними засобами та на підставі ст.75 КК України звільнено від призначеного покарання з випробуванням на 1 рік.
Згідно довідки Кам'янського районного суду Черкаської області НОМЕР_1 від 17.04.2009 року, зазначений вирок суду не оскаржувався та набрав законної сили 25.11.2008 року.
Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою, що визначено ч.4 ст.61 ЦПК України.
Як зазначено в ст.1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ч.2 ст.1187, п.1ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Як передбачено ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Згідно ст.1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду, тощо.
Таким чином підлягають стягненню затрати позивача на медикаменти та транспортні витрати, що підтверджені документально, а інші позовні вимоги, що не підтверджені документально задоволенню не підлягають.
Так, стягненню підлягають витрати на купівлю медикаментів в розмірі 1472, 77 грн., а також витрати за послуги евакуатора в розмірі 600 грн. та на транспортні послуги в розмірі 667,64 грн.
Не підлягають стягненню з відповідача внески до лікарняної каси, так як це не є витратами на лікування, за оплату доглядальниці, так як це не підтверджено документально, за лікування та відновлення правого верхнього різця, так як ці витрати ще не здійснені і лікування не пройдено, за пошкоджені брюки, так як це не підтверджено документально, за втрачений заробіток за чотири місяці, так як позивач на момент ДТП ніде не працював.
Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Таким чином, суд приходить до висновку, що крім матеріальної шкоди позивачу завдано моральної шкоди, внаслідок отримання тяжких тілесних ушкоджень, довготривалого лікування, через відчуття болю та порушення нормального способу життя.
Визначаючи розмір моральної шкоди суд враховує роз'яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) від 31.03.1995 року №4, згідно з яким ця шкода визначається в межах заявлених позовних вимог, залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних та фізичних страждань, з врахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інші обставини.
Моральна шкода підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 25000 грн.
Керуючись ст.ст. 1166, 1167, 1187, 1188, 1192, 1195 ЦК України, ст.ст.10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на придбання медикаментів в розмірі 1472,77 грн., за послуги евакуатора в розмірі 600 грн, за витрати на транспортні послуги в розмірі 667,64 грн., а також в рахунок відшкодування моральної 25000 грн. та 500 грн. витрат на правову допомогу.
В частині інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя