Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Яреми А.Г.,
Лихути Л.М.,
Охрімчук Л.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві 18 травня 2009 року справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів “Трускавецькурорт”, треті особи: ОСОБА_2 ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 13 червня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 25 вересня 2008 року,
У вересні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 16 серпня 2006 року він був звільнений з роботи з посади лікаря-терапевта філії закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів "Трускавеькурорт" "Санаторій "Весна" на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України в зв'язку з відсутністю 2 червня 2006 року з 9 год. до 12 год. 10 хв. на роботі без поважних причин.
Вважає таке звільнення незаконним, оскільки того дня з 9 год. до 12 год. 10 хв. він був відсутній на роботі з поважних причин у зв'язку з явкою до Дрогобицького ВБОЗ УБОЗ управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області для надання свідчень; крім того, за зміненим в усній формі графіком роботи він того дня працював у другу зміну - з 14 год.; акт про його відсутність на роботі є незаконним; виборний орган первинної профспілкової організації, головою якої він був, відмовив у наданні згоди на його звільнення, а Міська профспілкова організація працівників санаторно-курортних і медичних установ м. Трускавця, яка надала згоду на його звільнення, не є первинною профспілковою організацією, яка повинна надавати згоду на звільнення.
Позивач просив поновити його на роботі, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду.
Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 13 червня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 25 вересня 2008 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1. ставить питання про скасування судових рішень й ухвалення нового рішення, посилаючись на недоведення обставин, які суд вважав установленими, невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування судових рішень відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення або неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 13 червня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 25 вересня 2008 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України
А.Г. Ярема
Л.М. Лихута
Л.І. Охрімчук