Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Вус С.М.,
суддів
Ковтюк Є.І. і Прокопенка О.Б.,
за участю прокурора
Парусова А.М.,
захисника
ОСОБА_1
засудженої
ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 7 квітня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_1 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 12 грудня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 21 лютого 2008 року щодо ОСОБА_2
вироком суду
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
судима Святошинським районним судом м. Києва 21 липня 2006 року за ч.2 ст. 364 та ч.1 ст. 388 КК України на 5 років позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України на 2 роки та позбавленням права займати посади директора підприємства на строк 3 роки,
- засуджена за ч.2 ст. 27, ч.2 ст. 222 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади директора підприємств на строк 2 роки;
- за ч.2 ст. 358 КК України на 3 роки обмеження волі;
- за ч.3 ст. 358 КК України на 1 рік обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України визначено покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади директора підприємств на строк 2 роки.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права займати посади директора підприємств на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2. від відбування основного покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та на неї покладені обов'язки, передбачені п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України.
Також цим вироком засуджено ОСОБА_3, рішення щодо якого не оскаржуються.
Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_2. та ОСОБА_3 у рахунок відшкодування матеріальних збитків на користь АТ «Український інноваційний банк» 179 065 гривень.
Ухвалою апеляційного суду зазначений вирок скасовано в частині задоволення цивільного позову, а справу направлено на новий розгляд в порядку цивільного судочинства. В решті вирок залишено без зміни.
ОСОБА_2. засуджено за шахрайство з фінансовими ресурсами, вчинене за попередньою змовою з ОСОБА_3., що завдало великої матеріальної шкоди АТ «Укрінбанк» та у підробленні і використанні документів - технічно-економічних обґрунтувань та квитанцій прибуткового касового ордеру, а саме, що вона у приміщенні офісу ТОВ «Алнат», розташованому на проспекті Перемоги 67 у м. Києві, вносила завідомо неправдиві відомості у зазначені документи для отримання кредиту в Київській філії АТ «Укрінбанк» та для введення працівників цієї філії в оману щодо використання отриманих кредитних коштів.
У касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок суду як такий, що постановлений з порушенням вимог кримінального та кримінально-процесуального права, оскільки вважає, що ОСОБА_2. як з ОСОБА_3 так і з АТ «Укрінбанк» діяла в межах цивільного законодавства, надана нею інформація про цільове призначення і використання кредитних коштів була достовірною. Зазначає, що банку шкода не була спричинена, оскільки кредит був належно забезпечений заставою - товарами, що придбані за кредитні кошти. Крім того вважає, що суд безпідставно відмовив у витребуванні документів, які підтверджують цивільно-правовий характер правовідносин, чим порушив право ОСОБА_2. на захист.
У доповненні до касаційної скарги засуджена ОСОБА_2. порушує питання про застосування до неї Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року, оскільки вона має на утриманні неповнолітню дитину.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, захисника ОСОБА_1 та засуджену ОСОБА_2 які просили застосувати до ОСОБА_2. Закон України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року, думку прокурора, який вважав обгрунтованою заяву засудженої про застосування щодо неї амністії, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Висновки суду про доведеність винності засудженої ОСОБА_2. ґрунтуються на зібраних на досудовому слідстві, ретельно досліджених та перевірених судами першої та апеляційної інстанції доказах, яким дана правильна юридична оцінка, і на думку колегії суддів є правильними.
Призначене засудженій ОСОБА_2. покарання за своїм видом та розміром відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_2. про застосування щодо неї амністії та звільнення її від покарання підлягає задоволенню, оскільки відповідно до п. «в» ст. 1 ЗУ «Про амністію» від 12 грудня 2008 року, звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, засуджені за умисні злочини, які не позбавлені батьківських прав і які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.
З матеріалів справи вбачається, що на утриманні засудженої ОСОБА_2. є неповнолітня дитина - ОСОБА_4., ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, щодо якої засуджена не позбавлена батьківських прав, а тому на неї поширюється положення п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року і вона підлягає звільненню від покарання за амністією.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,
касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити частково і застосувати щодо ОСОБА_2 п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року, звільнивши її від покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 12 грудня 2006 року.
Вус С.М. Ковтюк Є.І. Прокопенко О.Б.