Справа № 22-а-13485/2008 р. Головуючий 1-ої інстанції - Стародуб О.В.
Суддя-доповідач - Попович О.В.
16 квітня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
Головуючого судді Попович О.В.
Суддів Земляної Г.В., Хрімлі О.Г.,
при секретарі Черненка О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19.12.2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування і архітектури Уманського виконавчого комітету про визнання недійсним висновку про самочинне будівництво в зв'язку з неналежним виконанням службових обов'язків та стягнення моральної шкоди, -
15 травня 2007 року ОСОБА_1 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Управління містобудування і архітектури Уманського виконавчого комітету, в якому просив суд визнати неправомірними дії відповідача в ненаданні позивачу дозволу на будівництво в результаті неналежного виконання обов'язків; визнати недійним висновок відповідача на самочинне будівництво в зв'язку з відсутність професійної відповідальності; зобов'язати відповідача надати згідно доданих документів дозвіл на будівництво і виправити недоліки по висновку на самочинне будівництво самостійно або доручити це третій особі за рахунок відповідача; постановити окрему ухвалу про адміністративну відповідальність відповідача згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення за непрофесійність, протиправні дії і перевищення службових повноважень; стягнути з відповідача кошти на відшкодування моральних збитків у сумі 3500,00 гри.
Під час розгляду справи, позивач змінив свої позовні вимоги та просив суд визнати недійсним висновок відповідача на самочинне будівництво в зв'язку з неналежним виконанням обов'язків і зобов'язати управління надати новий.
Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19.12.2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління містобудування і архітектури Уманського виконавчого комітету про визнання недійсним висновку про самочинне будівництво в зв'язку з неналежним виконанням службових обов'язків та стягнення моральної шкоди - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати, та постановити нову, якою справу повернути до суду першої інстанції на новий розгляд, в іншому складі суду. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що судом першої інстанції були порушенні норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
До суду апеляційної інстанції сторони не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду. Представник відповідача просив суд апеляційної інстанції розглядати справу за його відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що предмет позову вже був об'єктом судового розгляду та йому вже була дана правова оцінка.
З вказаним висновком суду першої інстанції не можна погодитись, виходячи з наступного.
Як вбачається із вимог адміністративного позову (визнання недійсним висновку Управління містобудування і архітектури Уманського міськвиконкому), вимоги позивача не є публічно-правовими.
Публічно-правові відносини - це забезпечення благ, які мають загальну суспільну вагу, тобто блага, що є важливими не лише для однієї окремої особи, а для значної кількості людей - громади, суспільства. Ці відносини пов'язані з виконанням державою чи територіальними громадами свої публічних функцій. Не є публічно-правовими відносини, в які орган влажди вступає з метою задоволення власних потреб та інтересів як юридична особа, а не суб'єкт, що наділений публічно-правовими повноваженнями. У цих відносинах він реалізує свою цивільну правосуб'єктність.
Справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (стаття З КАС України).
Справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (стаття 3 КАС України).
Позивач є співвласником ІНФОРМАЦІЯ_1. Маючи бажання змінити свою власність, позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на будівельні зміни.
16 червня 2005 року ОСОБА_1 було повідомлено, що для отримання дозволу на влаштування окремого входу потрібно виготовити експертне заключення проектної організації.
Вказане заключення було отримано позивачем 30.01.2006 року. Однак, жодних доказів того, що вказані документи були надані відповідачу для отримання дозволу, позивачем не представлені.
Не отримавши відповідних дозволів, позивачем було проведено перепланування частини ІНФОРМАЦІЯ_1.
З метою визнання права власності на проведенні зміни в судовому порядку, позивачем було замовлено та отримано висновок в Управлінні містобудування і архітектури Уманського міськвиконкому від 11.08.2006 року №1018.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28.11.2006 року, яке залишено без змін Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 06.02.2007 року. ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову про визнання права власності на самочинне будівництво. Судом було встановлено, що зведені самочинно позивачем забудови суттєво порушують права та інтереси інших співвласників, тому, без усунення порушень щодо вимог державних будівельних норм та проведення перебудови є неможливим визнання права власності на таке самочинне будівництво.
За загальним правилом, що закріплене в частині 2 коментованої статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Водночас ЦК встановлює умови, за яких самочинно збудований об'єкт нерухомості може бути оформлений у власність особи як такий, що споруджений правомірно. Легалізація самочинного будівництва може бути здійснена шляхом винесення відповідних рішень виконавчими органами місцевого самоврядування.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції не було враховано того факту, що спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього кодексу.
Відповідно п.1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 160, 157, 195, 196, 198, 203, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19.12.2007 року - задовольнити частково.
Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19.12.2007 року -скасувати, провадження у справі - закрити.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця.
Головуючий суддя О.В. Попович
Судді Г.В. Земляна
О.Г. Хрімлі