Справа №2-1415/2007 рік
05 жовтня 2007 року Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі.
Головуючого - судді Журавель В. А. При секретарі - Сухіній В.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського університету Повітряних сил Міністерства оборони України про визнання права користування житловим приміщенням
Встановив.
Позивачка звернулася до суду, посилаючись на те, що у жовтні 1994 року її було прийнято на невизначений строк на посаду няні дитячого садку № 281 Харківського Військового університету, правонаступником якого є відповідач. Одразу ж керівництвом університету позивачці було надано житло - квартира АДРЕСА_1, в яку вона вселилася , перевезла всі свої речі. За користування житловою площею, комунальними послугами позивачка завжди своєчасно сплачувала належні суми, робила ремонти, підтримувала технічний стан приміщення. Проживання позивачки у квартирі було належним чином зареєстровано, про що була зроблена відмітка у паспорті. , але при цьому було зазначено термін реєстрації до 1 лютого 2007 року. 30 червня 2004 року позивачку було звільнено з посади., але вона продовжує проживати у спірній квартирі, сплачувати за проживання в ній. Після 1 лютого 2007 року позивачка звернулася до відповідача з проханням по сприяння в оформленні безстрокової реєстрації, однак їй було надано відповідь, в якій зазначено, що треба звернутися до органу, який здійснює реєстрацію за її адресою. Таким чином, відповідач не заперечує проти проживання позивачки на спірній житловій площі і не дає згоду на її подальшу реєстрацію в ній і право позивачки на проживання залишається невизначеним. Враховуючи, що іншого житла позивачка не має, вона просила визнати за нею право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.
У судовому засіданні позивачка та її представник повністю підтримали вимоги, викладені в позові , надали судові аналогічні пояснення. При цьому позивачка доповнила, що з 1994 року постійно проживає у спірній квартирі , сплачує за всі комунальні послуги та проживання, іншого житла не має і ця квартира є її єдиним житлом.
Представник відповідача у судове засідання не з»явилася з невідомих суду причин, про день та час слухання справи повідомлена належним чином, про причини неявки до суду не сповістила . Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення позивачки та її представника, свідка , перевіривши матеріли справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Як встановлено у судовому засіданні 24 жовтня 1994 року позивачку було прийнято на посаду няні у дитсадок № 281 Харківського військового університету / а. с. 5/. Одночасно керівництвом університету позивачці було надано житло - квартира АДРЕСА_1 , де позивачку було зареєстровано 15 лютого 2002 року терміном до 01.02.2007 року / а. с. 4/.
15.01.2007 року позивачка звернулася до відповідача, який є правонаступником Харківського військового університету з проханням дозволити їй реєстрацію за адресою:
АДРЕСА_1 / а. с. 9/. Як вбачається з протоколу № 20 засідання житлової комісії ХУПС від 26.12 2006 року , позивачці було запропоновано звернутися з цим питанням до органу, який здійснює реєстрацію за цією адресою / а. с. 10/.
У зв'язку із чим позивачка звернулася з питанням про реєстрацію до Червонозаводського РВ ГУМВСУ в Харківській області /ас. 11/. Однак здати заяву про реєстрацію не змогла, оскільки відповідач не висловив свою згоду в цій заяви про реєстрацію позивачки .
Свідок ОСОБА_2 пояснила судові, що позивачка проживає у спірній квартирі з 1994 року, іншого житла вона не має, тому що ця квартира є її місцем постійного проживання. Вона постійно сплачує всі комунальні послуги . З лютого 2007 року їй ніхто не пропонував звільнити квартиру, вона проживає в квартирі так, як і раніше.
Як вбачається з довідки міської клінічної лікарні № 11 позивачка зверталася за медициною допомогою до цієї лікарні за адресою: АДРЕСА_1 / а. с. 22/.
Відповідно до ст. 9 ЖК України громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або в будинках житлово - будівельних кооперативів. Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
При розгляді цього спору судом встановлено, що позивачка з 1994 року постійно проживає на спірній житловій площі, сплачує за проживання в ній та за користування комунальними послугами , іншого житла крім спірного , позивачка не має, придбала право користування спірною житловою площею зі згоди власника житла. Відповідач не оспорює право позивачки проживати в квартирі, тому суд вважає за можливе визнати за позивачкою право користування житловим приміщенням.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 214-215 ЦПК України, ст. 9 ЖК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження і після цього протягом 20 днів шляхом подання апеляційної скарги, або у порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.