06 березня 2014 рокусправа № 409/5449/12(2-а/409/206/12)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Чуйко Ж.В. (довіреність від 08.01.2014)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради, Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень, -
У липні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дніпровської районної у місті Дніпродзержинську ради (далі - Відповідач), у якому просив визнати неправомірними дії Відповідача та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дніпровської районної у місті Дніпродзержинську ради надати йому статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни. ( а.с.1-3)
Відповідач проти позову заперечував (а.с. 20-23).
Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 грудня 2012 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено у повному обсязі.
Постанова суду обґрунтована тим, що дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради при розгляді заяви Позивача та подальшому її направленню для прийняття остаточного рішення до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації є законними та обґрунтованими, вчиненими у межах їх повноважень та у відповідності до законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини. ( а.с.84-87)
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 грудня 2012 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що він є інвалідом 2 групи, інвалідність якого пов'язана з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС. Ним, відповідно до вимог чинного законодавства, було надано всі документи, необхідні для підтвердження права на отримання статусу та посвідчення інваліда війни, але зазначені документи Відповідачем не були взяті до уваги. Крім того, при винесенні рішення судом першої інстанції не були взяті до уваги і пояснення Позивача щодо грубих порушень, допущених Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради при здійсненні своїх повноважень. (а.с.101-105)
Відповідач заперечень на апеляційну скаргу не подавав, постанову суду першої інстанції не оскаржував.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року було залучено до участі у справі у якості співвідповідача Головне управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації. (а.с.135)
У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити із підстав, у ній зазначених. При цьому підтвердив, що із заявою про встановлення статусу інваліда війни до даного Відповідача звертався іще у лютому 2005 року. Однак Управління дуже швидко відправило надані ним документи до Головного управління для вирішення питання до суті, не дочекавшись перевірки з прокуратури. Не заперечував, що до районного УПСЗН із заявою та з пакетом відповідних документів щодо встановлення статусу інваліда війни він більше не звертався. Підтвердив , що відповідно до рішення Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу інваліда війни при Головному управлінні № 25 від 14.10.2005 року, куди районним управлінням були направлені його документи, йому відмовлено у задоволенні заяви про встановлення статусу інваліда війни. Рішення комісії при Головному УПСЗН він оскаржував до Дніпровського районного суду, однак постановою даного суду від 09 листопада2006 року у задоволенні його вимог відмовлено. Зазначене рішення суду ним не оскаржувалось, оскільки було отримано через три місяці, коли строк оскарження сплинув.
Представник Відповідача - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради, проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись, зокрема, на те, що заявлені до них вимоги є безпідставними, так як у зазначених правовідносинах вони діяли у межах своїх повноважень.
Представник Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився, клопотань про перенесення розгляду справи до суду не надавав.
Заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради як ліквідатор аварії на ЧАЕС першої категорії, є інвалідом другої групи, захворювання якого пов'язане з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС, що підтверджується наявною в матеріалах копією посвідчення. (а.с.6,7)
Відповідно до довідки від 21 березня 2005 року № 05-07/74, наданої Жовтоводським управлінням будівництва, ОСОБА_1 був направлений з 19.12.1986 року по 29.12.1986 року для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формування Цивільної оборони по заявці УС-605, наказ №712-к від 22.12.1986 року. (а.с.17)
04 лютого 2005 року ОСОБА_1 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради із заявою про встановлення статусу інваліда війни та видачу відповідного посвідчення. (а.с.106)
Сторонами визнано, що після перевірки документів, наданих Позивачем до УПСЗН Дніпровської районної у місті ради та для підтвердження правильності рішення щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу інваліда війни, весь пакет документів у 2005 році був направлений до Головного УПСЗН Дніпропетровської облдержадміністрації.
Головним управлінням праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації питання щодо встановлення статусу інваліда війни розглядалось неодноразово та листом № Н-3671/8, Н-3632/7 від 14.10.2005 року ОСОБА_1 був повідомлений, що Рішенням обласної комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни від 14 жовтня 2005 року, відповідно до п.9 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та на підставі рішення комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації від 29.09.2005 року № 35 йому відмовлено у задоволенні заяви у зв'язку з тим, що наявні документи не підтверджують факт участі ОСОБА_1 у складі формування Цивільної оборони (а.с.119)
За результатами переписки Позивача з відповідачем листом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради № 1-Н/21(з) від 10.04.2012 року, ОСОБА_1 у черговий раз було повідомлено про те, що згідно з рішенням комісії Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 14.10.2005 року № 25 йому було відмовлено у встановленні статусу інваліда війни. .(а.с.5).
Після отримання даного листа Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, оскільки вважає, що такі дії Відповідача є неправомірними та що саме Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дніпровської районної у місті Дніпродзержинську ради зобов'язане надати йому статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни, що і є предметом судового спору.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради при розгляді поданої іще у 2005 році заяви Позивача та подальшому її направленню для прийняття остаточного рішення до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації є законними та обґрунтованими, вчиненими у межах їх повноважень та у відповідності до законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини. Також суд зазначав, що оскільки Позивачем не було подано документів, на підтвердження того, що він брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони, то і відсутні підстави для задоволення його вимог про надання статусу інваліда війни.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог Позивача та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно абз.2 п.2 Типового положення про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", затвердженого наказом Міністерства соціального захисту населення України від 30.05.1996 р. № 79 (далі - Положення), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.96 N 458 "Про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни та відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, зазначені комісії створюються Урядом Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями, виконавчими комітетами Рад і діють при органах праці та соціального захисту населення, які безпосередньо ведуть облік та обслуговують ветеранів війни або розглядають документи з надання встановлених пільг ветеранам війни.
Відповідно до п.6 Положення районні, міські, районні в містах, відомчі комісії зобов'язані уважно вивчити документи, заслухати пояснення громадян, які їх подали, свідків, представників державних органів і громадських організацій, рад ветеранів, дослідити інші докази, надати допомогу громадянам у розшуку документів, інших доказів, необхідних для встановлення статусу учасника війни, та в 10-денний термін з дня подання документів прийняти відповідне рішення, про що інформувати громадянина.
Пунктом 9 Положення встановлено, що у разі виникнення спірних питань районна, міська, районна в місті, відомча комісії зобов'язані подати матеріали зі своїми пропозиціями і рекомендаціями для розгляду до республіканської, обласної, Київської та Севастопольської міських або відомчих комісій вищого рівня у 10-денний термін з дня прийняття рішення.
Як слідує із матеріалів справи, у зв'язку з наявністю спірних питань Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради документи ОСОБА_1 були направлені на розгляд комісії Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, про що Позивача поставлено до відома. (а.с.22)
Рішенням вищезазначеної комісії від 14 жовтня 2005 року № 25 ОСОБА_1 було відмовлено у встановлені статусу інваліда війни відповідно до п.9 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на підставі рішення комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації від 29.09.2005 року № 35 у зв'язку з тим, що наявні документи не підтверджують факт участі ОСОБА_1 у складі формування Цивільної оборони. (а.с.29)
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що за таких обставин остаточне вирішення питання щодо встановлення статусу інваліда війни правомірно було віднесено до компетенції Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, що відповідає вимогам чинного законодавства та свідчить про правомірність дій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради.
Відносно прийнятого Головним управлінням праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації рішення № 25 від 14 жовтня 2005 року, яким ОСОБА_1 було відмовлено у встановленні статусу інваліда війни, колегія суддів зазначає наступне.
Позивачем визнано, що вищевказане рішення ним оскаржено до Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська.
Постановою даного суду від 09 листопада 2006 року ОСОБА_1 у задоволенні позову до Головного управлінням праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання нечинним рішення обласної комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу інваліда війни № 25 від 14 жовтня 2005 року та визнання статусу інваліда війни і стягнення моральної шкоди - відмовлено.
Як зазначив ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційної інстанції, указане рішення Дніпровського районного суду від 09 листопада 2006 року він у апеляційному та касаційному порядку не оскаржував, оскільки отримав його через три місяці, коли строк оскарження сплинув.
За таких обставин та у межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, підстави для зміни чи скасування судового рішення відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 грудня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України у порядку і строки, визначені статтею 212 КАС України.
Повний текст ухвали складено 07 березня 2014 року.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко