16 липня 2013 рокусправа № 2а/0470/10144/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Нагорної Л.М. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року
у адміністративній справі № 2а/0470/10144/12 за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року відмовлено у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 стосовно визнання незаконним рішення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області № ДП21212103213 від 22.06.2012р., постановленого при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства про відмову в прийнятті в експлуатацію побудованих без дозволу об'єктів, а саме: житлової прибудови під літерою «А-1» площею 138,9м.кв., вольєра під літерою «Ж» площею 8,1м.кв., сарая під літерою «Ж» площею 5,3м.кв., навіса під літерою «З» площею 33,1м.кв., що знаходяться за адресою по АДРЕСА_1, та про зобов'язаня відповідача прийняти в експлуатацію цих самочинно збудованих об'єктів шляхом реєстрації поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області
Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена позивачем в апеляційному порядку з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення в справі, у зв'язку з чим просит її скасувати, та прийняти нову постанову про задоволення його позовних вимог.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про відсутність підстав для задоволення позову.
Судом першої інстанції встановлено, що у приватній власності позивача перебуває земельна ділянка площею 0,0430га, яка має цільове призначення «для ведення садівництва», та яка розташована в садовому товаристві «Дари природи» ділянка № 10 Підгородненської міськради, Дніпропетровського району Дніпропетровської області, що підтверджено Державним актом на право власності на земельну ділянку ЯК №315017 від 05.04.2012р., копію якого долучено до матеріалів справи. На зазначеній земельній ділянці розташовано житловий будинок, на який позивачу на підставі розпорядження (рішення) виконкому Підгородненської міської Ради №224 від 20.07.2000р. було видано Свідоцтво на право власності, та присвоєно адресу - АДРЕСА_1
Як вбачається з матеріалів справи, факт зміни позивачем цільового призначення вищезгаданої земельної ділянки, а також зміни конфігурації і збільшення житлової площі на 61,4м.кв. - було встановлено комунальним підприємством Дніпропетровського району «Бюро технічної інвентаризації» при складенні 02 червня 2011 року технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, в якому саме і зафіксовано самовільну забудову позивачем: прибудови за літерою А-1 площею 138,9м.кв., вольєру за літерою Ж площею 8,1м.кв., сараю під літерою З площею 5,3м.кв., навісу під літерою Л площею 33,1м.кв., загальною вартістю самовільно збудованих об'єктів нерухомого майна - 490856 грн.
З матеріалів справи також судом встановлено, що відповідно до Звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта: індивідуальний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, площа забудови земельної ділянки 282кв.м, під будинком - 198кв.м., а об'єкт зведено самовільним способом, проектна та робоча документація у замовника відсутня, технічний стан будівельних конструкцій дома (літ.А), прибудови (літ.а1) та всіх господарських будівель (літ.Е, Ж, З і Л) характеризується як задовільний (К-ІІ), індивідуальний житловий будинок можна вводити в експлуатацію. При цьому, згідно висновку вказаного Звіту, індивідуальний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, встановленого його відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації і можливість його безпечної експлуатації.
Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції узяв до уваги, що заяву та декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Садовий будинок (після реконструкції) та господарчі будівлі і споруди» за адресою АДРЕСА_1, в розділі 7 якої (Декларації) зазначено, що цільове призначення земельної ділянки за вказаною адресою, кадастровий номер ЯК №315017 є ведення садівництва, - було подано позивачем до відповідача 02 червня 2012 року, тобто через рік після фіксування самовільної забудови в технічному паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1
Перевіряючи правомірність повідомлення відповідачем про результати розгляду вказаної вище заяви, що викладено в направленому на адресу позивача листі №ДП21212103213 від 22.06.2012р., за змістом якого, «відповідно до п.3.5 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, декларація подана та оформлена з порушенням вимог, установлених цим Порядком, а саме: цільове призначення земельної ділянки не відповідає збудованому на ній об'єкту та повідомив про право повторного звернення до Інспекції та повернув зазначені документи», суд першої інстанції правильно узяв до уваги приписи п.1.1, п.п.3.2-3.7 Порядок прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 91 від 24.06.2011 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.07.2011 року за № 830/19568 (далі - Порядок № 91), п.1 Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002р. №502, визначає механізм щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка перебуває у власності громадянина або юридичної особи, та положень ч.3 ст.375 ЦК України, ч.1, 2, 3 ст.376 ЦК України, і ч.2, 3 ст.20 Земельного кодексу України, якими чітко прописані порядок забудови, і реєстрації права власності, та підстави і процедуру зміна цільового призначення земель
На підставі аналізу наведених норм матеріального права, з урахуванням приписів ст.19 Конституції України ч.3 ст.2 КАС України, та встановивши, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯК №315017 від 05.04.2012р., цільове призначення земельної ділянки площею 0,0430га, розташованої АДРЕСА_1, але цільове призначення вищевказаної земельної ділянки не відповідає збудованому на ній об'єкту, що підтверджується Технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виданий КП Дніпропетровського району «БТІ», та не заперечується позивачем, і ним не спростовано, - суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність рішення відповідача, прийнятого ним у відповідності до п.3.5 Порядку №91, а саме Інспекція повертає замовнику декларацію, якщо вона подана чи оформлена з порушенням вимог, установлених цим Порядком, у тому числі у разі виявлення невідповідності поданих документів вимогам законодавства та виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
Судова колегія повністю погоджується з висновками суду першої інстанції у цій справі, оскільки відповідач по справі при винесенні оскаржуваного рішення (лист №ДП21212103213 від 22.06.2012р.) про відмову позивачеві в реєстрації збудованих об'єктів з підстав не відповідності цільового призначення земельної ділянки збудованому на ній об'єкті, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги її не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року - залишити без змін
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: Л.М. Нагорна