23 січня 2014 рокусправа № 804/198/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Чепурнова Д.В. Поплавського В.Ю.
при секретарі судового засідання: Манцова Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання «Голландські технології в тваринництві» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року
у адміністративній справі № 804/198/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання «Голландські технології в тваринництві» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року позивачу відмовлено у задоволені заявлених ним вимог про скасування винесеного стосовно нього Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби податкового повідомлення - рішення № 0001320152 від 10.12.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 175398,00 грн.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування обставин справи, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі п.75.1 ст. 75 та в порядку ст. 76 ПК України від 02.12.2010р. №2755, 14.11.2012 р. посадовими особами відповідача було проведено камеральну перевірку TOB НВО «Голландські технології в тваринництві» щодо податкової звітності з податку на додану вартість за звітний податковий період - травень 2012 року., за результатами якої складено акт перевірки № 4551/15-2\30730519, в якому зафіксовано порушення позивачем пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу та пункту 4.6.3 розд.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 20.12.2011 р. за №1490/20228 (далі - Порядок) підприємством TOB НВО «Голландські технології в тваринництві» неправомірно зараховано суму від'ємного значення (рядок 19) в сумі 175398,00 грн. у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за травень 2012 року.
На підставі зазначеного Акту № 4551/15-2\30730519, ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська 10.12.2012 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001320152, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 175398,00 грн.
Вирішуючи спір у цій справі по суті, суд першої інстанції узяв до уваги, що згідно показників податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року TOB НВО «Голландські технології в тваринництві» задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19) у розмірі 175398,00 грн., яке у розмірі 175398,00 грн. перенесено до рядка 20.1 "Зарахування від'ємного значення різниці поточного (звітного) податкового періоду у зменшення суми податкового боргу", але відповідно до картки особового рахунку платника сума податкового боргу у позивача виникла 22.06.2012 року на підставі податкового повідомлення-рішення від 12.06.2012 року за №0000812302 на загальну суму ПДВ 250446,00 грн. по результатам акту планової виїзної документальної перевірки від 11.06.2012р. за №1116/23-2/30730519.
З урахуванням наведених в попередньому абзаці фактів, суд першої інстанції визнав, що на особовому рахунку платника податку відсутній податковий борг з податку, що виник за попередній звітній (податковий) період, тому при від'ємному значенні така сума податку повинна зараховуватись до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до рядку 20.2 декларації з ПДВ.
Відмовляючи у задоволені вимог позивача, суд першої інстанції спираючись на положення пункту 200.1 статті 200, пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу, якими передбачено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного Бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, а також на приписи 4.6.3. пункту 4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 20 грудня 2011 р. за № 1490/20228 (далі - Порядок № 1492) - дійшов обґрунтованого висновку, що різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по декларації за травень 2012 року не підлягає зарахуванню у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 175398,00 грн.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки наведеними вище нормами Податкового кодексу чітко визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, а Порядком № 1492 врозуміло передбачено, що якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).
Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують, та є лише помилковим розумінням ним норм чинного законодавства.
Не визнає судова колегія підставою для скасування рішення суду першої інстанції також доводи апеляційної скарги позивача про проведення відповідачем однієї і той же перевірки тричі, оскільки відповідно до наявних в матеріалах справи письмових доказів, податковим органом 11.07.2012 р. проводилася перевірка своєчасності сплати позивачем податку на додану вартість, 13.07.2012 р. проводилася перевірка своєчасності надання позвачем податкової звітності за травень 2012 р., а 14.11.2012 р. перевірка відповідачем проводилася стосовно податкової звітності позивача з податку на додану вартість за звітний (податковий) період травень 2012 року.
Критично колегія суддів ставиться до доводів апеляційної скарги позивача про залишення судом першої інстанції поза увагою факту проведення камеральної перевірки за межами строку проведення камеральних перевірок, передбаченого п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України, оскільки в оскаржуваній постанові суд першої інстанції описав дану обставину та прийшов до висновку (з яким погоджується суд апеляційної інстанції), що податкова інспекція дійсно формально не дотрималася терміну проведення камеральної перевірки, однак лише ця обставина не є достатньою для визнання висновків акту перевірки неправомірними, якщо в цьому акті відображаються правдиві відомості про скоєне порушення податкового законодавства.
За наведених вище обставин, судова колегія доходить висновку, що при розгляді даної справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка, тому підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання «Голландські технології в тваринництві» -залишити без задоволення
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року - залишити без змін
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.Ю. Поплавський