Ряд.12
справа № 631/328/14-к
провадження № 1-кп/631/34/14
14 березня 2014 року смт. Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
обвинувачуваного ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні за ч.1 ст.164 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013220390000950 від 03.12.2013 року, стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ічня Чернігівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, не працюючого, одруженого, громадянина України, у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України
Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 27.07.2001 по справі №2-622/01 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язаний виплачувати на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 18.07.2001 року і до її повноліття.
27.03.2013 рокуНововодолазьким районним судом Харківської області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 18.07.2001 року і до її повноліття.
27.05.2013 державним виконавцем ДВС Нововодолазького РУК) в Харківській області по виконавчому листу №2-622/01 виданому 27.03.2013 Нововодолазьким районним судом Харківської області відкрито виконавче провадження, постанову про відкриття виконавчого провадження направлено ОСОБА_5 . . '
ОСОБА_5 достовірно знаючи про вищезазначене рішення суду, будучи фізично здоровим і працездатним, починаючи з 23.05.2010 добровільно зазначене рішення суду не виконував, аліменти на свою доньку ОСОБА_6 не сплачував, постійного місця роботи не мав, працевлаштуватися не намагався, до Нововодолазького районного центру зайнятості з приводу працевлаштування не звертався, будь-яку іншу допомогу на утримання доньки .
ОСОБА_5 в період з 23.05.2010 по 30.11.2013 аліменти не сплачував взагалі. Так, заборгованість, в період з 25.05.2010 по 31.12.2010 склала 2 860,32 грн., заборгованість в період з 01.01.2011 по 31.12.2011 року склала 3 798,18 грн. заборгованість в період з 01.01.2012 по 31.12.2012 року склала 4 106,70 грн., за поточний рік заборгованість по аліментах в період з по 30.11.2013 року склала 1 815,00 гривень.
На неодноразові виклики до відділу державної виконавчої служби Нововодолазького районного управління юстиції в Харківській області ОСОБА_5 регулярно не прибував, документи про сплату аліментів не надавав, будучи письмово попередженим про обов'язок щомісячно сплачувати аліменти та попередженим про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, належних висновків для себе не зробив, тим самим став на шлях злісного ухилення від сплати аліментів. У зв'язку з чим, відповідно до розрахунку, здійсненого відділом державної виконавчої служби Нововодолазького районного управління юстиції в Харківській області в порядку ч.З ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» та п.7.5.2 «Інструкції про проведення виконавчих дій» затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.09.2003 року № 115/5, заборгованість по аліментах за виконавчим листом за період з 23.05.2010 по 30.11,2013 року становить 14758 гривень 20 копійок, тобто заборгованість. зі сплати зазначених коштів складає суму, яка перевищує сукупну складену суму виплат за шість місяців відповідних платежів.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.І ст.164 КК України, злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Під час досудового розслідування між підозрюваним ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_4 26.02.2014 року укладена угода про примирення.
Згідно з даною угодою підозрюваний повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України .
Підозрюваний розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження означеної угоди для сторін є:
для підозрюваного - обмеження права на оскарження вироку,
для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394 та 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди .
Підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, що визначені в ч. 3 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п.1 ч. 3 ст. 424 КПК України, підозрюваному роз'яснено і є зрозумілими;
для підозрюваного - відмова від здійснення прав, передбачених абзацами ч.5 ст. 474 КПК України.
Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заяви клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів ОСОБА_5 роз'яснено і є зрозумілими.
Підозрюваний розуміє, що виконання зобов'язання іншою стороною в межах цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди про примирення.
У разі невиконання угоди про примирення відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку, та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Підозрюваний розуміє, що умисне невиконання угоди про примирення є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.
Згідно ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено в судовому засіданні, що обвинувачуваний обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 164 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачуваний цілком розуміє права визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, та не суперечить інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Підозрюваний погоджується на призначення узгодженого покарання.
При затвердженні угоди суд визнає відповідно до ст. 66 КК України пом'якшуючи обставини як щире каяття .
Обтяжуючих обставин по справі не встановлено .
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою та обвинувачуваним , і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Угоду від 26 лютого 2014 року по кримінальному провадженню №12013220390000590 від 03.12.2013 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України , укладену між обвинувачуваним ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_4 затвердити .
Визнати ОСОБА_5 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді у вигляді двох років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком один рік.
Копія вироку негайно вручити підозрюваному та потерпілій, прокурору .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Нововодолазький районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя