Справа № 638184014-к
Провадження №1-кп63825414
13 березня 2014 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова матеріали кримінального провадження № 42013220000000326 від 06.11.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, маючого доньку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого на посаді начальника СДІМ ВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, майора міліції, не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України,
ОСОБА_4 в період з 17.09.2013р. по теперішній час перебуває на посаді начальника СДІМ ВМ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, має спеціальне звання майора міліції, відповідно до ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу.
У вересні 2013 року в процесі виконання своїх службових обов'язків, ОСОБА_4 під час розгляду звернення ОСОБА_7 (вх. № 16642/5860 від 17.09.2013), на неправомірні дії працівників магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , які незаконно здійснюють продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів, використовуючи повноваження представника влади, а також своє право, передбачене ст.11 Закону України «Про міліцію» - викликати громадян і службових осіб, складати протоколи про адміністративні правопорушення, накладати у випадках, передбачених КУпАП адміністративні стягнення або передавати матеріали про адміністративні правопорушення на розгляд компетентних органів, викликав до себе орендатора вказаного магазина - ОСОБА_8 , перед яким поставив вимогу щомісячно передавати йому неправомірну вигоду у сумі 1000 гривень за надання ОСОБА_8 незаконного права без отримання відповідної ліцензії продавати алкогольні напої та тютюнові вироби у приміщенні вищезазначеного магазину та не притягнення його до адміністративної відповідальності за вказані дії, а саме за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 156, 164 КпАП України.
05.11.2013 ОСОБА_4 , реалізуючи свої злочинні дії, направлені на одержання неправомірної вигоди, знаходячись у своєму службовому кабінеті за адресою: АДРЕСА_3 , одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у сумі 1000 гривень за надання останньому незаконного права без отримання відповідної ліцензії продавати у грудні 2013 року алкогольні напої та тютюнові вироби у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та за невиконання ним дій по службі, а саме не притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 156, 164 КпАП України.
Далі, 06.12.2013 ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, направлені на одержання неправомірної вигоди, знаходячись близько 17.30 у своєму службовому кабінеті за адресою: АДРЕСА_3 , одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у сумі 1000 гривень за надання останньому незаконного права без отримання відповідної ліцензії продавати у грудні 2013 року алкогольні напої та тютюнові вироби у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та за невиконання ним дій по службі, а саме не притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 156, 164 КпАП України.
08.01.2014 близько 15.30 ОСОБА_4 , діючи умисно з корисних спонукань, знаходячись біля будівлі ВМ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Ромена Ролана, 13, одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у сумі 1000 гривень за надання останньому незаконного права без отримання відповідної ліцензії продавати у січні 2014 року алкогольні напої у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та за невиконання ним дій по службі, а саме не притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 156, 164 КпАП України.
Після одержання 08.01.2014 неправомірної вигоди злочинна діяльність працівника правоохоронного органу ОСОБА_4 була припинена співробітниками правоохоронних органів. Таким чином, в період часу з листопада 2013 року по січень 2014 року ОСОБА_4 при вищезазначених обставинах одержав неправомірну вигоду у загальній сумі 3000 гривень.
13 березня 2014 р. між старшим прокурором відділу прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 368 КК України, а саме: обвинувачений під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язується: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; сприяти виявленню та припиненню інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 368 КК України у виді штрафу в розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (20400 грн.) з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням правоохоронних та правозастосовчих функцій строком на 2 роки без конфіскації майна.
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 просив затвердити угоду і призначити узгоджену в ній міру покарання для свого підзахисного.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ч. 3 ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 одержав, як службова особа, неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої йому влади та службового становища, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 368 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_4 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.
В силу ст. 96-2 КК України, враховуючи, що грошові кошти в сумі 3000 гривень підлягають поверненню власнику, в даному випадку спеціальна конфіскація не застосовуються, оскільки іншого майна та грошових коштів, що можуть підлягати спеціальній конфіскації не встановлено.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 373, 374, 472, 474, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду від 13 березня 2014 року між старшим прокурором відділу прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 про визнання винуватості.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 13 березня 2014 року, покарання у виді штрафу в розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 20400 гривень (двадцять тисяч чотириста гривень) з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням правоохоронних та правозастосовчих функцій строком на 2 (два) роки.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 залишити попередній - домашній арешт.
Після набрання вироком законної сили застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 захід забезпечення кримінального провадження - відсторонення від посади - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати по справі - вартість проведеної судової експертизи по дослідженню речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин №303 від 20.01.2014 року - у сумі 1470 (одна тисяча чотириста сімдесят) гривень.
Речові докази по справі :
- 6 купюр по 100 гривень кожна з наступними серійними номерами: ГЦ 7417766; КД 7059745; ЕЧ 0462303; КМ 9594533, ЗИ 4472041; ГХ 4580908; дві купюри по 200 гривень кожна з наступними серійними номерами: ЄЖ 1290882, ЄЮ 2262860;- залишити ОСОБА_8 , як законному володільцю;
- грошові кошти у розмірі 1000 гривень з наступними серійними номерами: ЕЧ 3431280; КТ 6540713; КК 5895033; ГЄ 4044976; ЗЗ 7252667; ЕЄ 4460925; ГИ 5554740; ЕЩ 8908472; ЗГ 8658252; ВИ 9280876 - повернути ОСОБА_8 , як законному володільцю;
- брюки-джинси - повернути ОСОБА_4 , як законному володільцю
- ватні тампони зі змивами з правої та лівої руки ОСОБА_4 , зразок ватного тампону, зразок спецзасобу на 1 аркуші - знищити;
- службове посвідчення на ім'я ОСОБА_4 , серія НОМЕР_1 від 01.08.2012 року, яке направлено на зберігання до ГУМВСУ в Харківській області - вважати повернутим працівникам відділу кадрової роботи ГУМВСУ в Харківській області.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.
Головуючий-суддя ОСОБА_1