Справа № 22-ц-502/2008р. Головуючий 1 -ї ін ст. Колодяжна І.М.
Категорія - встановлення факту Доповідач - Зазулинська Т.П.
13 березня 2008 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - КАЙМОВОЇ Л.В.
суддів - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П., КІРСАНОВОЇ Л.І.
при секретарі - Коршун І.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду міста Харкова від 14 листопада 2007 року по справі за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи -Державне підприємство „Завод імені Малишева", Харківська міська лікарня № 21, Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Комінтернівському районі міста Харкова про встановлення юридичного факту трудового каліцтва, -
встановила :
У березні 2007 року ОСОБА_23вернувся до Комінтернівського районного суду міста Харкова з заявою про встановлення юридичного факту трудового каліцтва. Вказав в заяві ДП „ Завод імені Малишева" без визначення процесуального статусу цієї юридичної особи стосовно заяви.
Зазначав, що протягом тривалого часу знаходився у трудових відносинах з ДП „ Завод імені Малишева".
Станом на жовтень 2000 року він працював слюсарем 98 цеху. Раніше хворів на цукровий діабет, про що було відомо адміністрації цеху.
Перед святкуванням дня пам'яті Соіча керівництво ДП „ Завод ім. Малишева" зобов'язало його на два дні залишити робоче місце, налагодити нову газонокосарку і протягом 18-19 жовтня 2000 року провести роботи з косіння трав'яного покриву на вул. Соіча і у дворі заводоуправління по проспекту Московському.
18-19 жовтня 2000 року він з напарником Труфановим виконував цю роботу, працюючи з 8 до 19 години без перерви. При цьому був одягнутий у повсякденний робочий одяг, не мав головного убору, захисних окулярів, комбінезону, гумових чоботів та рукавиць.
Через недостатній досвід роботи та швидкий її темп, 19 жовтня 2000 року у нього з'явилася потертість з гематомою в області великого пальця лівої ноги і він міг ступати тільки на п'ятку.
20-22 жовтня 2000 року йому запропонували відпочити вдома; 23 жовтня 2000 року його привезли на роботу взутого у кімнатні капці. Він скаржився на стан здоров'я, показував старшому механіку суглоб лівої ноги, однак йому не дозволили звернутися майже до заводського медпункту.
24 жовтня 2000 року стан його здоров'я погіршився і його на службовому автотранспорті доставили до БКЛ-17, де він повідомив, що травму отримав 18-19 жовтня 2000 року під час виконання завдання з приборки заводських газонів.
2
Оскільки він звернувся до лікарні не одразу після отримання травми, її формили як побутову. З 24 по 28 жовтня 2000 року він був звільнений від роботи на підставі довідки про тимчасову непрацездатність, з 29 жовтня до 16 листопада 2000 року йому був виданий листок непрацездатності.
17 листопада 2000 року він приніс до відповідача зазначені медичні документи, але його умовили не здавати їх, запропонували поставити у табелі робочі дні і він на це погодився.
На теперішній час у нього ампутовані обидві ноги. У 2005 році він подав заяву про видачу акту по формі Н-1 і реєстацію трудового каліцтва, яка тривалий час не розглядалася. Посадові особи відповідача приходили до нього у лікарню, обіцяли надавати матеріальну допомогу, якщо трудове каліцтво не буде зареєствоване.
У березні 2006 року йому була надана відповідь, згідно якої він не отримував трудового каліцтва; не знаходився з цього приводу на лікуванні; лікувався з приводу побутової травми, а рана ноги є наслідком цукрового діабету.
На підставі наведеного і посилаючись на те, що звернення до суду обумовлено необхідністю призначення пенсії та отримання пособія з загальнообов'язкового державного соціального страхування за час хвороби у жовтні-листопаді 2000 року, заявник просив суд встановити юридичний факт трудового каліцтва, що трапилося 18-19 жовтня 2000 року під час експлуатації джерела підвищеної небезпеки, яке належало ДП „ Завод ім. Малишева".
У попередньому судовому засіданні 20 квітня 2007 року до участі у справі в якості заінтересованої особи залучено Харківську міську лікарню № 21.
Ухвалою суду від 04 жовтня 2007 року до участі в справі в якості заінтересованої особи залучено відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Комінтернівському районі міста Харкова.
14 листопада 2007 року ОСОБА_2 подав до суду доповнення до своєї заяви, (заінтересована особа ДП „ Завод імені Малишева"), в якому поряд з заявленими вимогами просив встановити факт виробничої травми у вигляді інфікованої рани лівой ступні, яка мала місце 18-19 жовтня 2000 року при виконанні трудових обов'язків, покладених на нього заінтересованою особою.
Ухвалою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 14 листопада 2007 року заява ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту трудового каліцтва залишена без розгляду з роз'ясненням йому права на звернення до суду у порядку позовного провадження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказану ухвалу та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне та невірне встановлення обставин справи ;безпідставність прийнятого судом рішення і зазначаючи, що він не заявляв до суду вимог, які повинні розглядатися у порядку позовного провадження.
Звертає увагу судової колегії на порушення строків розгляду справи та необгрунтоване посилання в ухвалах на його клопотання про їх подовження .
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Комінтернівському районі міста Харкова на апеляційну скаргу подало заперечення, в яких наводить доводи щодо законності і обгрунтованості оскаржуваної ухвали суду.
Заслухавши доповідь судді; пояснення учасників процесу; перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, судова колеггія вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Статтею 234 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для
3
охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоскаржувальних прав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому соціальному страхуванню.
Але у порядку окремого провадження факт каліцтва можна встановлювати у випадку, якщо він тягне виникнення безспірного права.
Якщо цей факт потрібен для вирішення спору про право, такий факт можна встановлювати у порядку позовного провадження.
Зміст заявиОСОБА_2 свідчить про те, що заінтересованою особою заперечуються обставини, на підставі яких він просить встановити факт трудового каліцтва, відмовлено у складанні акту по формі Н-1, що свідчить про виникнення спору про право.
Згідно п.6 ст. 235 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Наведене свідчить, що дійшовши висновку про наявність спору про право, суд обґрунтовано прийняв рішення про залишення заявиОСОБА_2 без розгляду, роз'яснивши йому право на подачу позову на загальних підставах.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не є підставою для скасування ухвали.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ч.2 ст. 307, п.1ч.1 ст. 312, ст. ст. 313-315, 319 ЦПК України судова колегія, -
Апеляційну скаргу відхилити.
Ухвалу Комінтернівського районного суду міста Харкова від 14 листопада 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.