1-кп/463/63/14
14 березня 2014 р. Личаківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді- ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні про кримінальне правопорушення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Підгайці Підгаєцького району Тернопільської області, громадянина України, українця, освіта вища незакінчена, неодружений, раніше не судимого, зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 за ч.1 ст.309 КК України,-
ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що маючи умисел на незаконне придбання та зберігання без мети збуту наркотичних засобів, 17.09.2013 року о 20 год. проходячи по вул..Личаківській у м. Львові незаконно придбав, знайшовши, паперовий згорток з подрібленою речовиною зеленого кольору - марихуаною, маса якої в перерахунку на висушену речовину становить 11,193 грам. який взяв та зберігав при собі. В цей же день був затриманий працівниками міліції, наркотична речовина виявлена та вилучена.
В судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненому визнав, пояснив, що наркотичної залежності не має, добровільно пройшов курс лікування. Захисник обвинуваченого заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності.
Оглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, суд приходить до висновку, що клопотання слід задоволити.
Особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії передбачені ч.1 ст.309 КК України.
Як зазначено у п.п.23, 24 постанови Пленуму ВС України №4 від 26.04.2002р. “Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів”, суд, вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.309 КК України повинен з'ясувати чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулась до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено, чи дійсно ставить за мету вилікуватись від наркоманії, а не ухилятись в такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
За змістом норм, передбачених ч.4 ст.309 КК України, особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності незалежно від того, коли вона вчинила дії, які дають для цього підстави, але до закінчення судового слідства.
Як встановлено письмовими документами, а саме довідкою від 4.12.2013 року ОСОБА_5 добровільно звернувся в обласний наркологічний диспансер і пройшов стаціонарне лікування з 28.11.2013 року по 4.12.2013 рік з діагнозом розлади психіки та поведінки внаслідок вживання канабіноїдів, синдром залежності.
Тому з огляду на вище наведене, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, оскільки внаслідок зміни обстановки ( проведеного лікування) вчинене діяння втратило суспільну небезпеку.
Керуючись ст.ст.48, ч.4 ст.309 КК України, п.23,24 Постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів ”
суд-
ухвалив :
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ст..309 ч.1 КК України згідно ст.309 ч.4 КК України. Кримінальне переслідування припинити закривши провадження по справі.
Речові докази, які знаходяться на зберіганні у камері зберігання ВРЗ ГУМВСУ у Львівській області, а саме паперовий конверт з речовиною рослинного походження -знищити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 195,60 грн. витрат за проведення експертизи.
Ухвала підлягає оскарженню протягом 7 діб.
Суддя: ОСОБА_1