Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "13" березня 2014 р. Справа № 906/221/14
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Терлецької-Байдюк Н.Я.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Судеревська М.О. - довіреність від 03.03.2014р.;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Державного підприємства "Державне Київське конструкторське бюро "Луч" (м. Київ)
до Військової частини НОМЕР_1 (смт. Городок Радомишльський район Житомирська область)
про стягнення 1661164,50 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 661 164,50грн., з яких: 1 652 900,00грн. - основний борг, 8264,50грн. - інфляційні. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав заяву від 11.03.2014р., відповідно до якої просить суд розглянути справу за відсутності повноважного представника Державного підприємства "Державне Київське конструкторське бюро "Луч". Також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в сумі 1652900,00 грн. основного боргу, а в частині стягнення 8264,50грн. проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву (а.с.52-53). Пояснив, що п.7.5 договору № 54 від 03.10.2012р. передбачено, що відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України та ч.6 ст.231 ГК України сторони встановили інший розмір процентів: нуль процентів, тобто сторони погодили умову про відсутність штрафних санкцій у разі прострочення виконання грошового зобов'язання.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2012 року між Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник/відповідач) та Державним підприємством "Державне Київське конструкторське бюро "Луч" (виконавець/позивач) було укладено договір на виконання робіт з продовження строку служби керованих ракет 9М114 "Штурм" за державні кошти №54 (а.с.22-29).
Згідно п.1.1 договору предметом договору є послуги у сфері оборони (проведення робіт з продовження терміну технічної придатності протитанкових керованих ракет 9М114 "Штурм", на термін до 31 грудня 2013 року) (далі - роботи). Виконавець зобов'язався виконати роботи згідно з першим етапом Технічного завдання на проведення робіт з продовження строку служби керованих ракет 9М114 "Штурм", шифр "Ресурс-114", яке додається до цього договору, а саме: продовження строку служби керованих ракет 9М114 (далі - вироби) на термін до 31.12.2013 (для комплектування миротворчих підрозділів), у тому числі: 9М114К - 242 шт.; 9М114Ф - 326 шт., а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Повний обсяг робіт та терміни їх виконання визначені згідно з календарним планом виконання робіт (додаток № 3), який є невід'ємною частиною цього договору.
Результатом виконання робіт за цим Договором є Висновок щодо можливості та доцільності продовження строку служби придатних виробів 9М114К (п.6-91-18) та 9М114Ф (п. 1-89-18) до 31 грудня 2013 року та проект Рішення щодо продовження строку служби виробів 9М114К (п.6-91-18), 9М114Ф (п. 1-89-18) до З1 грудня 2013 року з планом заходів по забезпеченню експлуатації виробів на період, що встановлюється, оформлені за результатами виконаних робіт. Підтвердженням виконаних робіт за цим Договором (виконання всього обсягу робіт по Договору) відповідно до п.1.1 договору є належним чином оформлений та підписаний Сторонами Акт виконаних робіт за договором (Додаток № 4) (п.1.2 договору).
Договірна (тверда фіксована) ціна цього Договору становить 3 400 000,00грн., в т.ч. ПДВ 10% - 566 666,67грн. Ціна Договору встановлена відповідно до Протоколу погодження договірної фіксованої) ціни виконаних робіт (Додаток № 1) та Калькуляції вартості виконаних робіт (Додаток № 2), які є невід'ємною частиною цього Договору. Обсяг фінансування в межах, призначень за рахунок Державного бюджету України на 2012 рік встановлюється у розмірі 3 400 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 566 666,67грн. (п.3.1 договору).
Відповідно до п.4.1 договору розрахунки з виконавцем проводяться за фактично виконані роботи шляхом: оплати Замовником після пред'явлення Виконавцем рахунку на оплату (далі - рахунок) та підписання Сторонами Акту приймання виконаних робіт протягом 30 банківських днів з дня підписання Замовником Акту приймання виконаних робіт (форма акту згідно з Додатком № 4, що є невід'ємною частиною цього Договору) за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Замовника на зазначені роботи та після надання Виконавцем в установленому порядку документів, передбачених п.4.2 цього договору.
До рахунку додаються: Акти приймання-передавання виробів; Затверджений Акт приймання виконаних робіт; копії довіреностей про отримання майна представниками замовника (п.4.2 договору).
Пунктом 4.3 договору визначено, що у місячний термін після підписання Акту приймання виконаних робіт виконавець надає калькуляцію фактичних витрат за договором, з розшифровками по статтях витрат та копіями накладних на закупівлю матеріалів і покупних комплектуючих виробів, підписану Генеральним директором та головним бухгалтером виконавця.
Позивач на виконання умов договору надав відповідачу послуги у сфері оборони - провів роботи з продовження строків служби керованих ракет 9М114 "Штурм" на загальну суму 3400000,00 грн., що підтверджується Актом приймання виконаних робіт № 1 від 20.12.2012р. (а.с.31-39).
Відповідно до п.6.1, пп.6.1.1 та пп.6.1.3 договору замовник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати виконані роботи; провести розрахунки з виконавцем за виконані роботи у порядку, що передбачений цим договором.
Згідно даних позивача, відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт згідно договору № 54 від 03.10.2013р. виконав частково в сумі 1747100,00грн.
Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день звернення до суду складає 1 652 900,00 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2014р. (а.с.55) та не заперечується відповідачем (а.с.52-53).
13.11.2013 р. позивач направив на адресу відповідача претензію за вих.№23-31/852Д про сплату боргу на протязі 10 календарних днів з дня одержання даної претензії (а.с.40-41), на яку отримано відповідь про те, що причиною не проведення видатків є відсутність лімітів коштів в УДКСУ (а.с.42).
За вказаних обставин позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Позивач крім суми боргу також просив стягнути на свою користь з відповідача 8264,50грн. інфляційних.
Господарський суд вважає цю вимогу безпідставною, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Отже, нормами чинного законодавства передбачено, що вимагати сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, кредитор може лише при умові, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Як вбачається з п.7.5 договору № 54 від 03.10.2012р., сторони домовились, що погоджений розмір збитків, а також неустойки, який підлягає відшкодуванню замовником за несвоєчасність грошових розрахунків не може бути більшим за суму заборгованості, скоригованої на офіційний індекс інфляції за відповідний період (час прострочення). Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України та ч.6 ст.231 Господарського кодексу України сторони встановили інший розмір процентів: 0 (нуль) процентів.
Таким чином, сторонами було погоджено умову про відсутність стягнення інфляційних у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, що є підставою для відмови у задоволенні вказаної позовної вимоги.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Відповідач доказів сплати боргу не подав.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 1 652 900,00грн. основного боргу обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню. В частині стягнення 8264,50грн. інфляційних суд відмовляє у зв'язку з безпідставністю заявлених вимог.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог за правилами ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (12265, Житомирська область, Радомишльськй район, смт. Городок, код НОМЕР_2 )
- на користь Державного підприємства "Державне Київське конструкторське бюро "Луч" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд.2, код 14308776) - 1 652 900,00грн., а також 33058,00 грн. сплаченого судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 17 березня 2014 року.
Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.
Віддрукувати:
1- в справу
2 - позивачу (04050, м.Київ, вул.Мельникова, 2 - рек.)