05 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 521/2133/13-а
Категорія: 10.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Жуган Л.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого - судді Скрипченка В.О.,
суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
13 лютого 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання неправомірними дій, зобов'язання здійснення перерахунку та виплату щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за шкоду заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано бездіяльність Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо не нарахування ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення в 2012 році в розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірною. Зобов'язано Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення в 2012 році відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Судом першої інстанції справа була розглянута в порядку скороченого провадження, в зв'язку з чим, відповідно до ч. 8 ст. 183-2 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції розглядається апеляційним судом в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 18.10.1999 року, та є інвалідом 2 групи, що підтверджується Довідкою МСЕК серії 2-18 ОА №027205 від 06.12.2000 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання допомоги на оздоровлення, розмір якої постраждалим 1 категорії у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має бути у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач має право на щорічну допомогу на оздоровлення, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Позивачу зазначена допомога виплачувалась у розмірах відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та від 12.07.2005 № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Спірні виплати є одноразовими, виплачуються щорічно, і правовідносини закінчуються на день проведення таких виплат.
Підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінена та визначено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення виплачується постраждалим 1 категорії в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, обґрунтовано визнав, що при визначенні розміру згаданої виплати застосуванню підлягає саме ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12 липня 2005 р. N 562, яка істотно звужує обсяг установлених законом прав позивача.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність перерахунку та виплати допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 в 2012 році відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин, апеляційна скарга Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 183-2, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради - залишити без задоволення, а постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає згідно ч. 10 ст. 183-2 КАС України.
Головуючий В.О.Скрипченко
Суддя О.С.Золотніков
Суддя Ю.В.Осіпов