Справа № 802/85/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Заброцька Л.О.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
12 березня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Боровицького О. А.
суддів: Граб Л.С. Сапальової Т.В.
секретар судового засідання: Бондаренко С.А.
за участю:
представника позивача ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
представника відповідача Кирилюка Д.В.
представника третьої особи Голобчук Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Ленінський відділ Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу у сумі 103230 грн. , -
В січня 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_6 звернулась в суд з позовом до інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Ленінський відділ Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області №49 "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 12 листопада 2013 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що в порушення статті 19 Конституції України та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року, відповідачем необґрунтовано винесено два акти перевірки за одним номером ( №1093-ПП ) і від того ж числа ( 25.10.2013 року ), в одному з яких під час перевірки було встановлено, що відхилень від прийнятого об'єкту до проектних рішень не виявлено, об'єкт експлуатується та будівельні роботи не проводяться, в іншому встановлено порушення з боку позивача, а саме, що замовником будівництва була надана недостовірна інформація до п.1, 4, 11 декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 19 серпня 2011 року № ВН 14311030974. На підставі останнього акту перевірки відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25 жовтня 2013 року стосовно ОСОБА_6 та прийнято оскаржувану постанову №49 "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 12.11.2013 року, якою ФОП ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 ч.2 п.6 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 103230,00 грн.
31 січня 2014 року Вінницьким окружним адміністративним судом постановлено адміністративний позов задовольнити повністю.
Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилаючись на неповне та не всебічне з'ясування судом першої інстанції обставин в адміністративній справі, а також на те, що рішення суду першої інстанції не було підтверджене тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Аргументуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує, зокрема, на те, що всі дії Інспекції щодо оформлення результатів перевірки проводились в межах дії терміну її проведення. Апелянт зазначає, що зважаючи на відсутність коштів у відповідача, Акт перевірки із змінами та протокол правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.10.2013 року були направлені позивачу із супровідним листом простою кореспонденцією, що підтверджується реєстром на відправлену поштову кореспонденцію за №11. Також, апелянт акцентує на тому, що а ні лист ТОВ "Практик-С", що надійшов на адресу інспекції, а ні довідка позивача від 28.10.2013 року №50 не були враховані при внесенні змін до Акту перевірки , як і при складенні протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.10.2013. Стосовно виправлення в пункті 11 декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 19.08.2011 №ВН14311030974, а саме: виправлено цифру "8" в даті початку будівництва - 22.11.2008, апелянт стверджує, що останнє виправлення здійснено позивачем самостійно.
Позивач скористався правом надання письмових заперечень на апеляційну скаргу. Власне позивач в письмових запереченнях (вх. №5151/14 від 07 березня 2014 року) просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року у справі № 802/85/14-а залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули до суду апеляційної інстанції, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в період з 21.10.2013 по 25.10.2013 інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Вінницькій області, відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та згідно з Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, на підставі звернення депутата Вінницької районної ради Безверхого О.С. (а.с. 49) і наказу інспекції від 17.10.2013 року № 1093-ПП, та відповідно до направлення від 17.10.2013 року № 1093-ПП ( а.с. 9 ), проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ФОП ОСОБА_6 щодо будівництва кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1 " по АДРЕСА_1.
Результати перевірки оформлено актом від 25.10.2013 року № 1093-ПП (Акт перевірки "1"), примірник якого отримано ФОП ОСОБА_6 того ж дня (а.с. 10 - 11).
У висновках вищевказаного Акта перевірки "1" зазначено, що об'єкт був прийнятий в експлуатацію в серпні 2011 року, відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 19 серпня 2011 року № ВН 14311030974, під час перевірки було встановлено, що відхилень від прийнятого об'єкту до проектних рішень не виявлено, об'єкт експлуатується та будівельні роботи не проводяться.
В подальшому, за результатами встановлених додаткових обставин, відповідачем був складений новий акт перевірки від 25.10.2013 року № 1093-ПП (Акт перевірки "2"), згідно якого встановлено порушення з боку позивача, а саме, що замовником будівництва була надана недостовірна інформація до п.1, 4, 11 декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 19 серпня 2011 року № ВН 14311030974, а саме: в п. 1 зазначеної декларації була подана інформація замовника, як громадянки, в той час, як дозвільні документи (дозвіл №259/03-08 від 21.11.2006 року, перереєстрований 26.06.2008 року №219) був отриманий на приватного підприємця - ФОП ОСОБА_6; в п. 11 була надана інформація про термін будівництва з 22.11.2008 року по 20.07.2011 року, а роботи виконувалися у 2007 році; в п. 4 була надана інформація про генерального підрядника - ТОВ "Практик-С". В той же час, підрядник своїм листом №11 від 22.10.2013 року зазначив, що він виконував будівельно-монтажні роботи по даному об'єкту у 2007 році, а з 2008 року по сьогоднішній час роботи не виконував. ( а. с. 56 - 57 ).
Відповідачем, також, було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.10.2013 року стосовно ОСОБА_6 (а.с. 58 - 59 ).
Представник відповідача стверджував, що примірник акту та протоколу були надіслані на адресу місця реєстрації позивача ( а.с. 55, 60 ), оскільки представник позивача в телефонній розмові відмовився їх підписати.
На підставі зазначеного акту перевірки від 25.10.2013 року № 1093-ПП ( Акт перевірки "2" ), відповідачем винесено постанову №49 "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 12.11.2013 року, якою ФОП ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 ч.2 п.6 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 103230,00 грн. ( а.с. 12-13 ).
Незгода позивача із винесеною відповідачем постановою слугувала зверненню з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що нормами чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, не передбачено складання доповнень до акту перевірки або складання "попередніх", додаткових, повторних актів перевірки, а відтак перевіряючими неправомірно складено Акт перевірки "2" №1093-ПП від 25.10.2013 року, як наслідок, відповідачем неправомірно складено протокол від 25.10.2013 року "Про правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та винесено постанову №49 "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 12.11.2013 року, якою на ФОП ОСОБА_6 накладено штраф в сумі 103230,00 грн.
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно зі статтею 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Частиною 2 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" унормовано, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з положеннями частини 4 зазначеної вище статті, посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок), визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
Згідно з пунктом 5 Порядку, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Інспекціями за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
У відповідності до пункту 7 Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення такої перевірки, зокрема, є вимога правоохоронних органів про проведення перевірки, строк її проведення не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Згідно з пунктом 9 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкти будівництва.
Абзацом 1 пункту 12 Порядку передбачено, що посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.
Пунктом 13 Порядку визначені повноваження суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, згідно яких він має право, крім іншого, отримувати та ознайомлюватись за результатами перевірки з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.
Відповідно до пунктів 16, 18 Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.
Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
В силу положень пунктів 17, 19 Порядку, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль.
Відповідно до пункту 20 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
За правилами пункту 21 Порядку, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль підписати акт перевірки та припис, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Пунктом 22 Порядку передбачено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.
Дослідивши матеріали справи в розрізі наведених вище правових норм, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідачем під час проведеної перевірки були допущені порушення порядку її проведення та оформлення її результатів, як наслідок застосування до позивача штрафних санкцій спірною постановою необґрунтоване.
Власне, виходячи зі змісту вищезазначених правових норм, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про правильність висновків суду першої інстанції про те, що перевіряючими неправомірно складено Акт перевірки "2" №1093-ПП від 25.10.2013, адже нормами чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини не передбачено складання доповнень до акту перевірки або складання "попереднього" акту, додаткового чи повторного.
Відповідачем, як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час її апеляційного перегляду, не було надано жодних доказів на підтвердження права складення Акту перевірки "2" №1093-ПП, і як наслідок формування на його підставі протоколу від 25.10.2013 року "Про правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та постанови №49 "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 12.11.2013.
Крім того, позивачу після проведення перевірки та формування її результатів в Акті перевірки "1" №1093-ПП від 25.10.2013, належним чином не повідомлялось про перевірку оформлену Актом перевірки "2" №1093-ПП від 25.10.2013 та не пропонувалося надати будь-які пояснення щодо виявлених порушень.
Враховуючи наведене вище колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для притягнення ФОП ОСОБА_6 до відповідальності, та як наслідок, нарахування суми штрафних санкцій на підставі оскаржуваної постанови є неправомірними.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги частини 1 статті 71 КАС України.
Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог частини 2 статті 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятої постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що є предметом оскарження позивачем.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 159 КАС України унормовано, що судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року по справі №802/85/14-а відповідає вимогам статті 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 17 березня 2014 року .
Головуючий суддя Боровицький О. А.
Судді Граб Л.С.
Сапальова Т.В.