Справа №751/762/14
Провадження №2/751/333/14
Рішення
Іменем України
12 березня 2014 року м. Чернігів
в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.
при секретарі Чвірова О. О.
з участю представник позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м.Чернігові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності,
Встановив:
ОСОБА_3 звернулась до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_2 про визнання за кожним права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 29.08.1998 року перебувала у зареєстрованому шлюбу з відповідачем. Під час спільного проживання ними було придбано квартиру АДРЕСА_1. Свідоцтво про право власності на квартиру видане на чоловіка - відповідача по справі. Відповідно договору дарування від 30.03.2013 року 1/3 частина вищевказаної квартири належить спільному сину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Таким чином, 2/3 частини даної квартири належить позивачу та відповідачу, як спільна сумісна власність. Вважає, що оскільки формально квартира зареєстрована за відповідачем, тому в порядку поділу майна подружжя слід визнати право власності на свою частку.
У судовому засідання представник позивача позов підтримав, просив задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав повністю, не заперечував проти його задоволення.
Після перерви сторони в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі.
Суд, у відповідності до ст. 169 ЦПК України визнав можливим продовжити розгляд справи у відсутності сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказах.
У відповідності до ч.2 ст. 197 ЦПК України після перерви фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Конституції України засади регулювання шлюбу і сім'ї визначаються виключно законами України; шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї (ч. 1 ст. 51, п. 6 ч. 1 ст. 92).
Як встановлено в судовому засіданні, позивач та відповідач 29.08.1998 року уклали шлюб, актовий запис 1236 (а.с.7).
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20.01.2014 року шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 повернуто дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 (а.с.56-57, 63-64).
Під час спільного шлюбу у сторін народилася дитина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).
За час перебування сторін у шлюбі 17.12.2007 року на сумісні кошти подружжя була придбана квартира АДРЕСА_1, право власності на яку зареєстровано за відповідачем (а.с.44,45).
Вищевказане майно є об'єктом спільної сумісної власності подружжя відповідно до вимог ст. 60 Сімейного Кодексу України та ч.3 ст. 368 ЦК України, яка передбачає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Як вбачається із матеріалів справи, 30 березня 2013 року ОСОБА_2 - відповідач, передав безоплатно у власність ОСОБА_4 в особі матері ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3), 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 (а.с.46-47). Даний правочин зареєстровано приватним нотаріусом в реєстрі за №599.
Таким чином, об'єктом спільної сумісної власності на даний час є 2/3 частини спірної квартири.
Стаття 69 СК України встановлює право дружини та чоловіка на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.
Частина 1 статті 70 СК України передбачає, що у разі поділу майна, що є об'єктом права сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що кожна сторона по справі є власником 1/3 частини спірної квартири.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати (а.с.1), які з урахуванням приписів ст. ст. 80, 88 ЦПК України, підлягають стягненню пропорційно до задоволених вимог з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 174, 197, 208, 209, 213-215, 218, 292 ЦПК України, ст..60, 69, 70 Сімейного Кодексу України, суд, -
Вирішив:
Позов ОСОБА_3 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 808 (вісімсот вісім) грн судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н. В. Маслюк