№ 2/257/537/14
257/6179/13-ц
м. Донецьк 06.03.2014
Київський районний суд м. Донецька у складі
Головуючого судді - Л.М.ПАВЛЕНКО
При секретарі - А.Е.ХАРИТОНОВОЇ
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Київського районного суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Укрсоцбанк» про стягнення коштів
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Донецька із позовом до ПАТ «Укрсоцбанк» про стягнення коштів.
В позові вказала, що 24.05.2011 року нею через ПАТ «Укрсоцбанк», було здійснене оплату за придбання футбольного квитка на євро 2012 за наступними реквізитами: рахунок: № 2902600906785; отримувач - UEEA SA; банк отримувача: ПАТ «Укрсоцбанк»; код банка отримувача 300023; призначення платежу: придбання квитків на ЄВРО 2012-11-05; сума платежу -14500 гр.
Під час здійснення платежу нею ці реквізити були надані оператору Банку для оформлення квитанції. Здійснення платежу 24.05.2011 року відбулося на підставі квитанції № 5633239 за придбання квитка у сумі 14500 гр. через касу відповідача.
28.05.2011 року офіційним представником організатору ЄВРО 2012 - Служби UEEA ЄВРО 2012 по продажу квитків в Україні позивача було письмово повідомлено, що оплата за придбання квитка, оформленого на її ім.»я, на рахунок UEEA SA, відкритий у ПАТ «Укрсоцбанк», не надходила. Причиною ненадходження коштів є помилка працівника відповідача у рахунку отримувача коштів.
Фактично за помилкою працівника відповідача, позивач втратила 14500 грн. коштів, що є вартістю квитка. Ця помилка є підставою для повторного внесення коштів на придбання квитка. Все це призвело до порушення життєвих зв'язків, а тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь: 14500 грн. - помилково пересланих відповідачу, моральну шкоду - 1450 грн., пені -1450 грн., та судовий збір - 229,41 грн.
Представник відповідача позов не визнав та суду пояснив , що ПАТ «Укрсоцбанк» ніяких помилок про переказ платежу за придбаний квиток позивачем не допустив. Реквізити отримувача вказав у банківських документах сам позивач і ПАТ «Укрсоцбанк» до цього немає відношення. Крім того позивач пропустив строк для звернення до суду і не довів позов вцілому. Просив відмовити в задоволені позову.
Судом встановлено, що позов не обґрунтований та такий, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Щодо відсутності у Позивача підстав для позову.
У позовній заяві Позивач вказує, що ним 24.05.2011 року, через банк було здійснено оплату грошових коштів на користь UEFA SA (отримувач), а 28.05.2011 року представник отримувача письмово повідомив, що кошти не надійшли. При цьому Позивач вважає причиною ненадходження коштів - помилку касира Відповідача, та заявляє про зарахування коштів за помилковими реквізитами неналежному отримувачу.
Це твердження не відповідає наявним доказам, а саме - заяві на переказ готівки № 363239 від 24.05.2011 року, яку підписано та надано банку Позивачем. Тобто саме Позивач є особою, яка надала відповідне розпорядження за вказаними та узгодженими ним реквізитами (з зазначенням отримувача), а тому твердження позовної заяви не відповідають дійсності.
Позивач не довів свої ствердження про отримання ним через 4 доби від отримувача письмової відповіді, щодо ненадходження коштів, перерахованих банком. Тобто такий доказ (оформлений належним чином - у письмовому вигляді та з підписом та печаткою відповідної установи) до суду не наданий.
Посилаючись на норми Закону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні», зокрема на терміни «переказ коштів» та «помилковий переказ», Позивач при цьому зазначає себе ініціатором переказу та вказує, що Відповідач прийняв квитанцію, але чомусь зарахував кошти на інший рахунок та неналежному отримувачу. Але згідно норм вказаного Закону неналежний отримувач - це особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі, а помилковим переказом - є рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Таким чином, посилання Позивача не вірні, UEFA SA - не є неналежним отримувачем, а платіж - не є помилковим, адже акцептування ініціатором переказу платіжного документу також свідчить про відсутність вини Відповідача при зазначенні номеру рахунку (оскільки банк не змінює реквізити за власним бажанням, а лише проводить операцію за підписаним клієнтом платіжним документом). Крім того, згідно п.33.2 Закону Позивач, як платник, несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, та суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ. Позивач ініціював платіж згідно п.21.1 вказаного Закону, адже він подав до банку розрахунковий документ, підписавши його, та у призначеннях платежів доданих до позову квитанцій є конкретизація, від кого приймалися платежі і за якими реєстраційними номерами. Згідно п.п.22.4 та 30.1 Закону здійснення платежу було завершено з моменту прийняття банком платника розрахункового документа, його виконання та перерахування суми переказу на рахунок отримувача.
Також Позивачем не доведено, що він не отримав квитки, за які перераховані кошти (або що отримувач не повернув кошти), а сам позов пред'явлений до неналежного відповідача - ним повинен бути не банк, а вказаний Позивачем отримувач коштів UEFA SA.
Таким чином, позовна заява не є обґрунтованою, оскільки Відповідач виконав доручення Позивача і перерахував кошти належному отримувачу за вказаними реквізитами, та Позивачем не зазначено належних обставин, за яких він вважає свої права порушеними банком.
Щодо стягнення пені 1450 грн. (10% від суми переказу)
Посилання Позивачем на норми п.32.3.1 Закону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» не є правомірним за вищевикладеними обставинами. До цього додаємо, що на стягнення пені Позивачем також пропущений строк, встановлений ст.258 ЦК України (1 рік). Закон України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» інших положень щодо строків позовної давності відносно стягнення пені також не містить. Але суд поновлює строк звернення позивачу і вважає за необхідне розглянути вимоги по суті.
Щодо відшкодування моральної шкоди.
Позивач просить стягнути з Відповідача суму моральної шкоди. Частиною 1 статті 3 ЦПК України передбачено, зокрема, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, та за загальним правилом, юридична заінтересованість позивача у судовому процесі зобов'язує його довести як наявність спірних правовідносин, так і ту суб'єктивну обставину, що його права порушені і на відповідача має бути покладено відповідальність на передбачених законом підставах.
Наданими доказами позовні вимоги належним чином не обґрунтовані, порушення Відповідачем норм чинного законодавства не доведено, не містяться й докази спричинення будь-якої моральної шкоді та причинно-наслідковий зв'язок з діями Відповідача, не обґрунтована вказана Позивачем сума, також відсутні факти порушення Відповідачем прав споживача згідно відповідного Закону.
Крім того, якщо припустити, що є вірним твердження Позивача відносно врегулювання послуги з переказу коштів статтею 1 Закону України «Про захист прав споживачів» - необхідно також
прийняти до уваги наступне. Згідно ч.2 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Проте, задоволення такої вимоги за умови її пред'явлення можливе з урахуванням положень п.5 ч.1 ст.4 Закону «Про захист прав споживачів», яка передбачає право споживача на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. Таким чином, вимога Позивача відносно моральної шкоди не відповідає нормам Закону, на який він посилається в позовній заяві, порушуючи підсудність та не сплачуючи судовий збір.
З огляду на викладені обставини та враховуючі, що Відповідач виконав підписаний Позивачем платіжний документ і перерахував кошти за вказаними реквізитами, а тому не може нести відповідальність за ненадання отримувачем білетів (або повернення коштів), суд дійшов висновку, що позов не обґрунтований та не підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись п.33.2, п.21.1, п.п.22.4, 30.1 ЗУ «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні», п.5 ч.1 ст.4, ч.2 ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст.10,11,12,212-215,218 ЦПК України, ст.258 ЦК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до ПАТ «Укрсоцбанк» про стягнення: 14500 грн. - помилкового переказу; 1450 грн. - пені за прострочений платіж;1450 грн. моральної шкоди та 229,41 грн. - судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька у десятиденний строк.
СУДДЯ Л.М.ПАВЛЕНКО