Справа №668/1854/14-ц
Пров. №2/668/921/14
11.03.2014 року Суворовський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого Булах Є.М.
при секретарі Бірюкову А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання правочину удаваним та визнання права власності на транспортний засіб, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що між ним та відповідачем ОСОБА_2 виникла домовленість про купівлю-продаж автомобіля марки BMW, моделі Х5, реєс.№НОМЕР_1, власником якого є відповідач ОСОБА_3, за 58000,00 доларів США. 27.01.2012р. відповідач ОСОБА_2, який діяв від імені та в інтересах відповідача ОСОБА_3, видав на ім'я позивача довіреність на право розпорядження та вчинення будь-яких дій відносно вказаного автомобіля, довіреність була посвідчена приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4, а позивач передав ОСОБА_2 58000,00 доларів США, що було оформлено розпискою від 27.01.2012р. Посилаючись на удаваність довіреності від 27.01.2012р., яка була вчинена для приховання договору купівлі-продажу автомобіля марки BMW, моделі Х5, реєс.№НОМЕР_1, позивач просив визнати цей правочин удаваним та застосувати наслідки удаваного правочину, визнати за ним право власності на спірний автомобіль.
Позивач в судовому засіданні доводи позову підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав, просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, 11.03.2014р. звернувся до суду з письмовою заявою, в якій позов визнав, пояснив, що спірний автомобіль 08.07.2010р. продав відповідачу ОСОБА_2 за 58000,00 доларів США та видав на його ім'я довіреність НОМЕР_2, посвідчену приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_5, якою надав ОСОБА_2 повноваження щодо розпорядження автомобілем.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників, що брали участь у справі, суд встановив, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 03.04.2008р. відповідач ОСОБА_3 є власником автомобіля марки ВМW, моделі Х5, 3.0D, 2008 року випуску, тип ТЗ - легковий універсал-В, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Згідно довіреності від 08.07.2010р., серія НОМЕР_2, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_3 передав у тому числі і ОСОБА_2 повноваження діяти від його імені з усіх питань щодо експлуатації та розпорядження вказаним автомобілем.
Діючи від імені ОСОБА_3 відповідач ОСОБА_2 27.01.2012р. вчинив на ім'я позивача ОСОБА_1 довіреність серії НОМЕР_4 посвідчену приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4, якою уповноважив ОСОБА_1 бути представником власника вищевказаного автомобіля з усіх питань щодо експлуатації та розпорядження автомобілем.
В той же день, 27.01.2012р. ОСОБА_1 передав ОСОБА_2, а той прийняв грошові кошти в сумі 58000,00 доларів США за проданий ОСОБА_1 спірний автомобіль, що встановлено судом на підставі розписки від 27.01.2012р. та визнано сторонами.
Таким чином, судом встановлено, що в дійсності воля ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як сторін, укладеного між ними договору про представництво, яке ґрунтується на довіреності від 27.01.2012р., була спрямована на створення наслідків, передбачених договором купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_2 виступив як представник власника спірного автомобіля, ОСОБА_3, а ОСОБА_1 виступив покупцем цього автомобіля, що встановлено судом на підставі довіреностей від 08.07.2010р. і 27.01.2012р. та розписки від 27.01.2012р.
Відповідно до ч.1 ст. 244 ЦК України, представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами (частина 3).
Відповідно до п.3. ч.1 ст.208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Враховуючи встановлені судом обставини та відповідні ним норми права, судом встановлено, що договір ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про представництво, яке ґрунтується на довіреності від 27.01.2012р., - є удаваним та таким, що вчинений для приховання договору купівлі-продажу автомобіля марки ВМW, моделі Х5, 3.0D, 2008 року випуску, тип ТЗ - легковий універсал-В, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до ч.2 ст. 235 ЦК України, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який, зокрема, є у продавця на момент укладення договору.
Відповідно до ст.691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (частина 2).
Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Таким чином, в силу ч.2 ст.235 ЦК України, правові відносини сторін регулюються ст.ст. 655, 656, 691, 692, 328 ЦК України, тобто, ОСОБА_2, як повноважний представник ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_1 як покупця, а ОСОБА_1 отримав у власність автомобіль марки ВМW реєстраційний номер НОМЕР_1.
З огляду на зазначені обставини, враховуючи визнання судом правочину удаваним та застосування до нього правил купівлі-продажу, вимоги позивача про визнання за ним права власності на спірний автомобіль задоволенню не підлягають як нормативно необґрунтовані.
Враховуючи вище викладене, керуючись ст.ст.208,218,235,655,656,691,692,328 ЦК України, ст.ст.10,11,33,60,209, 212,213,218 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання правочину удаваним та визнання права власності на транспортний засіб - задовольнити частково.
Визнати удаваним договір доручення, укладений 27.01.2012 року, на підставі якого ОСОБА_2 видав довіреність ОСОБА_1 серійний номер НОМЕР_4 .
Визнати укладеним 27.01.2012 року договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_2 продав за ціною 58000,00 доларів США належний ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 виданого ВРЕР-4 УДАІ в м. Києві 03.04.2008 року, а ОСОБА_1 купив автомобіль марки BMW, моделі Х5 3.0D,2008 року випуску, тип ТЗ - ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ-В, шасі(кузов, рама) № НОМЕР_3, що знаходиться на реєстрації у ВРЕР-4 УДАІ в м. Києві з 03.04.2008 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Суворовський районний суд м. Херсона. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СуддяБулах Є. М.