Справа №592/11915/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Котенко О. А.
Номер провадження 22-ц/788/511/14 Суддя-доповідач - Левченко Т. А.
Категорія - 30
06 березня 2014 року м.Суми
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Левченко Т. А.,
суддів - Таран С. А., Собини О. І.,
за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 січня 2014 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -
ОСОБА_4 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що на початку серпня 2013 року з вини відповідача сталося залиття її квартири АДРЕСА_1. Внаслідок залиття було пошкоджено приміщення квартири, а також меблі. Тому просить стягнути з відповідача у відшкодування майнової шкоди 22309,00 грн., у відшкодування моральної шкоди 1500 грн., а також 2352 грн. витрати на проведення будівельно-технічного та товарознавчого дослідження, 800 грн. витрати на правову допомогу та судовий збір у розмірі 458,8 грн.
Рішенням суду від 27 січня 2014 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 15582 грн. в відшкодування майнової шкоди, 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 2352 грн. в відшкодування витрат на будівельно-технічне дослідження спеціаліста.
В іншій частині позову відмовлено за необґрунтованістю.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 458,80 грн. в відшкодування судового збору.
В стягненні 800 грн. за правову допомогу відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, оскаржуючи рішення в частині задоволення позовних вимог, просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення по суті позовних вимог. В доводах апеляційної скарги посилається на те, що судом при ухваленні рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно досліджені та з'ясовані обставини справи. Зазначає, що він є інвалідом 2 групи з дитинства та в той час, коли сталося залиття він знаходився в лікарні. Вважає, що суд безпідставно задовольнив майже всі вимоги позивачки по технічним дослідженням, хоча в них зазначені такі види робіт, які не вказані в акті ТОВ «Коменерго-Суми», в якому зафіксовано факт залиття. Крім того в зазначеному акті відсутні дані про пошкодження меблів в квартирі позивачки внаслідок залиття.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_3, представника позивачки ОСОБА_5, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_4 є власником однокімнатної квартири АДРЕСА_1 (а.с.6).
На початку серпня 2013 року сталося залиття належної позивачці квартири. Факт залиття та пошкодження приміщення квартири внаслідок залиття зафіксовано в акті № 66 від 08.08.2013 року, який складено відповідними спеціалістами житлово-експлуатаційної організації ТОВ «КК Коменерго-Суми» та зареєстровано в експлуатуючій організації за вихідним № 66 від 13.08.2013 року (а. с. 7). В акті зазначено, що залиття квартири позивачки відбулося із АДРЕСА_5, яка належить відповідачу, та причиною залиття є протікання гнучкого шлангу на зливному бачку до унітазу в АДРЕСА_5. Внаслідок залиття були пошкодження приміщення кімнати, коридору та кухні.
З метою визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних внаслідок залиття, позивачка звернулася до Сумського відділення при Харківському НДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. Відповідно до наданого висновку експертного будівельно - технічного дослідження № 1120 від 02.10.2013 року про визначення розміру матеріального збитку внаслідок залиття квартири ОСОБА_4, розмір матеріального збитку становить 14134 грн. (а.с.9-23). Відповідно до цього висновку та доданого до нього кошторису прямі витрати становлять 7407 грн. (вартість матеріалів та конструкцій - 1606 грн., заробітна плата - 5801 грн. - а.с.23). Також в суму 14134 грн. були включені загальновиробничі витрати - 3252 грн., прибуток - 770 грн., суми на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій - 349 грн., податок на додану вартість - 2356 грн. (а.с.18).
Відповідно до висновку № 1272 експертного товарознавчого дослідження від 04.10.2013 року про визначення розміру матеріального збитку, завданого пошкодженням майна (кухонні меблі, стінка в кімнаті, кухонний куточок) в результаті його залиття холодною водою за адресою: АДРЕСА_1 встановлено розмір збитків у 8175 грн. (а.с.24-31).
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався положеннями ст. ст. 1166, 1167 ЦК України та виходив з того, що позивачкою надано докази, які підтверджують факт заподіяння їй шкоди відповідачем. Щодо розміру грошової суми на відшкодування матеріальної шкоди, то суд прийшов до висновку, що на користь позивачки підлягають відшкодуванню збитки, завдані пошкодженням майна (кухонні меблі, стінка в кімнаті, кухонний куточок) в сумі 8175 грн. та прямі витрати на виконання будівельних робіт по відновлювальному ремонту квартири в сумі 7407 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для відшкодування шкоди та її розміру, так як суд дійшов їх правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідач в своїй апеляційній скарзі та в судовому засіданні апеляційного суду визнав ту обставину, що він є власником квартири АДРЕСА_4 та саме з його квартири сталося залиття квартири позивачки внаслідок зриву гнучкого шлангу на зливному бачку до унітазу в його квартирі.
Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що суд безпідставно стягнув збитки за всі пошкодження, які зазначені в експертних дослідженнях, в тому числі за пошкодження меблів, так як не всі вони зазначені в акті, складеному спеціалістами житлово-експлуатаційної організації ТОВ «КК Коменерго-Суми».
Зазначений акт був складений безпосередньо після залиття квартири, а тому не всі пошкодження могли бути виявлені на момент обстеження. В той час як спеціалісти, які визначали розмір збитків оглядали квартиру пізніше та у експертних дослідженнях зафіксували всі пошкодження, які утворились саме внаслідок залиття квартири, в тому числі пошкодження дверей та дверних коробок, а також меблів, які виявилися у розбуханні стінок та фасадів, відшаруванні личкувальних стрічок, розбуханні стільниці. Зазначені пошкодження, враховуючи їх характер, на момент обстеження квартири працівниками житлово-експлуатаційної організації, ще могли не утворитись. Крім того яких-небудь належних доказів, які б спростовували дослідження спеціалістів по визначенню розміру збитків, відповідач суду не надав.
Не є підставою для відмови в позові і та обставина, що акт про обстеження квартири після залиття не завірено підписом начальника житлово-експлуатаційної організації, на ньому відсутня печатка та він складений в його відсутність, так як відповідач не оспорює даних зазначених в цьому акті та визнає ту обставину, що залиття сталося саме з його квартири внаслідок зриву гнучкого шлангу на зливному бачку до унітазу.
Відповідно до вимог ст. 177 ЖК України відповідач зобов'язаний слідкувати за належним станом санітарно-технічного та іншого обладнання в своїй квартирі. А тому та обставина, що відповідач під час, коли сталося залиття знаходився на лікуванні, не звільняє його від обов'язку по відшкодуванню шкоди позивачці.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив обставини справи, встановленим фактам і доказам дав вірну правову оцінку та дійшов правильного висновку про те, що залиття квартири позивачки сталося саме з вини відповідача, оскільки ним не дотримані вимоги ст. 177 ЖК України, а тому він на підставі діючого законодавства зобов'язаний відшкодувати позивачці шкоду, заподіяну внаслідок пошкодження належного їй майна. Висновки суду, в частині вирішення спору по суті, ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, а саме ст. 177 ЖК України та ст. ст. 1166, 1167 ЦК України.
В той же час, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд першої інстанції не врахував ту обставину, що відповідач є інвалідом 2 групи, що підтверджується довідкою МСЕК від 12.03.2013 року, а тому на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору. Отже рішення суду першої інстанції в частині відшкодування на користь ОСОБА_4 судового збору в сумі 458 грн. 80 коп. підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303; 307 ч. 1 п.2; 309 ч. 1 п. 4, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 січня 2014 року скасувати в частині відшкодування на користь ОСОБА_4 судового збору в сумі 458 гривень 80 коп.
В іншій, оскаржуваній частині, рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 січня 2014 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -