Справа № 505/378/14-к Провадження 1-кп/505/95/2014р.
13.02.2014 року Котовський міськрайсуд Одеської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
потерпілої - ОСОБА_5
цивільного позивача - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Котовську Одеської області кримінальне провадження № 1-кп/505/95/14, зареєстроване в ЄРДР 08.11.2013 року за № 12013170180001750 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Хороль Хорольського району Приморського краю, РФ, українця, громадянина України, освіта середня, військозобов'язаного, не одруженого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 раніше не судимого,
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 164; ч.1 ст.191 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 , згідно рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 20.12.2012 року, повинен виплачувати аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання малолітнього сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04.09.2012 року і до досягнення повноліття сина, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Однак, ОСОБА_4 , працюючи в ТОВ «ТТ» на посаді комірника та отримуючи заробітну плату у розмірі 1500грн., з метою введення в оману співробітників ВДВС Котовського МРУЮ, став приховувати свій заробіток (дохід), та не надав довідку з місця роботи відповідно до діючого законодавства. В період з січня 2013 року по червень 2013 року ОСОБА_4 виплачував по 300грн. на користь потерпілої ОСОБА_5 щомісяця. Вказана сума не відповідає 1/3 частині від усіх видів його заробітку (доходу) та є меншою 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. З липня місяці 2013 року по грудень 2013 року ОСОБА_4 взагалі перестав виплачувати аліменти і таким чином утворилася заборгованість на загальну суму 8648грн. 13коп..
Крім того, ОСОБА_4 , працюючи комірником ТОВ «ТТ», з яким було укладено договір про повну матеріальну відповідальність від 18.05.2013 року та згідно якого, обвинувачений зов'язаний був дбайливо відноситися до переданих йому на зберігання, перевозку та інших цілей грошовим коштам, а також товарно-матеріальним цінностям підприємства, приймати усі необхідні заходи для запобігання збитку, вести облік, складати та надавати товарно-грошові звіти про рух та залишок вірених йому грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей. Проте, ОСОБА_4 в період з 18.05.2013 року по 25.07.2013 року з корисливих мотивів розтратив товарно-матеріальні цінності у виді продуктів харчування та алкогольної продукції, які були ввірені йому та перебували в його віданні, чим спричинив ТОВ «ТТ», матеріальну шкоду на загальну суму 14642грн. 69коп..
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України визнав частково, а кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, - повністю.
Суду показав, що з 2007 року по 2012 рік проживав однією сім'єю з ОСОБА_5 17.08.2008 ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син - ОСОБА_8 . Рішенням суду він зобов'язаний виплачувати на утримання сина 1/3 частину усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно. У 2013 році він працював комірником в ТОВ «ТТ» і в нього була заробітна плата 1500грн.. З цієї заробітної плати він з січня 2013 року по червень 2013 року виплачував аліменти щомісячно у розмірі по 300грн.. Можливості виплачувати аліменти у повному обсязі у нього не було, так як необхідно було погашати кредити, а також були потрібні кошти на своє проживання. В липні 2013 року він був звільнений з роботи і з цього часу по грудень 2013 року він аліменти не виплачував взагалі. В центр зайнятості на облік не став, так як він проживає в м. Котовську, а зареєстрований у Вінницькій області. Вину свою визнає частково, так як він не в змозі виплачувати аліменти у тому розмірі, який йому присудив суд, а виплачував по мірі можливості.
Крім того, суду показав, що він дійсно працював комірником у ТОВ «ТТ» і 18.05.2013 року з ним був укладений договір про повну матеріальну відповідальність. У зв'язку з тим, що у нього склалося тяжке матеріальне становище: необхідно було сплачувати аліменти, погашати кредити, він брав зі складу продукти харчування, спиртні напої, які реалізовував, а гроші привласнював. Про скоєне щиро шкодує. Цивільний позов на суму 14642грн. 69коп. визнає в повному обсязі і обіцяє виплатити найближчим часом.
Винність обвинуваченого ОСОБА_4 , у злісному ухиленні від сплати аліментів та розтраті чужого майна, яке було ввірене обвинуваченому підтверджується зібраними по справі доказами.
Показаннями потерпілої ОСОБА_5 , яка суду показала, що дійсно проживала з обвинуваченим ОСОБА_4 однією сім'єю. В 2008 році у них народився син - ОСОБА_8 . Рішенням суду обвинувачений зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання сина у розмірі 1/3 частини його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму щомісячно. З січня по червень 2013 року ОСОБА_4 сплачував аліменти не в повному обсязі, а по 300грн. щомісячно. В подальшому взагалі перестав виплачувати гроші на утримання дитини. Участі у вихованні сина не приймає, його життям не цікавиться.
Виконавчим листом від 20.12.2012 року, виданим Котовським міськрайсудом Одеської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 на утримання сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 04.12.2012 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Розрахунком заборгованості ОСОБА_4 по виплаті аліментів, яка в цілому складає 8648грн. 13коп. за період з 04.12.2012 року по 01.11.2013 року.
Актами державного виконавця про виклик ОСОБА_4 та ознайомлення його з заборгованістю по виплаті аліментів.
Попередженнями державного виконавця про необхідність сплати заборгованості по аліментам та притягнення до кримінальної відповідальності у разі ухилення від сплати аліментів.
Показаннями цивільного позивача ОСОБА_6 , яка суду показала, що вона являється комерційним директором ТОВ «ТТ». В травні 2013 року ОСОБА_4 був призначений комірником і з ним був укладений договір про повну матеріальну відповідальність. В липні місяці під час інвентаризації було виявлено недостачу продуктів харчування, спиртних напоїв на загальну суму 14642грн. 69коп.. ОСОБА_4 визнав, що працюючи комірником, він брав продукти харчування та спиртні напої, які продав, а гроші забирав собі. Свій вчинок пояснював тим, що має скрутне матеріальне становище. Цивільний позов у розмірі 14642грн. 69коп. просить задовольнити в повному обсязі та стягнути вказану суму з обвинуваченого.
Трудовим договором від 18.05.2013 року укладеним між ТОВ «ТТ» та обвинуваченим про повну матеріальну відповідальність.
Дії ОСОБА_4 , слід кваліфікувати за ч.1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини та за ч.1 ст. 191 КК України, як розтрата чужого майна, яке було ввірене обвинуваченому.
При обранні виду та міри покарання, суд враховує, суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим, дані про його особу, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Характеризується обвинувачений позитивно.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є: вперше притягнення до кримінальної відповідальності, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Дані про особу обвинуваченого, причини та умови, при яких було вчинено кримінальне правопорушення, свідчать про те, що для виправлення та попередження скоєння ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому доцільно призначити покарання у виді обмеження волі із звільненням його від відбування призначеного покарання відповідно до ст.75 КК України.
Цивільний позов, заявлений цивільним позивачем ОСОБА_6 підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368,370, 373 -374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.164; ч.1 ст.191 КК України, та призначити покарання:
- за ч.1 ст.164 КК України - у виді 1 (одного) року обмеження волі;
- за ч.1 ст.191 КК України - у виді 2 (двох) років обмеження волі з позбавлення права займати посади пов'язані з матеріальною відповідальністю строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання, більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі з позбавлення права займати посади пов'язані з матеріальною відповідальністю строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді обмеження волі, якщо він на протязі 1 (одного) року 6 (шести) місяців не скоїть нового правопорушення, буде повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання, періодично з'являтися до вказаної інспекції на реєстрацію.
Запобіжний захід ОСОБА_4 - не обирався.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ТОВ «ТТ», р/р НОМЕР_1 в АБ «Південний» м. Одеси МФО 328209 код ОКПО 30566803, 14642грн. 69коп..
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1