Справа № 122/1081/14-а
Провадження по справі 2-а/122/83/14
11 березня 2014 Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді - Гоцкалюка В.Д.,
при секретарі - Курському І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіки Крим про визнання незаконними дій та рішень суб'єкта владних повноважень,
ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку адміністративного судочинства з позовною заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіки Крим про визнання незаконними дій головного державного інспектора Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Горячева В.Ю. з проведення 31.01.2014 року позапланової перевірки дотримання позивачкою вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті «Торгівельний кіоск», розташований за адресою: АР Крим, м.Судак, с.Веселе, вул.Леніна,7-а; визнання незаконним та скасування протоколу про адміністративне правопорушення від 31.01.2014 року відносно ОСОБА_1 по частині 11 статті 96 КпАП України; визнання незаконним та скасування приписа про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31.01.2014 року, виданого ОСОБА_1; визнання незаконним та скасування постанови від 04.02.2014 року № 274 першого заступника начальника інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим Герона О.Ф. про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 11 статті 96 КпАП України та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент проведення перевірки дотримання позивачкою вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил минули строки притягнення до адміністративної відповідальності, що передбачені частиною 1 статті 38 КпАП України, у зв'язку з чим відповідач на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КпАП України не мав права для проведення такої перевірки, складання протоколу про адміністративне правопорушення та ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення. Також позивачка вказує, що в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення не конкретизована суть правопорушення, формулювання правопорушення не відповідає диспозиції частини 11 статті 96 КпАП України, та аналогічної перевіркою, проведеною відповідачем 19.09.2013 року , будь-яких порушень не виявлено.
Представник позивачки за дорученням ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справу у відсутності позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не заявився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі. Клопотань та заяв про відкладення судового засідання до суду не надходило.
Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути розглянуто на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши усі наявні по справі докази та матеріалі справи у їх сукупності, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 104 КАС України особа, яка вважає, що порушено її право, свободи чи інтереси у сфері публічно - правових відносин, має право звернутися до адміністративного суду з адміністративним позовом.
Перевіряючи законність оскаржуваної постанови суд виходить з наступного.
Положеннями ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); безсторонньо(неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушень, виховування громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
31.01.2014 року головним державним інспектором Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Горячевим В.Ю. проведена позапланова перевірка дотримання позивачкою вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті «Торгівельний кіоск», розташований за адресою: м.Судак, с.Веселе, вул.Леніна,7-а та складено протокол про адміністративне правопорушення, що передбачене частиною 11 статті 96 КпАП України стосовно позивачки (а.с.9,10); винесено припис про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (а.с.11).
Постановою Першого заступника начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим Герона О.Ф. від 04.02.2014 року позивачка була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 11 статті 96 КпАП України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. (а.с.7,8).
Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли правовідносини з приводу оскарження рішень і дій суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим до таких правовідносин слід застосовувати норми Кодексу про адміністративні правопорушення України.
З акта перевірки дотримання вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31.01.2014 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 31.01.2014 року та постанови першого заступника начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим від 04.02.2014 року вбачається, що позивачкою наведені недостовірні дані в декларації про готовність об'єкта до експлуатації КР№20113192058 від 18.07.2013 року, тобто відповідачем встановлено, що адміністративне правопорушення позивачкою вчинено 18.07.2013 року.
Суд погоджується з цією датою, оскільки вона не заперечується позивачкою та відповідає матеріалам справи, так як реєстрація декларації про готовність об'єкта до експлуатації КР №20113192058 відповідачем здійснена 18.07.2013 року.
Таким чином, днем ??вчинення адміністративного правопорушення є саме 18.07.2013 року.
Відповідно до частини 1 статті 38 КпАП України адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративне правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Як вбачається, адміністративне стягнення стосовно позивачки було накладено 04.02.2014 року, що підтверджується постановою першого заступника начальника інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим від 04.02.2014 року (а.с.7-8).
Таким чином, строк накладення адміністративного стягнення за правопорушення, яке передбачене частиною 11 статті 96 КпАП України, станом на 04.02.2014 року закінчився.
При цьому, суд виходить з того, що дане адміністративне правопорушення не є триваючим.
Так, згідно пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах для про адміністративні правопорушення» при перевірці додержанням органом (посадовою особою) встановленого ст.38 КпАП України двомісячного строку застосування адміністративного стягнення судам слід мати на увазі, що при правопорушеннях, які тривають (самоправне зайняття житлового приміщення - ст.151 КпАП України, порушення або невиконання встановлених правил пожежної безпеки - ст.175, невиконання обов'язків по виховання и навчанню дітей - ст. 184 та ін. ), зазначений строк обчислюється з дня виявлення правопорушення.
Частиною 11 статті 96 КпАП України передбачено, що експлуатація об'єктів будівництва, які завершені будівництвом з 19.01.2012 року і не прийняті в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів 1 категорії складності - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот п'ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів 1 категорії, є одноразовим правопорушенням, що слідує з диспозиції статті, та вважається закінченим з моменту реєстрації декларації, що була здійснена 18.07.2013 року. Після 18.07.2013 року позивачка не вчиняла будь-яких протиправних дій.
Пунктом 7 частини 1 статті 247 КпАП України передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КпАП України
За таких обставин суд приходить до висновку, що дії головного державного інспектора Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Горячева В.Ю. з проведення перевірки дотримання позивачкою вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті «Торгівельний кіоск», розташований за адресою: м.Судак, с.Веселе, вул.Леніна,7- а суперечать вимогам частини 1 статті 38 КпАП України.
Відповідно, припис про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31.01.2014 року та постанова першого заступника начальника інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим Герона О.Ф. від 04.02.2014 року також ухвалені в порушення норм частини 1 статті 38 КпАП України, оскільки є похідними від дії державного інспектора з проведення зазначеної перевірки.
Що стосується вимог позивачки про визнання незаконним та скасування протоколу про адміністративне правопорушення від 31.01.2014 року, то суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 162 КАС України адміністративний суд вправі визнати протиправними тільки рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень.
У розумінні КАС України та КУпАП України протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не спричиняє виникнення у позивачки будь-яких прав і обов'язків, а лише містить опис адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 38 КУпАП України, статтями 2, 6, 7, 9-11, 17, 18, 158-161, 185-186 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіки Крим про визнання незаконними дій та рішень суб'єкта владних повноважень - задовольнити частково.
Визнати незаконними дії головного державного інспектора Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Горячева В.Ю. з проведення 31.01.2014 року позапланової перевірки дотримання позивачкою вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті «Торгівельний кіоск», розташований за адресою: АР Крим, м.Судак, с.Веселе, вул.Леніна,7-а.
Визнати незаконним та скасувати припис про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31.01.2014 року, виданого ОСОБА_1.
Визнати незаконним та скасувати постанову від 04.02.2014 року №274 першого заступника начальника інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим Герона О.Ф. про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 11 статті 96 КпАП України та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 54,81грн. пропорційно частині задоволених вимог.
Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя