Справа №: 272/92/14-а
Провадження № 2-а/272/21/14
12 березня 2014 року
Андрушівський районний суд Житомирської області в складі :
головуючої - судді Чуб І.А.,
при секретарі - Баскаковій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Андрушівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ВДАІ Дарницького РУ ГУ МВС України в м.Києві, капітана міліції Жука Володимира Миколайовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову ст. інспектора ВДАІ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, капітана міліції Жука Володимира Миколайовича від 16.01.2013 року, серії АА2 № 016796, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на суму 425 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у даній адміністративній справі. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що з даної постанови видно, що 16.01.2014 року о 13.50 год. він керуючи автомобілем Шкода, д/н НОМЕР_1 проїхав перехрестя вул. Драгоманова - просп. Григоренко в м.Києві на заборонний червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 (е) ПДР України. З цим позивач цілком не згодний з наступних підстав: проїжджаючи перехрестя він повертав на зелене світло світлофора та перетнувши світлофор помітив людей, тому зупинився та надав їм дорогу, коли перешкоди не було він продовжив рух, не порушуючи при цьому правил відповідно до вимог п.16.5 , п. 16.8 ПДР України. Крім того, працівник ВДАІ на момент проїзду на червоний сигнал світлофора не міг бачити момент руху, оскільки знаходився на просп. Григоренка, що унеможливлювало чітко стверджувати про скоєне порушення. Пояснення позивача не були взяті інспектором до уваги, не були залучені свідки на підтвердження факту вчинення ним правопорушення, відсутні фактичні дані на основі яких посадова особа встановила вищевказані обставини, також не зрозуміло чому дата винесення постанови 16.01.2013 року, а протокол складений 16.01.2014 року. Вважає, що постанова винесена з порушенням вимог КУпАП без дослідження всіх обставин справи, просив її скасувати, провадження по справі закрити.
В судове засіданні позивач направив заяву про розгляд справи у його відсутність, зазначивши, що позовні вимоги підтримує, просив задовольнити. Щодо заперечень відповідача зазначив, що відповідач не надав суду матеріалів адміністративної справи та інших , передбачених ст. 251 КУпАП доказів, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність складу адмінправопорушення в його діях, окрім того, ним не було враховано його пояснень по справі, матеріального стану, даних про те, що він не працює та винесено постанову лише за особистим переконанням. Щодо витягу з правопорушеннями, то просив його не враховувати, так як справа щодо нього за ст. 130 ч.1 КУпАП перебуває у суді на розгляді та рішення ще не прийнято, про постанову за ст.121 ч.1 КУпАП йому нічого невідомо та він її не отримував. Просив суд задовольнити позов.
Відповідач в судове засідання не з'явився, направив до суду заперечення, в якому просив справу розглядати у його відсутність, зазначивши, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що 16.01.2014 року біля 14.00 год. ніс службу на перехресті просп. Григоренка та вул. Драгоманова. В цей час позивач скоїв порушення вимог п. 8.7.3 (е) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП. Ним було складено протокол від 16.01.2014 року, копію якого було вручено позивачу та в подальшому розглянуто вказаний протокол. За результатами розгляду винесено постанову від 16.01.2013 року, якою на позивача накладено стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.2 КУпАП. В постанові помилково вказано рік винесення 2013 , копія постанови була вручена позивачу. Під час розгляду справи будь-яких клопотань та заперечень від позивача не надходило. Також зазначив, що позивач не оскаржував постанову в порядку ст. 288 КУпАП у вищестоящий орган. Просив врахувати облік правопорушень ОСОБА_1 згідно наявних облікових баз при прийняті рішення.
Судом встановлено, що 16.01.2013 року помилково вказано рік 2013 винесено постанову ст. інспектором ВДАІ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, капітаном міліції Жуком Володимиром Миколайовичем по справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на суму 425 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КпАП України, за те що позивач здійснив рух на заборонний червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху України (а.с. 3). Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, який додається до вищевказаної постанови видно, що позивач із протоколом не згодний та вказав, що рухався на зелений сигнал світлофора (а. с. 4), протокол не містить буд-яких даних про свідків .
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення. Позивач свою вину у вчиненні даного правопорушення не визнає, а належні докази спростування твердження позивача, вказаного у протоколі, відповідачем суду не представлені.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Доведено, що ОСОБА_1 16.01.2014 року о 13 год. 50 хв. керуючи автомобілем Шкода д/н НОМЕР_1 рухався по перехрестю вул. Драгоманова - просп. Григоренко в м.Києві та розпочав маневр проїзду перехрестя на зелений сигнал світлофора і закінчив маневр проїзду перехрестя на червоний сигнал світлофору.
Дані правовідносини регулюються ч.2 ст.122 КУпАП за якою передбачена адміністративна відповідальність водіїв за проїзд на заборонний сигнал світлофора.
Відповідно до вимог п.16.8 ПДР України водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку не залежно від сигналів світлофора на виїзді.
Оскільки позивач під час керування автомобілем розпочав маневр проїзду перехрестя на зелений сигнал світлофору, що дозволяє рух, виїхав у наміченому напрямку не залежно від сигналів світлофора на виїзді, тому поушення можна вважати малозначним, відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування твердження позивача зазначеного ним у протоколі про те, що він рухався на зелений сигнал світлофора та з протоколом не згодний.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказана вимога не була виконана посадовою особою при складанні протоколу та винесенні постанови.
Судом не береться до уваги, наданий відповідачем витяг з обліку правопорушень ОСОБА_1, так як даний документ не підтверджений належними доказами, а саме постановами про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили. Посилання відповідача на те, що позивач не оскаржував постанову в порядку ст. 288 КУпАП до вищестоящого органу є безпідставним, так як вказана норма надає позивачу право оскаржити постанову про адміністративне правопорушення до вищестоящолго органу або до суду.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП. Відповідно суд розглядає дану категорію справ у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Суд при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та повноважний згідно з вимогами п.4 ч.1 ст.293 КУпАП змінити захіб стягнення в межах , передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За даних обставин суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є формально склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, однак, враховуючи викладені позивачем обставини вчинення правопорушення, суд приходить до висновку, що воно є малозначним, а тому слід застосувати ст. 22 КУпАП та звільнити позивача від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
За таких обставин позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення, оскаржувану позивачем постанову слід змінити.
Керуючись ст. ст. 11, 17, п.2 ч.1 ст.18, 86, 104, 159, 162, 163, 167, 171-2 КАС України, ст. ст. 22, 256, 280, 283, 287, 288, 293 КУпАП, суд, -
постановив:
Позов задоволити частково.
Змінити постанову старшого інспектора ВДАІ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, капітана міліції Жука Володимира Миколайовича від 16.01.2013 року серії АА2 № 016796 в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст.122 КУпАП.
Скасувати накладене на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн., звільнити його від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, справу про адміністративне правопорушення провадженням закрити.
Постанова суду остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя:І. А. Чуб