11 березня 2014 року 810/1317/14
Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Леонтовича А.М.
при секретарі - Бончевій О.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Косенко А.А. (за довіреністю)
від відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю «Медіа» Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області форми «В4» від 14 лютого 2014 року №0000342204.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач неправомірно позбавив товариство податкового кредиту на основі висновків попередньої камеральної перевірки, оскільки грошове зобов'язання визначене податковим повідомленням-рішенням винесеним на основі такої перевірки є неузгодженим. Таким чином, позивач не зобов'язаний відображати у податковій звітності результати перевірок, грошові зобов'язання за якими оскаржуються у судовому порядку.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, у яких звертав увагу суду, що позивач, у силу вимог Закону повинен був зменшити розмір податкового кредиту у декларації за грудень 2013 року, оскільки камеральною перевіркою даних декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року було встановлено завищення суми від'ємного значення у розмірі 337261,00 грн.
Розгляд справи просив здійснювати за відсутності представника від Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області.
За таких обставин суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача повідомленого належним чином.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа» зареєстроване з 10 червня 2003 року, на податковому обліку перебуває у Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області. Є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №100112449 від 18 квітня 2008 року.
З матеріалів справи вбачається, що посадовою особою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на підставі пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, у порядку статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2013 року.
Результати перевірки оформлено актом від 27 січня 2014 року № 33/22-04 (а.с. 9-12)
У ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та пункту 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість № 1492 від 25 листопада 2011 року, що призвело до завищення податкового кредиту наступного податкового періоду на суму ПДВ 337261,00 грн., внаслідок арифметичної помилки.
Як вбачається із акту перевірки та заперечень відповідача, зазначена помилка полягає у неврахуванні позивачем при складанні податкової декларації з ПДВ за грудень 2013 року висновків попередньої камеральної перевірки від 29 вересня 2013 року №227/22-04/32518788 (а.с. 53-58) та податкового повідомлення-рішення, що прийнято на його основі №0014381502 від 23 жовтня 2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 337261,00 грн. по декларації за серпень 2013 року (а.с. 59).
Вказане, на думку відповідача, є протиправним і призвело до подальшого завищення податкового кредиту у грудні 2013 року.
Відповідач зазначає, що сума зменшеного значення рядка 24 попереднього періоду контролюючим органом (серпень 2013 року), позивачем повинна відображатись в рядку 21.3 декларації наступного звітного періоду (грудень 2013 року)
З огляду на зазначене, контролюючим органом прийняте податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 14 лютого 2014 року №0000342204 (а.с. 8), яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за декларацією від 16 січня 2014 року №9087444774 за грудень 2013 року на 337261,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням відповідача ТОВ «Медіа» звернулось до суду.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.
В силу приписів пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Статтею 21 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Так, функції контролюючих органів визначені статтею 191 Податкового кодексу України, серед яких: здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків, зборів, платежів; здійснення погашення податкового боргу; звернення до суду у випадках, передбачених законодавством.
У свою чергу, платники податків в силу приписів підпунктів 16.1.4 та 16.1.9 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, та не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Зі змісту пункту 54.3. та підпункту 54.3.2 вбачається, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань , якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
У силу положень пункту 56.2 статті 56.2 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення
Відповідно до положень статті 56 Податкового кодексу України днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, визначеного рішенням контролюючого органу, вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження, а в разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно підпункту 56.15 статті 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті (10 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення), зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Відповідно до пункту 56.18. статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до п. 4.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом
Міністерства фінансів України 28.11.2012 №1236 у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.
При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.
Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.
Аналогічні дії здійснюються у разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним адміністративним судом до провадження).
У разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума грошового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься, до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Пунктом 4.5. цього ж порядку встановлено, що після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби. Одночасно структурному підрозділу, що забезпечує адміністрування облікових показників та звітності, передаються паперові виписки з реєстру податкових повідомлень-рішень за день, до яких включається інформація щодо сум узгоджених грошових зобов'язань та інших показників, які переносяться до карток особових рахунків. Зазначені виписки передаються окремо від кожного структурного підрозділу, що складає податкові повідомлення-рішення, за підписом керівника такого структурного підрозділу.
Таким чином, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення, що виключає обов'язок платника податку враховувати суму неузгодженого грошового зобов'язання у податковій звітності.
Судом встановлено, що податкове повідомлення рішення від 23 жовтня 2013 року №0014381502, на основі якого відповідачем зроблено висновок про неправомірність зазначення у рядку 24 декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 337261,00 грн., було оскаржене позивачем у судовому порядку.
Вказана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року №810/6818/13 за позовом ТОВ «Медіа» до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення. Вказаним рішенням позов ТОВ «Медіа» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2013 року №0014381502.
Відповідно до даних комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Київського окружного адміністративного суду відповідач з рішенням від 24 грудня 2013 року №810/6818/13 не погодився, та на момент розгляду даної справи триває процедура апеляційного оскарження.
За таких обставин суд зазначає, що на момент здійснення камеральної перевірки оформленої актом від 27 січня 2014 року №33/22-04 відповідачем не було враховано ту обставину, що грошове зобов'язання визначене податковим повідомленням-рішенням від 23 жовтня 2013 року №0014381502 є неузгодженим. При цьому, суд зазначає, що відповідачу було відомо про оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, оскільки саме від нього надійшла апеляційна скарга.
Суд звертає увагу відповідача, що чинне законодавство прямо передбачає порядок дій як контролюючих органів так і платників податку щодо обліку та відображення неузгоджених грошових зобов'язань.
Із системного аналізу положень Податкового кодексу і Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків вбачається, що платники податків не зобов'язані враховувати висновки перевірок і податкових повідомлень-рішень за грошовими зобов'язаннями щодо яких триває процедура оскарження до набрання відповідним судовим рішенням законної сили.
Таким чином, у відповідача не було підстав для зменшення суми від'ємного значення в декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року на суму в розмірі 337261,00 грн.
З огляду на викладене, висновки камеральної перевірки від 27 січня 2014 року №33/22-04 є необґрунтованими, а прийняте на основі таких висновків спірне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу повторно зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість є передчасним та протиправним і підлягає скасуванню.
Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів які б спростовували доводи позивача відповідач не надав.
Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За даних обставин, суд дійшов висновку, що належною формою захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 9, 11, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 14 лютого 2014 року №0000342204.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа» (ідентифікаційний код 32518788) судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя (підпис) Леонтович А.М.
Повний текст постанови виготовлено 11 березня 2014 року