ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
11 березня 2014 року № 826/96/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про скасування вимоги,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування вимоги, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що податкова вимога про оплату податкового боргу в розмірі 372485,06грн. є незаконною, оскільки вказана сума не є податковим боргом тому що позивач розпочав процедуру оскарження податкових повідомлень-рішень, а отже зобов'язання вважається неузгодженим.
В позовній заяві позивач просить суд визнати незаконною та скасувати податкову вимогу №2691-17 від 16.12.2013р.
В судове засідання, позивач чи представник позивача не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі акту перевірки від 12.07.2013р №11-492/17-40/НОМЕР_1, прийнято податкові повідомлення - рішення від 06.08.2013р. №0002941720 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб та №0002951720 про застосування штрафних санкцій.
Рішенням ГУ Міндоходів у м.Києві від 13.11.2013р. №1876/0/26-15-10-08, прийнятим за результатами розгляду скарги, залишено без змін податкове повідомлення - рішення від 06.08.2013р. №0002951720 та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.08.2013р. №0002941720, в частині застосування штрафних санкцій по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 762,44грн., і іншій частині зазначене податкове повідомлення - рішення залишено без змін.
Окрім того, позивачем оскаржено вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Міністерства доходів і зборі України. Рішенням Міндоходів від 11.12.13р. №6462/А/99-99-10-01-15, скаргу залишено без розгляду.
16.12.2013р. ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві прийнято податкову вимогу №2691-17, відповідно до якої, сума податкового боргу позивача станом на 15.12.2013р. становить 369 402,68грн.
Разом з тим, судом встановлено, що позивачем 25.12.2013р. податкові повідомлення рішення від 06.08.2013р. №0002951720 та №0002941720, оскаржено в судовому порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/20487/13-а, за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.08.2013р. №0002941720 та №0002951720.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі -Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.4.1.153. ст.14 Податкового кодексу, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п. 14.1.175. ст.14 Податкового кодексу).
За змістом пп. 2.1., 2.2, 2.3 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого Міндоходів України від від 10.10.2013, № 576, податкова вимога формується органами доходів і зборів за місцем обліку платника податків. Податкова вимога формується, якщо: платник податків не сплатив суми податкового зобов'язання, зазначеної в поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки;платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки;платник збору не сплатив узгодженої суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлені строки;платник єдиного податку першої або другої групи не сплатив суми авансового внеску у встановлені строки. Протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених Кодексом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.
Ч.56.1. ст.56 Податкового кодексу, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
За змістом п.56.18.ст.56 Податкового кодексу, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до п.57.3. ст.57 Податкового кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що сума визначена податковою вимогою не являється податковим боргом, оскільки позивачем, у встановлений законом строк, розпочато процедуру оскарження податкових повідомлень-рішень, а отже грошове зобов'язання вважається неузгодженим.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представник відповідача не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість податкової вимоги.
Враховуючи те, що Державна податкова інспекція не надала доказів правомірності оскаржуваного рішення, суд вважає, що воно підлягає скасуванню як протиправне.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №2691-17 від 16.12.2013р.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Є.В. Аблов