11 березня 2014 рокум. Ужгород№ 807/30/14
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Плеханова З.Б.
при секретарі Стенавській А.М.
за участю:
позивача: Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області ,- представник Секерня О.В.
відповідача: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Мукачево ,- представник Петах В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Мукачево про стягнення заборгованості, -
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 11 березня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 14 березня 2014 року.
Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Мукачево про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що з набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.99 р. № 1105-ХІУ, обовязок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров"я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебували на його утриманні пенсії по інвалідності в зв'язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі-Фонд).
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
У відповідності до ст.21,28 Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та ст.ст.37, 39, 92 Закону України " Про пенсійне забезпечення " Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України забов"язаний своєчасно, щомісяця та в повному обсязі відшкодовувати витрати,понесені Пенсійним фондом, пов"язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Відповідно до ст.2 Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи , право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР про відшкодування шкоди, завданої працівниками внаслідок травмування на виробництві, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку на виробництві.
Тобто, витрати управління Пенсійного фонду з виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам, каліцтво на підприємствах, розташованих на території країн Співдружності Незалежних Держав, повинні відшкодовуватися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Для врегулювання даного питання, управління щомісяця надає для підписання Акт щомісячної звірки витрат особових справ потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, з врахуванням щомісячної суми виплаченої громадянам: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Фонд постійно надає відмову посилаючись на те, що вказані громадяни отримали травму внаслідок нещасного випадку, який стався під час виконання ним трудових обов'язків в Казахстані, Бурятській АРСР, тобто відсутність Угоди між Україною та Казахстаном, Бурятській АРСР, яка ратифікована Верховною Радою України . Потерпілі не є суб'єктами страхування і за них не сплачуються до Фонду страхові внески.
Такі причини відмови позивач вважає неправомірними.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача заперечив проти задоволення адміністративного позову з підстав наведених у письмових запереченнях. Зокрема зазначив, що на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку на виробництві відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" мають право громадяни України, які працюють на умовах трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форм власності та господарювання. Працівники вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом, тобто з 01 квітня 2001 року.
Як зазначає відповідач, у своїй вимозі позивач спирається на Порядок відшкодування Фондом соціальною страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою Правлінь Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків па виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. № 5-4\4 . Але цей нормативний акт не встановлює права та обов'язки по взаєморозрахункам між робочими органами Фондів, а встановлює процедуру погодження тих виплачених позивачем сум. котрі будуть використані Фондами позивача та відповідача, при взаєморозрахунках на централізованому рівні.
Таким чином, примус здійснити певні дії, на думку відповідача, означає примусити відповідача взяти участь у складанні акта звіряння сум, які підлягають взаємозаліку між Фондами.
Відповідач звертає увагу суду на те, що відділення виконавчої дирекції Фонду у м.Мукачеві, обласні Управління Фонду , відділення в районах та містах обласного значення є лише робочими органами виконавчої дирекції Фонду і не наділені повноваженнями щодо вирішення проблемних питань, які належить вирішувати на централізованому рівні, лише органами Фонду, які здійснюють безпосереднє управління ним.
Єдиним документом, який передбачає відшкодування позивачу коштів на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, є Порядок відшкодування витрат (далі - Порядок), який затверджено спільною постановою правління Пенсійного фонду України від 03.03.2003 р. № 5-4 та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. № 4 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 р. за № 376/7697, відповідно до його положень не передбачено відшкодування адресної допомоги, а лише пенсій та цільової допомоги на прожиття.
Аналогічні звернення, про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій внаслідок нещасного випадку на виробництві, отриманих за межами України, та витрат з виплата щомісячної державної адресної допомоги мають місце по всій Україні.
Відповідач наголошує на тому, що Управління Пенсійного фонду України в м.Мукачеві та Мукачівському районі починаючи з 2007 року вже вчетверте звертається з одним і тим же позовом в суди , але ні один позов не доведений до логічного кінця.
Враховуючи наведене, беручи до уваги неоднозначність норм чинного законодавства України, позицію Верховного суду України та Вищого Адміністративного суду України у аналогічних справах , керуючись чинним законодавством України відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову .
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, у тому числі, пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду.
З набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.99 р. № 1105-ХІУ, обовязок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоровя або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебували на його утриманні пенсії по інвалідності в зв'язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворувань .
Положення ч.2 п. 5 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлює, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків між страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат . Тобто витрати,понесені Пенсійним фондом України у зв"язку із сплатою пенсій,передбачених ст.26 Закону України " Про пенсійне забезпеченим " підлягають відшкодуванню Фондом. Вказане підтверджується ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відповідно до якої органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, починаючи з 1 квітня 2001 року відшкодовують органам Пенсійного фонду України пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсії у зв"язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання..
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
У відповідності до ст.21,28 Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та ст.ст.37, 39, 92 Закону України " Про пенсійне забезпечення " Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України забов"язаний своєчасно, щомісяця та в повному обсязі відшкодовувати витрати,понесені Пенсійним фондом, пов"язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Порядок відшкодування передбачений " Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництв або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.03.2003 р. № 5-4 та від 04.03.2003 р. № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року.
Відповідно до Порядку відшкодування органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, разом із відділення виконавчої дирекції Фонду складають Акт щомісячної звірки витрат особових справ потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувльника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в якому зазначають загальну суму витрат. На підставі вищезазнаеного Акту узгоджується Довідка про відшкодування, згідно якої на централізованму рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, Фонд перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Відповідно до ст.2 Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи , право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР про відшкодування шкоди, завданої працівниками внаслідок травмування на виробництві, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку на виробництві.
Тобто, витрати управління Пенсійного фонду з виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам, каліцтво на підприємствах, розташованих на території країн Співдружності Незалежних Держав, повинні відшкодовуватися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Для врегулювання даного питання Управління щомісяця надає для підписання Акт щомісячної звірки витрат особових справ потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, з врахуванням щомісячної суми виплаченої громадянам: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Фонд постійно надає відмову посилаючись на те, що вказані громадяни отримали травму внаслідок нещасного випадку, який стався під час виконання ним трудових обов'язків в Казахстані, Бурятській АРСР, тобто відсутність Угоди між Україною та Казахстаном, Бурятській АРСР, яка ратифікована Верховною Радою України . Потерпілі не є суб'єктами страхування і за них не сплачуються до Фонду страхові внески.( а.с.12-15)
Починаючи з 2001 року і по теперішній час, представник Фонду, відмовляється брати справу потерпілих, у яких нещасний випадок стався за межами України, у зв'язку з відсутністю додаткових Угод.,що підтверджується Довідками про не прийняті суми для відшкодування та Актами звірки за період з серпня по листопад 2013 р.( а.с.7-11).
Відповідно до ст.ст.3,5 Угоди країн-учасниць Співдружності Незалежних Держав про гарантії прав громадян держав Співдружності у галузі пенсійного забезпечення, підписаної 13.03.1992 року встановлено, що усі витрати пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою несе держава, що надає пенсійне забезпечення. Дія Угоди поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені законодавством держав учасниць Угоди. Ухвалення спеціального Закону про ратифікацію Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНГ в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. згідно рішення Конституційного Суду України від 12.07.2000 р. № 9-рп/2000 не потребується.
На той час, коли вказані особи отримали травми , вони були громадянами УРСР- республіка, яка входила в склад СРСР. І на всіх територіях республік колишнього СРСР діяли однакові закони про пенсійне забезпечення.
Згідно ст. 2 Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " особи . право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР про відшкодування шкоди, завданої працівниками внаслідок травмування на виробництві, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку на виробництві.
Згідно ст.85 Закону України № 1788 від 05.11.1991 року пенсії виплачуються за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від прописки. У свою чергу, відповідно до п.41 Порядку надання і оформлення документів для призначення ( перерахунку ) пенсій відповідно до Закону України " Про пенсійне забезпечення ", зареєстрованого в Мінюсті України 26.06.2002 року під № 536/6824 при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання в іншу місцевість, його пенсійна справа направляється до органу, що призначає пенсію, по новому місцю проживання. Пенсійне законодавство напряму зв'язує виплату відповідної пенсії з фактичним місцем проживання пенсіонера. Отже, страхові виплати повинні проводитися Фондом по місцю фактичного проживання застрахованої особи.
Таким чином, право Пенсійного фонду України на відшкодування понесених витрат виникає після призначення і виплати пенсій по інвалідності унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також пенсій по втраті годувальника, який помер унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які через ст.25 Закону України № 1105 від 23.09.1999 року " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " повинні здійснюватися Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Згідно пп. г, п 1,ч.1 ст.21 Закону №1105-ХІУ у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, крім іншого, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
На підставі п.5ч.1 ст.24 Закону №1105-ХІУ Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Пункт 4 Порядку каже, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання тощо; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримала вищезазначену пенсію; суми витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків мають вирішуватися вимоги про стягнення відповідних сум в судовому порядку, а не вимоги про підписання актів звірки чи вчинення відповідних дії по прийняттю до заліку. Дана позиція підтверджується Ухвалою ВАСУ від 30.01.2014 року по справі № К 800/ 61919/13 та постановою Верховного Суду України від 21.05.2013 року №21-129а13
Зобов'язання боржника перед Пенсійним фондом доведено постановою Закарпатського окружного адміністративного суду № 807/2915/13-а/11168/13 від 22.11.13 за попередній період.Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, к посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, кні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Матеріалами справи доведено наявність заборгованості відповідача з виплати пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 2527,30 грн.
1.Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Мукачево про стягнення заборгованості - задовольнити.
2.Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Мукачево ( м.Мукачево, вул. Лермонтова,20б, код ЄДРПОУ 25450448) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області ( м. Мукачево, вул. Миру,151ж, код ЄДРПОУ 37857963) витрати з виплати пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 2527 (дві тисячі пятсот двадцять сім ) грн. 30 коп.
3. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.
СуддяЗ.Б. Плеханова