ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
27 лютого 2014 року 11:45 № 826/1364/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі
головуючого судді Шулежка В.П.,
при секретарі судового засідання Пасічнюк С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс Україна Лоджістікс» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс Україна Лоджістікс» (далі - позивач, ТОВ «Мегаполіс Україна Лоджістікс») до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі - відповідач 1), Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №100270001/2014/300011/2 від 20.01.2014 року та стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Мегаполіс Україна Лоджістікс» надмірно сплачене мито за ВМД №100270001/2014/199782 у розмірі 25 453,86 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем 1 необґрунтовано та протиправно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки, на думку позивача, ТОВ «Мегаполіс Україна Лоджістікс» до митного органу були надані всі необхідні та передбачені чинним законодавством документи для підтвердження правильного визначення митної вартості товару, заявленого до розмитнення, що зазначені у поданій до митного органу митній декларації.
Позивач стверджує про неправомірність дій митного органу щодо визначення митної вартості товару за резервним методом, оскільки вважає, що заявлена декларантом митна вартість є достовірною та об'єктивною, підтверджується зовнішньоекономічним контрактом та іншими документами.
Крім того, позивач зазначаючи, що відповідачем 1 незаконно та необґрунтовано скориговано митну вартість товару, вважає що надмірно сплачена сума мита підлягає поверненню відповідачем 2.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача 1 в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив, заперечень проти позову не надав.
Представник відповідача 2 в судове засідання не прибув, про дату, час ат місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на наведене у зв'язку з неприбуттям відповідачів та з урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справу у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивачем (Покупець) укладено з юридичною особою ЕмДжіЕф Тііз (ПіВіТі) ЛТД (ДСР Шрі-Ланка) (Продавець) договір на поставку товару № MJF-MUL 17.10.12 від 17.10.2012 року, відповідно до умов якого ЕмДжіЕф Тііз (ПіВіТі) ЛТД зобов'язується продати (передати у власність), а позивач зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у специфікаціях, що складають невід'ємну частину Договору.
На підставі вказаного договору на поставку товару № MJF-MUL 17.10.12 та відповідно до специфікацій №1 від 17.10.2012 року, № 2 від 31.10.2013 року, № 3006671 від 12.12.2013 року позивачем придбано на умовах СІР - Київ товар, а саме чай чорний ферментований, байховий, у первинній упаковці до 3х кг, торгівельної марки Dilmah; чай чорний ферментований, байховий, фасований, у первинній упаковці до 3х кг, у одноразових фільтр-пакетах, торгівельної марки Dilmah; чай зелений (неферментований), байховий, фасований, у первинній упаковці до 3 кг торгівельної марки Dilmah в асортименті, кількості, ціни, визначених у специфікаціях та інвойсі.
Позивачем подано до митного оформлення вантажну митну декларацію № 100270001/2014/199782 від 20.01.2014 р. та товаросупровідні документи відповідно до умов договору на поставку товару № MJF-MUL 17.10.12, митна вартість товару заявлена за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Позивачем заявлено митну вартість 62 496,93 дол. США.
За результатами розгляду поданих документів Київською міжрегіональною митницею Міндоходів прийнято рішення про коригування митної вартості №100270001/2014/300011/2 від 20.01.2014 року, яким визначено митну вартість товарів за резервним методом, в результаті чого збільшено митні платежі на 25 453,86 грн. та надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270001/2014/00027.
Вважаючи незаконним застосування відповідачем 1 резервного методу та винесення протиправного рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 р. № 4495-VI.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 Митного кодексу України).
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ст. 51 Митного кодексу України).
Згідно із ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу.
За правилами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, які визначені частиною 2 вказаної статті.
У силу вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем 20.01.2014 р. подано до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів вантажну митну декларацію з метою митного оформлення товарів, придбаних за вказаним договором, зокрема:
- чай чорний ферментований, байховий у первинній упаковці до 3х кг, у одноразових фільтр-пакетах, торгівельної марки Dilmah, код. 83469-RU, 2 700 коробів, чай чорний байховий ДІЛМАХ ПРЕМІУМ в пакетиках з ярликом 25 пакетиків по 2 грама у пачці/24 пачки у коробі. Упаковано в первинну упаковку. Торгова марка DILMAH. Виробник MJF TEAS (Pvt) Ltd. Код товару згідно УКТЗЕД: 0902300010;
- чай чорний ферментований, байховий, фасований, у первинній упаковці до 3х кг, торгівельної марки Dilmah:
код. 83339, 950 коробів, чай чорний байховий ДІЛМАХ КРУПНОЛИСТОВИЙ 100 грамів у пачці/48 пачок у коробі. Упаковано в первинну упаковку;
код. 84621, 80 коробів, чай чорний байховий ДІЛМАХ РАНВАТТЕ 125 грамів у пачці/6 пачок у коробі. Упаковано в первинну упаковку;
код. 84619, 80 коробів, чай чорний байховий ДІЛМАХ МЕДАВАТТЕ 125 грамів у пачці/6 пачок у коробі. Упаковано в первинну упаковку;
код. 84618, 80 коробів, чай чорний байховий ДІЛМАХ ЯТАВАТТЕ 125 грамів у пачці/6 пачок у коробі. Упаковано в первинну упаковку;
Країна виробництва - LK. Торгова марка DILMAH. Виробник MJF TEAS (Pvt) Ltd;
- чай зелений (неферментований), байховий, фасований, у первинній упаковці до 3х кг., торгівельної марки Dilmah, код. 82773-RUS, 600 коробів, чай зелений байховий ДІЛМАХ ГРІН 100 грамів у пачці/12 пачок у коробі. Упаковано в первинну упаковку. Країна виробництва - LK. Торгова марка DILMAH. Виробник MJF TEAS (Pvt) Ltd.
На обґрунтування митної вартості товару декларантом надано наступні документи (основні та додаткові), що зазначені в графі 44 ВМД №100270001/2014/199782 від 20.01.2014 року: зовнішньоекономічний договір (контракт) поставки з виробником № MJF-MUL 17.10.12 від 17.10.2012 р.; специфікація до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 17.10.2012 р.; специфікація до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 31.10.2013 р.; специфікація до зовнішньоекономічного договору (контракту) 3006671 від 12.12.2013 р.; додаткова угода до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 09.09.2013 р.; додаткова угода до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 01.11.2013 р.; CMR 904 від 18.01.2014 p.; коносамент OHD/KIE/6309 від 15.12.2013 p.; морська накладна LK 1287864 від 15.12.2013 р.; інвойс № 3006651 від 12.12.2013 p.; прайс-лист виробника MJF TEAS (Pvt) Ltd від 17.10.2013 р.; прайс-лист виробника MJF TEAS (Pvt) Ltd від 06.12.2013 р.; прайс-лист виробника MJF TEAS (Pvt) Ltd від 09.01.2014 р.; пакувальний лист №3006671 від 12.12.2013 p.; митну декларацію країни відправлення Е 111686 від 02.12.2013 р.; страховий поліс ЕМЕС 2013001318 від 17.12.2013р.; звіт з незалежної оцінки майна Т 09/01 Товари продовольчої групи - Чай марки DILMAH, що завозяться на митну територію України, покупець ТОВ «Мегаполіс Україна Лоджістікс» від 09.01.2014 р. ПП «Стронг-Л»; сертифікат якості; фітосанітарний сертифікат; сертифікат походження CO/CIS/13/899 від 13.12.2013 р.; декларація виробника; лист представництва MJF TEAS (Pvt) Ltd від 10.01.2014 р.; лист-роз'яснення для митного органу від 16.01.2014 р.; копія картки рахунку 281 за 18.03.2013 р.; копія картки рахунку 281 за 26.03.2013 р.; копія картки рахунку 281 за 25.06.2013 р.; копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за 18.03.2013 p.; копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за 26.03.2013 p.; копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за 25.06.2013 p.; копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за 16.10.2013 p.; копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за 06.11.2013 p.; копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за 12.12.2013 p.; копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за 16.12.2013 p.; копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за 25.12.2013 p.; постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2013 р. по справі №826/17130/13-а.
За наслідками опрацювання наданих ТОВ «Мегаполіс Україна Лоджістікс» документів Київською міжрегіональною митницею Міндоходів виявлено наявність у них розбіжностей, у зв'язку із чим запропоновано декларанту надати додаткові документи для її підтвердження, а саме: виписку з бухгалтерської документації; інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Позивачем було подано відповідачу 1 весь перелік документів, передбачений чинним законодавством, та достовірні відомості про визначення митної вартості, які базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних.
Однак, за наслідками дослідження наданих позивачем документів для розмитнення товару, відповідачем 1 встановлено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
Як зазначено в оскаржуваному рішенні, коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України у зв'язку з тим, що надані документи містять неповні відомості (у наданих документах містяться розбіжності).
Разом з тим, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, аналізуючи доводи відповідача, що надані товариством документи є неналежними, оскільки мають розбіжності та не базуються на об'єктивних даних, суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються та право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Згідно з положеннями ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Аналізуючи зміст рішення про коригування митної вартості товарів №100270001/2014/300011/2 від 20.01.2014 року, суд наголошує на тому, що оскаржуване рішення не містить докладної інформації та джерел, які використовувались митним органом при визначенні митної вартості товару за резервним методом.
Так, в рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що коригування митної вартості товару здійснено у зв'язку з тим, що надані документи містять неповні відомості (у наданих документах містяться розбіжності), разом з тим, не зазначає, в яких саме наданих декларантом документах містяться неповні відомості (розбіжності) та не вказує будь-яких посилань на відповідні документи.
В силу вимог ст. 55 Митного кодексу України, в рішенні повинна бути наведена інформація щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка і призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття відповідного рішення про коригування митної вартості, заявленої позивачем, проте такої інформації оскаржуване рішення не містить.
Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем основних документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, також не довів суду наявність передбачених ч. 3 чи ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів.
Крім того, вимоги щодо надання позивачем додаткових документів, які можуть витребовуватись митним органом для підтвердження митної вартості товару, їх використання повинне узгоджуватись з правовою суттю правовідносин, які склалися між контрагентами договору. Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.03.2012 року у справі №К/9991/89900/11.
Суд зазначає, що подані основні документи, копії яких наявні у матеріалах справи, чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню і підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця. При цьому, вказані документи окремо містили додаткові відомості про витрати на страхування, що включалися до ціни.
Витребовуючи додаткові документи, відповідач 1 не обґрунтував свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склались між позивачем та його контрагентом, проте відповідачем 1 такого зроблено не було. Разом з тим, відповідач 1 не зазначав, які саме обставини такі документи повинні підтвердити.
При визначенні митної вартості за резервним методом, який згідно ч.1 ст.57 Митного кодексу України є останнім, відповідач 1 не обґрунтував в рішенні про коригування митної вартості товарів із посиланням на подані позивачем документи неможливість застосування першого чи інших методів визначення митної вартості, заявленої позивачем.
Ненадання ж декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.09.2012 у справі №21-262а12.
Окрім того, при визначенні митної вартості за резервним методом, який згідно ч.1 ст.57 Митного кодексу України є останнім, відповідач 1 не обґрунтував в рішенні про коригування митної вартості товарів із посиланням на подані позивачем документи неможливість застосування першого чи інших методів визначення митної вартості, заявленої позивачем.
Заявления митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому Митним кодексом України, зокрема, декларант зобов'язаний заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Частиною 10 ст. 53 Митного кодексу України передбачено види витрат, які додаються (складові митної вартості) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Відповідно до ч.11 ст.58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
Відповідно до п. 5 ч. 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.
При цьому, згідно з ч. 11 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
До митної вартості не включаються витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, зокрема: витрати на транспортування після ввезення.
З наведеного випливає, що подання декларантом або уповноваженою особою документальних відомостей, зокрема, про вартість перевезення до місця ввезення на митну територію України, є обов'язковим та ці відомості використовуються у випадку, якщо вартість транспортування за умовами поставки не входить до ціни товарів. При цьому, витрати по перевезенню товарів після ввезення на митну територію України відокремлюються від вартості перевезення до місця ввезення на митну територію України та не включаються до митної вартості товарів за умови їх виділення з ціни на підставі документально підтверджених відомостей, а в іншому випадку - є складовою митної вартості.
В даному випадку, вартість партії товару визначена на умовах поставки СІР (Вартість/ Страхування/Перевезення - оплачені до (... назва місця призначення) - Київ (Україна).
Відповідно до правил Інкотермс 2000 термін «вартість/страхування/перевезення і страхування оплачені до (... назва пункту призначення)» означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим, а також повинен застрахувати вантаж. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Згідно зазначеного базису поставки постачальник несе витрати по перевезенню та за власний рахунок забезпечує пакування товару, необхідне для перевезення товару.
Відтак, виходячи з наведеного та умов поставки вищезгаданого контракту, у даному випадку ціна товару включає вартість перевезення до місця призначення (Київ, Україна), вартість страхування та вартість пакування. Визначена в інвойсах, та початково поданій митній декларації ціна товару є сумою всіх платежів, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та, з урахуванням положень ст.49, ч.5. ст.58 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що імпортувались, яка підлягала врахуванню для цілей визначення митної вартості товарів та, відповідно, для цілей нарахування митних платежів.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, однак, відповідачем в ході судового розгляду справи не доведено та не надано на спростування належних доказів що позивачем було подано до митного органу не повний перелік документів відповідно до обраного методу визначення митної вартості.
Суд, вивчивши відповідні документи вважає їх такими, що в повній мірі ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню та підтверджують його ціну, що підлягає сплаті на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість зазначеного товару за ціною договору.
Таким чином, у ході судового розгляду справи, відповідач не спростував договірну ціну товару, а також об'єктивну можливість і спроможність відповідача на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору за правилами, визначеними ст.58 Кодексу та не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей.
Системно проаналізувавши норми законодавства, з урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 Митного кодексу України.
Враховуючи те, що коригування відповідачем митної вартості здійснено з порушенням норм законодавства та не надано суду доказів, що оскаржуване рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс Україна Лоджистік» про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №100270001/2014/300011/2 від 20.01.2014 року підлягають задоволенню.
Водночас, позовні вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України надміру сплачених обов'язкових платежів не підлягають задоволенню, оскільки, приймаючи рішення стягнути суму надміру сплаченого податку на додану вартість чи мита, фактично визначається митна вартість ввезеного товару, чим підміняється митний орган.
Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного Суду України від 17.12.2013 року у справі №21-439а13 про визнання протиправним і скасування рішення про визначення митної вартості та стягнення суми надмірно сплаченого податку на додану вартість.
Зокрема, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України зазначила, що суди, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму податку на додану вартість, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.
Тобто висновок суду щодо правомірності стягнення із Державного бюджету України на користь підприємства суми податку на додану вартість що відповідає різниці між податком, нарахованим на митну вартість, визначену за першим методом, і податком, нарахованим на таку вартість, визначену за шостим (резервним) методом, не ґрунтується на правильному застосування норм матеріального права.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що в цій частині позовних вимог позивача слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття рішень.
Таким чином, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163, КАС України, суд, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс Україна Лоджістікс» задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №100270001/2014/300011/2 від 20.01.2014 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.П. Шулежко