24 лютого 2014 року м. Київ В/800/698/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого), Бившевої Л.І., Ланченко Л.В., Островича С.Є., Усенко Є.А.,
перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.11.2013 К/9991/40891/11 у справі № 2а-5603/10/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіатехсервіс" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Державна податкова інспекція звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.11.2013 К/9991/40891/11.
Відповідно до ст. 2391 КАС України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів"), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 КАС України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
При цьому, колегія суддів відзначає, що судовими рішеннями, на які робиться посилання для підтвердження підстав, установлених п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу, можуть бути рішення таких касаційних судів (інстанцій): Вищого адміністративного суду України, Вищого господарського суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України як касаційної (третьої) інстанції, Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України як касаційної (третьої) інстанції, а також рішення апеляційних судів загальної юрисдикції як судів касаційної інстанції в цивільних справах, яким право на перегляд у касаційному порядку цивільних справ було надано Законом України від 22.02.2007 № 697-V "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ". Зазначений перелік таких судових рішень є вичерпним.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.11.2013 К/9991/40891/11 заявник послався на неоднакове застосування судами касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права, а саме ст. 250 Господарського кодексу України щодо строків застосування фінансових санкцій за порушення у галузі зовнішньоекономічної діяльності.
На підтвердження зазначеного відповідач надав постанову Верховного Суду України від 20.01.2009 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 11.06.2008 К-81/07, в яких, на його думку, інакше застосовано одні й ті самі норми права.
Але постанова Верховного Суду України як судове рішення суду касаційної інстанції (четвертої ланки) не відносяться до переліку рішень, на які можуть робитися посилання для підтвердження підстав, установлених п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України.
А ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.06.2008 К-81/07 справа по суті не вирішувалась, а направлялась на новий розгляд до суду першої інстанції внаслідок неповного встановлення обставин справи, що виключає можливість ствердження того факту, що матеріальні норми були по-різному застосовані саме в подібних відносинах. Скасування ухвалених у справі судами попередніх інстанцій рішень та направлення справи на новий розгляд не розв'язує спір по суті, а застосування норм матеріального права можливе лише на підставі повного і всебічного встановлення обставин справи.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження у Верховному Суді України.
Керуючись ст. ст. 235-240 КАС України, суд, -
У задоволені заяви Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про допуск справи до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.11.2013 К/9991/40891/11 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Карась О.В.
Судді Бившева Л.І.
Ланченко Л.В.
Острович С.Е.
Усенко Є.А.