11 березня 2014 року м. Київ В/800/1010/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
суддів: Чалого С.Я., Донця О.Є., Логвиненка А.О., Мороза В.Ф., Маслія В.І.,
перевіривши заяву управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 лютого 2014 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про визнання протиправною вимоги, -
У квітні 2013 року ОСОБА_1, як фізична особа-підприємець, звернувся із позовом до управління Пенсійного фонду України у Катеринопільському районі Черкаської області про визнання протиправною вимоги УПФУ № Ф-6 від 06.02.2012 року щодо сплати боргу на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у розмірі 2 610,30 грн.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 24 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2013 року, позов задоволений частково. Спірна вимога УПФУ в частині визначення суми недоїмки ОСОБА_1 зі сплати мінімального страхового внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за серпень-грудень 2011 року у розмірі 1 698,23 грн., визнана протиправною. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 лютого 2014 року постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 травня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2013 року залишено без змін.
У заяві про перегляд Верховним Судом України вказаного рішення Вищого адміністративного суду України скаржник ставить питання про його скасування, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції в спірній ухвалі та ухвалі від 28 листопада 2013 року (К/800/32510/13) одних і тих самих норм матеріального права, а саме: положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06 лютого 2014 року, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції, підтримуючи позицію судів попередніх інстанцій, виходив з того, що позивач, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, отримуючи пенсію призначену за віком на пільгових умовах згідно із ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та обчислену за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», звільняється від сплати єдиного внеску.
Натомість, в ухвалі від 28 листопада 2013 року (К/800/32510/13) суд касаційної інстанції вказав, що фізичні особи-підприємці, які отримують пенсію, призначену за віком на пільгових умовах, згідно із Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та обчислені за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сплачують єдиний внесок на загальних підставах.
Відповідно до ч.1 ст. 237 КАС України, заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів, неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Відповідно до постанови пленуму ВАС України від 13.12.2010 року, за змістом пункту 1 частини першої статті 237 КАС України, щодо неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, слід розуміти зокрема, застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню.
Виходячи із доданих до заяви копій судових рішень, колегія суддів вбачає неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. Враховуючи цю обставину, обговоривши доводи заяви та виходячи з мети судового перегляду, колегія суддів знаходить підстави для допуску заяви до провадження.
Керуючись ст.ст. 237, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Заяву управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 лютого 2014 року задовольнити.
Допустити до провадження Верховного Суду України адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про визнання протиправною вимоги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: