"19" лютого 2014 р. м. Київ К/800/20682/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Амєліна С.Є. - головуючого,
Кобилянського М.Г.,
Юрченка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області на постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 06 лютого 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці,
У вересні 2012 року ОСОБА_4 звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому зазначав, що у березні 2001 року йому призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». У зв'язку зі зміною системи оплати праці судді з 01 січня 2012 року він звернувся з заявою про перерахунок довічного грошового утримання, на що отримав відмову.
Посилаючись на порушення права на належне матеріальне забезпечення судді у відставці та уточнивши позовні вимоги просив скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області від 20 вересня 2012 року про відмову у перерахунку довічного грошового утримання, зобов'язати провести перерахунок щомісячного грошового утримання з 01 січня 2012 року відповідно до положень статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Постановою Новоайдарського районного суду Луганської області від 06 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2013 року, позов задоволено: визнано рішення управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області від 20 вересня 2012 року про відмову у перерахунку довічного грошового утримання незаконним, зобов'язано з 01 січня 2012 року і до зміни законодавства, нараховувати і виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці згідно вимог статей 129, 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, відповідач ставить питання про скасування судових рішень та закриття провадження у справі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Указом Президента України від 07 березня 2001 року ОСОБА_4 звільнено з посади судді і голови Новоайдарського районного суду Луганської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Наказом в.о. начальника Луганського обласного управління юстиції від 16 травня 2001 року № 29 позивача звільнено з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку.
З 01 березня 2001 року йому призначено виплату довічного грошового утримання у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
28 лютого 2012 року позивач звернувся з заявою про перерахунок довічного грошового утримання з 01 січня 2012 року, на що отримав відмову з посиланням на частину четверту статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» оскільки перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання здійснюється суддям Конституційного Суду України.
Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від розміру грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді. Оскільки розмір щомісячного грошового утримання судді у відставці встановлений у відсотках від грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді, то розмір щомісячного довічного грошового утримання має збільшуватися у разі збільшення розміру заробітної плати працюючому судді.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до статті 43 Закону України «Про статус суддів», що діяв на час призначення довічного грошового утримання, ОСОБА_4 у березні 2001 року призначено щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Як редакція зазначеного закону на час призначення довічного грошового утримання, так редакція статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», чинного на час виникнення спірних правовідносин, передбачають пропорційність довічного утримання від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Отже, в разі зміни грошового утримання судді, який працює, щомісячне довічне грошове утримання підлягало перерахунку, а відмова відповідача у перерахунку була неправомірною.
З огляду на викладене суди прийшли до обґрунтованого і законного висновку про наявність у позивача права на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Доводи касаційної скарги відповідача про відсутність у нього такого обов'язку - не ґрунтуються на законі.
На підставі наведеного та керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області залишити без задоволення, а постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 06 лютого 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді:С.Є. Амєлін /підпис/ М.Г. Кобилянський /підпис/ В.В. Юрченко /підпис/