06 лютого 2014 рокусправа № 811/380/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,
представників сторін:
позивача : - ОСОБА_2, дов. від 06.02.13 р.
відповідача: - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 р. у справі № 811/380/13-а
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
05 лютого 2013 р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, Підприємець) звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - Олександрійська ОДПІ) № 0003431710 від 17.12.2012 р. щодо збільшення суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 45 598 грн., у тому числі 36 428 грн. - за основним платежем, за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 170 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій податкового органу щодо збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ, оскільки частина суми сукупного доходу сформована за період до набрання чинності Податковим кодексом України, тому притягнення позивача до відповідальності за відсутність реєстрації як платника ПДВ через перевищення граничної суми сукупного доходу (300 000 грн.) за нормами ст.181 ПК України є неправомірним. Крім того, позивач зазначає про порушення процедури проведення перевірки.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013р. у справі № 811/380/13-а (суддя Кармазина Т. М.) у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.
Постанову суду мотивовано правомірністю дій та рішень податкового органу, оскільки позивач, досягши граничного обсягу оподатковуваних операцій, сума яких сукупно перевищали 300 000 грн., та несвоєчасно зареєструвавшись платником ПДВ, повинен нести обов'язок з нарахування та сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вказаний період без права нараховувати податковий кредит та отримувати бюджетне відшкодування.
Не погодившись з постановою суду, ФОП ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 р. у справі № 811/380/13-а, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд першої інстанції, встановивши порушення, вчинені відповідачем під час проведення перевірки, дійшов помилкового висновку про правомірність висновків такої перевірки та, відповідно, винесених за результатами даної незаконної перевірки податкових повідомлень-рішень. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції невірно надано оцінку обставинам по справі та помилково визнано правомірними дії відповідача щодо складання сукупного доходу за період, який перевірявся, оскільки питання реєстрації суб'єкта господарювання як платника ПДВ в разі перевищення граничної суми сукупного доходу в цей період регулювалось двома різними нормативно правовим актами, тому правомірним є обрахування суми сукупного доходу за час дії Закону України «Про податок на додану вартість» та окремо - за час дії Податкового кодексу України. Крім того, скаржник зазначає, що суд першої інстанції, відмовивши в задоволенні клопотання про витребування доказів, порушив право позивача на захист.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились представники відповідача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників суду не повідомлені.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників відповідача , виходячи з приписів ч.4 ст. 196 КАС України , не перешкоджає розгляду скарги.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, розглянувши матеріали службової записки в. о. начальника відділу оподаткування фізичних осіб Олександрійської ОДПІ Горяєвої І. В. від 14.12.2012 р. № 929\17-10-36, на підставі п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 та 78.1.5 ст.78 ПК України, начальник Олександрійської ОДПІ прийняв наказ № 729 від 14.12.2012 р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3, яку розпочати з 14.12.2012 р. (а. с.52).
Даний наказ № 729 від 14.12.2012 р. та повідомлення про проведення перевірки №105 від 14.12.2012 р., яке містить посилання на п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України, як на підставу проведення перевірки (а. с.53), надіслано позивачу засобами поштового зв'язку і отримано останнім 09.01.2013 р. (а. с.69).
Олександрійською ОДПІ на підставі вищевказаного наказу та п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 ПК України проведено позапланову документальну невиїзну перевірку СГ - ФОП ОСОБА_3 з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо реєстрації платником на додану вартість за період з 01.11.2011 р. по 08.02.2012 р.
За результатами даної перевірки відповідачем складений акт від 17.12.2012 р. №843/17-10-2240304820 (а. с.8-12).
На підставі акту перевірки заступником начальника Олександрійської ОДПІ Горлачовою Н. М. того ж дня - 17.12.2012 р., прийнято податкове повідомлення-рішення №0003431710, яким Підприємцю збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 45 598 грн., у тому числі 36 428 грн. - за основним платежем, 9 170 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.13).
ФОП ОСОБА_3, не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ФОП ОСОБА_3 підлягає задоволенню з таких підстав:
Частиною 1 статті 195 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Так, скаржник посилається на порушення відповідачем порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та відсутність підстав для її проведення.
Досліджуючи обґрунтованість доводів щодо перевірки, слід зазначити, що п.79.1 ст.79 ПК України передбачає, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Як зазначено вище, у наказі № 729 від 14.12.2012 р. вказано як підставу проведення позапланової перевірки п.п.78.1.1 та п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України, а в повідомленні про проведення перевірки № 105 від 14.12.2012 р. підставою зазначено п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України.
Так, згідно п.78.1 ст.78 ПК України (в редакції на момент проведення перевірки) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:
- 78.1.1 за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;
- 78.1.5 платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
- 78.1.2 платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом.
Колегія суддів бере до уваги, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч приписам ч.2 ст.71 КАС України не надано суду доказів наявності обставин, зазначених, як підстави для проведення перевірки Підприємця, п.п.78.1.1, п.п.78.1.2, п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України.
Також колегія суддів бере до уваги невідповідність підстав для проведення перевірки, зазначених в наказі № 729 від 14.12.2012 р. та в повідомленні про проведення перевірки №105 від 14.12.2012 р., що суперечить змісту п.79.2 ст.79 ПК України.
Так, згідно п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
З даної норми випливає, що зміст письмового повідомлення про дату початку і місце проведення позапланової перевірки стосовно підстав для її проведення повинен відповідати змісту наказу керівника органу державної податкової служби про призначення такої перевірки, що у даному випадку не мало місця і не було взято до уваги судом першої інстанції.
Крім того, з даної норми вбачається, що необхідною умовою для проведення позапланової невиїзної перевірки є отримання (вручення) платнику податків повідомлення про час і місце проведення перевірки та наказу керівника органу ДПС про призначення даної перевірки. При цьому, розпочати проведення документальної невиїзної перевірки податковий орган має право лише за умови здійснення такого вручення платнику податків вказаних документів.
Наведене також підтверджується положеннями п.78.4 ст.78 ПК України, згідно абзацу 2 якого право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Разом з тим, з наведених вище обставин справи вбачається, що наказ № 729 від 14.12.2012 р. та повідомлення про проведення перевірки №105 від 14.12.2012 р. були надіслані позивачу рекомендованою поштою і отримані Підприємцем лише 09.01.2013 р. (а.с.69), що свідчить про порушення відповідачем приписів п.79.2 ст.79 ПК України і відсутність підстав для початку перевірки позивача 14.12.2012 р.
Більш того, з наведених вище обставин справи вбачається порушення відповідачем приписів п.86.8 ст.86 ПК України при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення.
Так, відповідно до п.п.86.8 п.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
З аналізу даної норми випливає, що дата складання податковим органом акту перевірки не може співпадати з датою прийняття податкового повідомлення-рішення.
Отже, відповідачем, крім порушення порядку призначення та проведення перевірки, порушено ще й порядок винесення рішення, оскільки і вищевказаний акт перевірки, і спірне податкове повідомлення рішення датовані 17.12.2012 р.
Окремо скаржник зазначає про те, що спірне податкове повідомлення рішення від 17.12.2012 р. прийняте та підписане Горлачовою Н. М., у зв'язку з чим для з'ясування питання чи мала Горлачова Н. М. повноваження на прийняття податкового повідомлення-рішення за результатом розгляду акту перевірки від 17.12.2012 р. у судовому засіданні 28.02.2013 р. представником позивача заявлено клопотання про витребування від
Олександрійської ОДПІ письмових доказів - копій наказів про призначення Горлачової Н .М. заступником керівника чи покладення на неї обов'язків керівника органу ДПС, а також для з'ясування питання чи виконувала ця особа свої повноваження за посадою саме на дату прийняття спірного податкового повідомлення-рішення або була відсутня на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю прохали витребувати від Олександрійської ОДПІ та від виконавчої дирекції Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності засвідчену копію табелю обліку робочого часу або копії інших документів з обліку виходів на роботу працівників органу державної податкової служби за грудень 2012 р. та довідку про призначення і виплату у грудні 2012 р. Горлачовій Н.М. допомоги у зв'язку з тимчасової втратою працездатності (а. с.114, 115).
При цьому, представники відповідача у судовому засіданні 28.02.2013 р. визнали, що в грудні 2012 р. Горлачова Н. М. була відсутня на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, проте, надати докази на підтвердження правомірності прийняття вказаною особою 17 грудня 2012 р. спірного податкового-рішення, відмовились.
Судом першої інстанції у витребуванні вищевказаних доказів відмовлено, про що оголошено безпосередньо у судовому засіданні 28 лютого 2013 р. без постановлення ухвали про відмову у витребуванні доказів.
Скаржник вважає, що відмовляючи у витребуванні цих доказів, суд першої інстанції порушив ч.3 ст.71 КАС України, згідно якої, якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити де вони знаходяться. Суд сприяє в реалізації обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і витребує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Проте, колегія суддів не вбачає порушення судом першої інстанції приписів ч.3 ст.71 КАС України, оскільки за визначенням, наведеним у п.13 ч.1 ст.3 КАС України, ухвала - письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання.
Водночас, колегія суддів зазначає, що для всебічного та повного розгляду даного спору, враховуючи можливий вплив вказаних обставин на прийняття судового рішення при їх підтвердженні, суд першої інстанції мав би здійснити необхідні запити, задовольнивши клопотання позивача.
Таким чином, чисельні порушення призначення, порядку проведення та оформлення результатів документальної позапланової невиїзної перевірки позивача свідчать про неправомірність дій податкового органу.
Стосовно суті виявленого порушення колегія суддів зазначає наступне:
Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_3 у період з 01.11.2011 р. по 08.02.2012 р. застосувала загальну систему оподаткування.
Згідно звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій, поданих Підприємцем податковому органу, встановлено, що за період з 01.10.2011 р. по 08.02.2012 р. виручка від продажу товарів склала 504 616,80 грн.
Також перевіркою встановлено, що за період з листопада 2010 р. по вересень 2011 р. Підприємець отримала виручку від продажу товарів у сумі 319 377,95 грн. та перевищила 300 тис. грн.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що період, за який податківцями виявлено перевищення Підприємцем граничної суми 300 тис. грн. (тобто з листопада 2010 р. по вересень 2011 р.), не входить в період перевірки, визначений в акті (з 01.10.2011 р. по 08.02.2012 р.), що свідчить про вихід податковим органом за межі строків, для перевірки яких призначалась позапланова перевірка, і про наявність, в зв'язку з цим, ще одного порушення порядку проведення цієї перевірки.
З огляду на перевищення сукупно 300 тис. грн. протягом останніх 12 календарних місяців ФОП ОСОБА_3 повинна була зареєструватись платником податку на додану вартість в разі, чого не зробила в порушення п.181.1 ст.181 ПК України.
При цьому, в порушення п.183.2 ст.183 ПК України ФОП ОСОБА_3 не подала реєстраційну заяву до 10 жовтня 2011 р. та зареєструвалась платником податку на додану вартість лише 08.02.2012 р.
Податкова звітність з податку на додану вартість за період з жовтня 2011 року по січень 2012 року ФОП ОСОБА_3 до податкової інспекції не подавалась.
В зв'язку з наведеним та встановленням того, що ФОП ОСОБА_3 за періоди з 01.10.2011 р. по 08.02.2012 р. отримала виручку від продажу товарів у сумі 182 140,71 грн., податківці дійшли висновку, що в порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України Підприємець не нараховувала та не сплачувала до бюджету податок на додану вартість з загальної суми отриманої виручки в сумі 185 238,85 грн.
Так, за позицією відповідача, підтриманою судом першої інстанції, починаючи з 01.10.2011 р. позивач несе відповідальність за не нарахування (несплату) податку на додану вартість на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, оскільки Підприємцем допущено порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 36428 грн., у тому числі за періоди: жовтень 2011 р. - 8882 грн., листопад 2011 р. - 8541 грн., грудень 2011 р. - 8708 грн., січень 2012 р. - 8 864 грн., лютий 2012 р. - 1433 грн.
З 01.01.2011 р. набирав чинності Податковий кодекс України.
До 01.01.2011 р. питання щодо оподаткування податком на додану вартість регулювались Законом Україна «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97 (далі - Закон № 168).
З огляду на принцип дії законів у часі, закріплений у ст.58 Конституції України, норми Податкового кодексу України розповсюджують свою дію на події та факти, які настали або мали місце з 1 січня 2011 р.
Так, пункт 185.1 статті 185 ПК України визначає операції платників податку, які є об'єктами оподаткування, а пункт 187.1 статті 185 ПК України визначає дату виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг.
При цьому, згідно п.181.1 ст.181 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
Аналогічні приписи містить пункт 2.3 статті 2 Закону № 168.
Відповідно до п.183.2 ст.183 ПК України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.
Таким чином, для виникнення такого обов'язку у платника податку, як до 1 січня 2011р., так і після 1 січня 2011 р. необхідна наявність двох умов у сукупності: перевищення загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг сукупно 300 тис. грн. та обрахування цієї загальної суми сукупного доходу протягом останніх 12 календарних місяців.
За таких обставин, ФОП ОСОБА_3, яка за даними Свідоцтва про державну реєстрацію (а. с.16) зареєстрована в якості суб'єкта підприємницької діяльності з 24.04.2000р. і весь цей час здійснювала свою діяльність на загальній системі оподаткування, і в період дії Закону № 168 здійснювала облік загальної суми доходів від реалізації товарів та в разі перевищення суми сукупного доходу 300 тис. грн. протягом останніх 12 місяців була зобов'язана зареєструватись в якості платника ПДВ в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням.
Даними Звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за січень-грудень 2010 р. та Декларацією про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2010 р., яка подана до Олександрійської ОДПІ 18 січня 2011 р., підтверджено, що в розрізі всіх реєстраторів розрахункових операцій, які зареєстровані за ФОП ОСОБА_3, загальна сума розрахунків за ці звітні місяці становить 207037,62 грн.
При цьому, до загальної суми одержаного доходу у розмірі 207037,62 грн., який отримано від здійснення торгівельно-закупівельної діяльності під час дії Закону України «Про податок на додану вартість» у період з 1 січня 2010 р. по 31 грудня 2010 р., увійшли суми розрахунків з покупцями товарів за листопад 2010 р. у розмірі 16762,30 грн. та грудень 2010 р. у розмірі 18360,55 грн.
Отже, суми розрахунків за ці звітні періоди вже були використані при обчисленні загальної суми сукупного доходу ФОП ОСОБА_3 у період дій положень п.2.3 ст.2 Закону № 168 і ця загальна сума доходу з урахуванням суми розрахунків за листопад 2010 р. у розмірі 16 762,30 грн. та грудень 2010 р. у розмірі 18 360,55 грн. протягом останніх 12 місяців не перевищує 300 тис. грн., і тому у позивача не виникало обов'язку реєструватися в якості платника податку на додану вартість за цією нормою Закону.
За позицією скаржника, з якою погоджується колегія суддів, якщо суми проведених розрахунків за реалізовані товари у листопаді-грудні 2010 р. вже були враховані при обчисленні загальної суми доходу протягом останніх 12 місяців 2010 р. за нормами Закону №168, відповідач не мав права повторно включати ці суми розрахунків при визначенні суми сукупного доходу за нормами Податкового кодексу України та робити висновок про те, що у зв'язку з перевищенням суми сукупного доходу 300 тис. грн., за період з 1 листопада 2010 р. по 30 вересня 2011 р. (протягом останніх 11 місяців) ФОП ОСОБА_3 не пізніше 10 жовтня 2011 р. зобов'язана подати до органу державної податкової служби за місцем свого знаходження заяву про реєстрацію в якості платника на додану вартість, а в разі неподання такої заяви повинна нести відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту на отримання бюджетного відшкодування.
При цьому, відповідачем не надано правового обґрунтування порядку обрахунку «останніх 12 місяців», яким керувався податковий орган під час проведення перевірки.
Водночас, Звітами про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за січень-грудень 2011 р. підтверджується, що загальна сума доходу Підприємця від здійснення операцій з реалізації товарів протягом цих останніх 12 місяців становить 414910,40 грн., тобто сукупно перевищує 300 тис. грн., що свідчить про виникнення у позивача обов'язку подати до податкового органу заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість не пізніше 10.01.2012 р.
Як зазначено в акті перевірки і підтверджується позивачем, ФОП ОСОБА_3 зареєструвалась як платник податку на додану вартість 08.02.2012 р.
Тобто позивач у зв'язку з поданням реєстраційної заяви платника ПДВ не до 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 ПК України (до 10 січня 2012 р.), а лише 08.02.2012 р., повинна нести відповідальність на підставі п.183.10 ст.183 ПК України (за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту) лише за один звітний період: січень 2012 р., що ОСОБА_3 не заперечується.
Відповідно до положень ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи наведене щодо порушення позивачем податкового законодавства, а також чисельні порушення призначення, порядку проведення та оформлення результатів документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, не враховані судом першої інстанції, колегія судів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Олександрійської ОДПІ № 0003431710 від 17.12.2012 р., яким Підприємцю збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 45 598 грн., у тому числі 36428 грн. - за основним платежем, за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 170 грн.
Таким чином, постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 р. у даній справі підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову ФОП ОСОБА_3
На підставі ч.1 ст.94 КАС України присудити до стягнення на користь позивача судовий збір з Державного бюджету України.
Керуючись ст.196, п.3.ч.1 ст.198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, суд ,-
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 р. у справі № 811/380/13-а задовольнити.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013р. у справі № 811/380/13-а скасувати.
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби № 0003431710 від 17.12.2012 р. щодо збільшення суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 45 598 грн., у тому числі 36428 грн. - за основним платежем, за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 170 грн.
Стягнути судовий збір з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 у сумі 455,98 грн.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко