06 лютого 2014 рокусправа № 804/1915/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,
представників сторін:
позивача : - Заносієнко О.В., дов. від 22.02.13 р., Рязанцева А.Ф., дов. від 14.09.12 р.
відповідача: - Туркіна А.С., дов. від 02.09.12 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 р. у справі №
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод №3"
до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України
про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
04.02.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод № 3" (далі - ТОВ "Хлібзавод № 3", Товариство) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України (далі - Дніпродзержинська ОДПІ) від 01 жовтня 2012 р. № 0001040220 та № 00010502202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 482730,00 грн., з яких 432406,00 грн. за основним платежем та 50324,00 грн., за штрафними санкціями та про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 441251, 00 грн.,з яких 360990,00 грн. за основним платежем та 80261,00 грн. за штрафними санкціями .
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків податкового органу щодо включення до складу валових витрат на послуги передпродажної підготовки товарів, які, на думку податкового органу, не пов'язані з господарською діяльністю позивача.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 р. у справі № 804/1915/13-а (суддя Юрков Е. О.) вищевказаний адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинської ОДПІ від 01 жовтня 2012 р. № 0001040220 та № 0001050220; в решті позову відмовлено.
Постанову суду в частині задоволення позовних вимог мотивовано тим, що договори, які укладені між позивачем та його контрагентами відповідають положенням чинного законодавства, направлені на продаж товару позивача, мають безпосередній зв'язок з його господарською діяльністю, витрати, понесені за цими договорами, підтверджені первинними документами, а тому у позивача наявні всі правові підстави для віднесення їх на валові витрати, та сум за податковими накладними - до податкового кредиту позивача.
Не погодившись з постановою суду, Дніпродзержинською ОДПІ подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 р. у справі № 804/1915/13-а, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги є по суті матеріалами планової виїзної перевірки позивача, якими скаржник обґрунтовує правомірність спірних податкових повідомлень-рішень. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не в повному обсягу дослідив обставини по справі, необґрунтовано надав оцінку наданим позивачем звітам , що підтверджують витрати підприємства, хоча останні при перевірці були відсутні, що призвело до невірного вирішення спору.
ТОВ "Хлібзавод № 3" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, посилаючись на законність та обґрунтованість оскарженої постанови суду першої інстанції і зазначаючи, що суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку стосовно того, що договори, які укладені між позивачем та його контрагентами - ПП «Агенство маркетингових досліджень», ПП ОСОБА_5, ТОВ «Омега», відповідають положенням чинного законодавства, направлені на продаж товару позивача, мають безпосередній зв'язок з його господарською діяльністю, витрати, понесені за цими договорами, підтверджені первинними документами, а тому у позивача були всі правові підстави для віднесення їх на валові виграти та сум за податковими накладним - до податкового кредиту позивача.
Представники сторін в судових засіданнях апеляційної інстанції підтримали правові позиції, визначені сторонами по суті спірних питань, надали пояснення та заперечення як усні так і письмові, заявник апеляційної скарги наполягав на скасуванні судового рішення, представниками позивача зазначено про безпідставність доводів апеляційної скраги.
Відповідно до встановлених обставин та наявних матеріалів справи, слід зазначити, що обставини, пов'язані з проведенням Дніпродзержинською ОДПІ виїзної планової документальної перевірки ТОВ "Хлібзавод № 3" з питань дотримання вимог податкового та валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2012 р. (акт №297/19/22-206 від 14.09.2012 р., т.1, а. с.77-118), встановлене під час цієї перевірки порушення п.138.1 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.10 ст.201 ПК України, зміст цих порушень, зміст прийнятих на підставі вказаного акту перевірки спірних податкових повідомлень-рішень (т.1, а. с.75, 76) відображені в постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2013 р. і відповідають матеріалам даної справи.
Спірним є питання правомірності формування Товариством валових витрат за рахунок послуг, отриманих від ПП «Агенство маркетингових досліджень», ПП ОСОБА_5 та ТОВ «Омега», і формування позивачем податкового кредиту за рахунок ПДВ, сплаченого у ціні придбання цих послуг, що на думку податкового органу не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ "Хлібзавод № 3".
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Дніпродзержинської ОДПІ не підлягає задоволенню з таких підстав:
На підставі висновків акту перевірки податківцями виключено вартість послуг з маркетингу, наданих ПП «Агенство маркетингових досліджень», ТОВ «Омега», ПП ОСОБА_5 зі складу валових витрат ТОВ «Хлібзавод № 3» на суму 432406 грн. та зі складу податкового кредиту позивача - на суму 360990 грн.
Так, перевіркою встановлено та підтверджено матеріали справи і не заперечується позивачем, що у періоді, який перевірявся, ТОВ «Хлібзавод № 3» мало господарські відносини за договорами поставки хлібобулочної продукції, за якими ТОВ «Хлібзавод № 3» виступало постачальником даної продукції, асортимент та загальна кількість якої визначалась Специфікаціями, а саме:
- з ТОВ «АТБ-маркет» - № 28800 від 01.01.2011 р. та № 37051 від 01.01.2011 р. (т.1, 9-15);
- з ТОВ «Омега» - № 4 від 01.01.2010 р. (т.1, а. с.24-27);
- з ПП ОСОБА_5 - № 100 від 01.01.2012 р. (т.1, а. с.36, 37).
Додатково ТОВ «Хлібзавод № 3» з метою росту об'єму продажу хлібобулочних виробів через торгові мережі крупних супермаркетів, таких як АТБ, Варус та інші, укладено договори щодо придбання маркетингових послуг з ПП «Агентство маркетингових досліджень» (від АТБ), ТОВ «Омега» та ПП ОСОБА_5, а саме:
- з ПП «Агентство маркетингових досліджень» - договори на проведення маркетингових послуг № 444 від 01.01.2011 р. та № 17 від 01.01.2012 р., згідно яких ПП «Агентство маркетингових досліджень» (виконавець) зобов'язується надати ТОВ «Хлібзавод № 3» (замовник) послуги, а саме: визначення об'ємів продаж товарів у торгових точках у кількісному виразі, які приймають участь у дослідженні у звітний період, визначення об'ємів продажу товарів у торгових у грошовому виразі, які приймають участь у дослідженні у звітний період, визначення залишків продукції в магазинах, які приймають участь у дослідженні у звітний період, визначення відносної динаміки продаж продукції постачальника у торговій мережі визначення середньоденних продаж продукції постачальника через одну торгівельну точку, надання інформації по кожній окремій торгівельній точці, код та найменування магазину, адреса, розмір торгівельної площі, кількість кас, робочі дні та години, дату відкриття, всі зміни, пов'язані з відкриттям чи закриттям магазинів, проведення кількісного маркетингового дослідження в форматі Полевого анкетування (закриті питання), проведення кількісного маркетингового дослідження в форматі Полевого анкетування (відкриті питання), проведення телефонного опитування респондентів, проведення моніторингу з визначення кількості фейсів товарної позиції у розрізі торгових точок, обробка результатів маркетингового дослідження та надання звіту, проведення фокус-груп, надання інформації стосовно роздрібних цін у роздрібних торгівельних точках (т.1, а. с.16-18, 20-22).
- з ТОВ «Омега» - договір про надання послуг № 4-м від 01.01.2010 р., згідно якого ТОВ «Омега» зобов'язалось надавати послуги з організації реалізації товарів, які поставляються замовником, через роздрібну торгівельну мережу виконавця, а саме: послуги, пов'язані з вводом замовника в інформаційну базу роздрібної торгової мережі виконавця, послуги, пов'язані з вводом позицій товарів, що поставляються замовником, на кожний магазин роздрібних торгівельних мереж виконавця послуги з розміщення товару в мережі виконавця, послуги, направлені на просування торгової марки в мережі виконавця (т.1, а.с.29-31);
- ПП ОСОБА_5 - договір від 01.06.2009 р., згідно якого Підприємець зобов'язується надавати послуги з організації реалізації товарів, які поставляються замовником, а саме: послуги, які направлені на визначення об'ємів продаж в торгівельних точках в кількісному виразі, визначення залишків продукції в магазинах, визначення відносної динаміки продаж продукції в торгівельних мережах та інші маркетингові послуги, узгодженні сторонами додатково шляхом підписання додаткових угод (т.1, а.с.38-40).
При цьому, види послуг та одиниця виміру, період надання послуг (частота), вартість послуг визначені у Додатках до вказаних договорів (т.1, а. с.19, 23, 41).
За умовами даних договорів надання послуг ПП «Агентство маркетингових досліджень», ТОВ «Омега», ПП ОСОБА_5 та прийняття цих послуг позивачем підтверджуються відповідними актами, складеними сторонами договорів.
Так, згідно п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті:
інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;
крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України).
У відповідності до п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за №168/704, відповідно яких первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Матеріалами справи підтверджується і не спростовується відповідачем, що до перевірки Товариством надано передбачені умовами договорів акти прийому-здачі наданих ПП «Агентство маркетингових досліджень», ТОВ «Омега», ПП ОСОБА_5 послуг, та податкові накладні, які були дослідженні посадовими особами контролюючого органу під час перевірки.
Оскільки підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки від 14.09.2012 р., то для вирішення спору необхідним є дослідження правомірності та обґрунтованості саме цих висновків.
Проте, як зазначено відповідачем в акті перевірки від 14.09.2012 р., Товариством «…не доведено доцільність використання у господарській діяльності маркетингових послуг, також в актах виконаних робіт відсутній зміст про фактичне виконання маркетингових послуг», Товариством не надано звіти про фактичне виконання маркетингових послуг, відсутня інформація про будь-які дослідження. В ході перевірки податковим органом надано лист від 07.09.2012р. № 20592/10/22-215 з вимогою до позивача надати документи, що підтверджують факт виконання даних послуг, на дату складання акту звіти про фактично виконані послуги не надано. Посилання на зазначений лист міститься в акті перевірки, однак відсутня будь - яка інформація щодо виконання позивачем вимог цього листа, чи навпаки надання витребуваних документів.
В той же час процедура витребування документів, дії по проведенню перевірки та належного оформлення її результатів визначені Податковим Кодексом України .
Зокрема, ст. 85 ПК України п. 85.4. передбачає можливість при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
П 85.6. зазначеної статті - у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.
Оскільки акт перевірки не зазначає, чи було реалізовано в повному обсязі визначену законом процедуру витребування документів та належного оформлення цих дій, судова колегія вважає цілком обгрунтованим прийняття судом першої інстанції звітів про фактично виконані послуги від ПП «Агентство маркетингових досліджень», ТОВ «Омега» та ПП ОСОБА_5 маркетингових послуг (т.1, а. с.191-228; т.2, а. с.1-190), що не досліджувались відповідачем , наданих підприємством, та з огляду на їх наявність прийняття рішення щодо правомірності витрат позивача на маркетингові послуги.
Колегія суддів вважає обґрунтування податкового органу щодо наявності порушення Товариством приписів податкового законодавства надуманим, оскільки чинне законодавство не висуває вимог щодо обов'язкових реквізитів, які повинні міститись в актах прийому-здачі наданих послуг, а реквізити, визначені у вищенаведеній ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», носять загальний характер.
Крім того, податковим органом не наведено норму податкового законодавства, згідно якої «недоцільність» використання у господарській діяльності платника податків будь-яких послуг є підставою для виключення витрат на такі послуги з валових витрат підприємства, а ПДВ, сплаченого у ціні придбання цих послуг - з податкового кредиту.
За визначенням, наведених у п.п.14.1.108 п.14.1 ст.14 ПК України, маркетингові послуги - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції, політики цін, організації та управління руху продукції до споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.
Так, судом першої інстанції встановлено (і з цим погоджується колегія суддів), що отримані маркетингові послуги, а саме: послуги з розміщення товарів, які поставляються позивачем, лише на відповідних полицях у належному місці в торговельному залі, з контролю за наявністю у торговельних точках рекламних матеріалів стосовно таких товарів, з розміщення інформації про такі товари, з послуги щодо моніторингу строків придатності товару в торговельному залі, - дійсно пов'язані з продажем продукції ТОВ «Хлібзавод № 3», що підтверджується ростом об'єму продаж хлібобулочних виробів через торгові мережі крупних супермаркетів, таких як АТБ, Варус та інші, - маркетингові дослідження яких здійснювали ПП «Агентство маркетингових досліджень», ТОВ «Омега» та ПП ОСОБА_5 Чергове замовлення товарів у ТОВ «Хлібзавод № 3» такими контрагентами, а, відповідно, й отримання ним доходу, напряму залежить від продажу ними третім особам товарів, які поставило їм Товариство.
Крім того, динаміка росту продаж просліджується на рахунках бухгалтерського обліку 361 «Розрахунки з покупцями» та 70 «Дохід від реалізації продукції».
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оплачені ТОВ «Хлібзавод № 3» маркетингові послуги напряму пов'язані з його господарською діяльністю, що, в свою чергу, свідчить про правомірність формування Товариством валових витрат та податкового кредиту за рахунок таких послуг.
Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).
Так, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, не доведено порушення позивачем п.138.1 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.10 ст.201 ПК України.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність скасування винесених відповідачем податкових повідомлень-рішень від 01.10.2012 р. №0001040220, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 482730 грн., з яких 432406 грн. - за основним платежем та 50324 грн. - за штрафними санкціями, та № 0001050220, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 441251 грн., з яких 360990 грн. - за основним платежем та 80261 грн. - за штрафними санкціями.
Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що вимоги позивача щодо визнання незаконними податкових повідомлень-рішень від 01.10.2012 р. №0001040220 і №0001050220 не відповідають п.1 ч.2 ст.162 КАС України, з огляду на приписи якого спірні податкові повідомлення-рішення слід визнати протиправними.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.196, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд , -
Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 р. у справі №804/1915/13-а залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 р. у справі № 804/1915/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко