Справа: № 2-а-2508/11569/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Соловей В.В. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.
Іменем України
12 лютого 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Горбань Н.І.,
суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 10.02.2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач 11.02.2011 року звернувся до Козелецького районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15 % від мінімальної пенсії за віком, та щомісячне підвищення до пенсії за проживання на забрудненій території в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, передбачених ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», також просив здійснити перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги відповідно до ст. 37 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 2010 по 2011 роки.
Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 10.02.2012 року позовні вимоги задоволено частково: зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити доплату як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, починаючи з 11.08.2010 року по 22.07.2011 року. У задоволенні вимоги щодо перерахунку та виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяної здоров'ю, в розмірі 15 % від мінімальної пенсії за віком відмовлено, оскільки в матеріалах пенсійної справи відсутнє посвідчення особи постраждалої внаслідок ЧАЕС. Крім того, у здійсненні перерахунку та виплати щомісячної грошової допомоги відповідно до ст. 37 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» також відмовлено, оскільки такі допомоги не виплачуються відповідачем.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є непрацюючим пенсіонером і має право на доплату за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Згідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, проводиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 2 зазначеної статті, непрацюючим пенсіонерам проводиться доплата до пенсії в розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті.
Всупереч ст. 39 Закону позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до ПКМУ № 836 від 26.07.1996 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закон має вищу юридичну силу в порівнянні з ПКМУ № 836 від 26.07.1996 року, відповідач неправомірно виплачував доплату до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 39 Закону.
Крім того, ст. 22 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області - залишити без задоволення.
Постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 10.02.2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Н.І. Горбань
Судді: Г.В. Земляна
Є.О.Сорочко
.
Головуючий суддя Горбань Н.І.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.