30 січня 2014 рокусправа № 808/4215/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,
без представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 р. у справі № 808/4215/13-а
за позовом Прокурора Новомиколаївського району Запорізької області
до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області
треті особи:на стороні відповідача - ОСОБА_6; на стороні позивача - ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
23 квітня 2013 р. прокурор Новомиколаївського району Запорізької області звернувся до суду з адміністративним позовом до Новомиколаївського районного сектору УДМС України в Запорізькій області, треті особи: на стороні відповідача - ОСОБА_6; на стороні позивача - ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому просив:
- визнати протиправними дії СПРФО Новомиколаївського РВ ГУМВС України в Запорізькій області щодо здійснення реєстрації місця проживання або перебування гр.ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою АДРЕСА_1;
- зобов'язати Новомиколаївський районний сектор УДМС України в Запорізькій області зняти з реєстрації місця проживання/перебування гр.ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою АДРЕСА_1.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача щодо реєстрації ОСОБА_6 в будівлі, яка не здана в експлуатацію та не придатна до проживання.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2013 р. допущено заміну первинного відповідача належним відповідачем - Управлінням державної міграційної служби України в Запорізькій області.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 р. у справі № 808/4215/13-а (суддя Батрак І. В.) у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.
Оскаржувану постанову суду мотивовано доведенням правомірності реєстрації ОСОБА_6, оскільки остання має документи, що підтверджують її право на проживання в приміщенні за адресою АДРЕСА_1., інших підстав для зняття з реєстрації за адресою АДРЕСА_1 судом не встановлено.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 р. у справі №808/4215/13-а, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржники вважають, що суд першої інстанції не застосував нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, а саме Закон України «Про основи містобудівної діяльності», яким встановлена заборона на проживання в будівлях, що не прийняті в експлуатацію, враховуючи те, що будівля в якій зареєстровано ОСОБА_6 не прийнята в експлуатацію, має вирішальне значення для справи.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників суду не повідомлені.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, виходячи з приписів ч.4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги. Відповідно до ст. 41 КАС України, в зв'язку з неявкою представників сторін, фіксування судового засідання не здійснювалось.
Як вбачається з матеріалів справи, прокурором Новомиколаївського району Запорізької області внесено подання Новомиколаївському районному сектору УДМС України в Запорізькій області від 15.03.2013 р. № 100-480вих.13 про усунення порушень вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджених Постановою КМУ від 13.04.2011 р. № 461, причин та умов, що їм сприяли, шляхом зняття з реєстрації гр.ОСОБА_6 (а. с.7, 8).
Новомиколаївським РС УДМС України в Запорізькій області надано відповідь від 02.04.2013 р. № 2333/211, згідно якої реєстрація місця проживання гр.ОСОБА_6 у квартирі АДРЕСА_1, проведена правомірно, підстави для зняття з реєстрації місця проживання гр.ОСОБА_6, передбачені ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», відсутні (а. с.9).
Дана відповідь отримана прокурором Новомиколаївського району 05.04.2013 р.
Судом встановлено, що 30.12.2011 р. Новомиколаївським РВ ГУМВС України в Запорізькій області проведено реєстрацію місця проживання гр.ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 (а. с.67).
Для проведення реєстрації місця проживання гр.ОСОБА_6 надано до Новомиколаївського районного сектору УДМС України в Запорізькій області наступні документи (а. с.67-72):
- заява про реєстрацію місця проживання від 30.12.2011 р.;
- документ, до якого вносяться відомості про місце проживання (паспорт);
- квитанція про сплату державного мита;
- талон зняття з реєстрації;
- документ, що підтверджує право на проживання в житлі:
- рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 04.11.2008 р. по справі № 2-343/08, яке набрало законної сили 17.11.2008 р.;
- ухвала Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 13.10.2011 р. по справі № 2/0817/343/11, яка набрала законної сили 19.10.2011 р.;
- витяг про державну реєстрацію прав від 16.02.2011 р. № 32526256.
Відповідно до висновку Новомиколаївського РВ ГУМВС України в Запорізькій області від 11.10.2012 р. проведено службове розслідування по вказівці прокуратури Новомиколаївського району відносно т.в.о. інспектора СПРФО Новомиколаївського РВ ГУМВС України в Запорізькій області, старшого лейтенанта міліції Клягіна В. С., яким встановлено, що реєстрація гр.ОСОБА_6 у вищевказаній квартирі проведена правомірно (а. с.65).
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не підлягає задоволенню з таких підстав:
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів, враховуючи принцип дії закону в часі, закріплений у ст.58 Конституції України, зазначає про наступне:
Відповідно до визначення, наведеного у ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 р. № 1382-IV (далі - Закон № 1382) (в редакції на момент реєстрації гр.ОСОБА_6) реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Згідно приписів ч.1 ст.6 Закону № 1382 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Відповідно до положень ч.2 ст.6 Закону № 1382 для реєстрації особа, зокрема, подає: письмову заяву; паспортний документ; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; два примірники талона зняття з реєстрації.
Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів (ч.3 ст.6 Закону № 1382).
Заява особи про реєстрацію місця проживання є єдиною підставою для реєстрації місця проживання особи (ч.2 ст.6 Закону № 1382).
Таким чином, з наведеного вбачається, що на момент проведення реєстрації місця проживання гр.ОСОБА_6 перелік ч.2 ст.6 Закону № 1382 не містив вимог щодо надання для реєстрації такого документу, як документ, що підтверджує право на проживання в житлі, що свідчить про правомірність висновку суду першої інстанції стосовно безпідставності позовних вимог прокурора в частині визнання протиправними дій відповідача щодо здійснення реєстрації місця проживання або перебування гр.ОСОБА_6
При цьому, положеннями ст.6 Закону № 1382 (в редакції, чинній на час розгляду справи в суді) передбачається необхідність надання особою для реєстрації місця проживання документу, що підтверджує право на проживання в житлі.
Відповідно до п. 2.2. Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказом МВС України від 22.11.2012 р. № 1077, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за № 2109/22421, документами, що підтверджують право на проживання в житлі є ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання. У разі реєстрації місця проживання у центрі договір оренди житлового приміщення може бути засвідчено адміністратором центру.
Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 04.11.2008 р. у справі № 2-343/08 визнано за гр.ОСОБА_6 право власності на незакінчену будівництвом квартиру АДРЕСА_1 (а. с.70).
Згідно відповідної відмітки вказане судове рішення набрало законної сили 17.11.2008р.
На підставі рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 04.11.2008 р. у справі № 2-343/08 право власності на об'єкт незавершеного будівництва, квартира АДРЕСА_1 зареєстроване у встановленому законом порядку, про що свідчить витяг КП «Новомиколаївське госпрозрахункове архітектурно-планувальне технічно-інвентаризаційне бюро» про державну реєстрацію прав від 16.12.2011 р. №32526256 (а. с.69).
Згідно ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Матеріали справи не містять доказів неправомірного набуття гр.ОСОБА_6 права власності на вищевказану квартиру.
Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Посилання скаржника на не взяття до уваги судом першої інстанції ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності» колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказана норма стосується заборони експлуатації не прийнятих в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а не внесення відомостей до паспортного документа, тобто реєстрації, питання правомірності якої є предметом спору у даній справі.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача зняти з реєстрації місця проживання/перебування гр.ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, то, оскільки вказана вимога є похідною від основної (визнання протиправними дій відповідача щодо здійснення реєстрації місця проживання гр.ОСОБА_6 за вказаною адресою), у задоволенні якої, як зазначено вище, відмовлено, то і у задоволенні цієї похідної вимоги слід відмовити, тому що можливість її задоволення мала б місце лише у разі задоволення судом позовної вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача щодо здійснення реєстрації місця проживання гр.ОСОБА_6 за зазначено адресою.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.196, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 р. у справі № 808/4215/13-а залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 р. у справі № 808/4215/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко