30 січня 2014 рокусправа № 811/603/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,
без представників сторін;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград"
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 р. у справі № 811/603/13-а
за поданням Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби
до Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград"
про стягнення боргу з податку на додану вартість, -
"21" лютого 2011 р. Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби звернулась до суду з поданням про стягнення з Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 120 548,18 грн. за рахунок готівки, що належить платнику податків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наявне за відповідачем грошове зобов'язання узгоджено, укладено договір розстрочення сплати боргу, проте в передбачений законом та договором строк узгоджене грошове зобов'язання відповідачем не сплачено.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 р. у справі № 811/603/13-а адміністративний позов Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби до Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" про стягнення боргу з податку на додану вартість - задоволено.
Постанову суду мотивовано наявністю податкового боргу, який виник внаслідок несплати відповідачем податку на додану вартість та законодавчо визначеним обов'язком платника податків сплачувати податкові зобов'язання.
Не погодившись з постановою суду, подано апеляційну скаргу Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" , згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 р. у справі № 811/603/13-а, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував особливого порядку погашення податкового боргу платником податків, які є комунальними підприємствами. Скаржник зазначає, що відповідно до ст.. 96 ПК України кошти державного (комунального) підприємства не можуть бути джерелом погашення податкового боргу.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Обласне комунальне виробниче підприємство "Дніпро-Кіровоград" зареєстроване виконавчим комітетом Кіровоградської міської Ради 18.12.1992 року. Відповідач перебуває на обліку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби як платник податків з 18.12.1992 року, код ЄДРПОУ 03346822.
У зв'язку зі своєчасною несплатою самостійно визначеного податкового зобов'язання с податку на додану вартість за позивачем рахується податковий борг в загальній сумі 120 548,18 грн.
Оскільки податковий борг у підприємства по платежам до бюджету виник ще під час дії Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковим органом в порядку, передбаченому з пп.6.2.2, 6.2.3 п.6.2 ст.6 вказаного Закону на адресу відповідача надіслано першу податкову вимогу № 1/281 від 26.10.2001 року, другу податкову вимогу № 2/1242 від 31.12.2001 року, які отримані підприємством (а.с.10,11).
Якщо сума податкового боргу, зазначена в податкових вимогах, добровільно не погашена, інші законодавчо встановлені підстави для відкликання податкових вимог відсутні, у податкового органу Відповідно до приписів ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.59 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, відсутні правові підстави для формування та надсилання платнику податку окремої податкової вимоги на суму нового податкового боргу.
Відповідно до п.59.5 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Відповідно до п.п.88.1, 88.2 ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №38807408 станом на 02.03.2013 року все майно та майнові права ОКВП «Дніпро-Кіровоград» перебуває в податковій заставі з 21.06.2004 року, термін дії податкової застави неодноразово подовжувався, відповідно до останньої зміни від 21.09.2010 року термін дії застави подовжено до 21.09.2015 року.
Згідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95 ПК України).
Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Право податкового органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачено пп.20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що особливостей щодо стягнення коштів з рахунків платника податків - комунального підприємства, який має податковий борг, в рахунок погашення такого податкового боргу або його частини, Податковий кодекс України не містить, таке стягнення здійснюється за загальними правилами, встановленими цим Кодексом, у встановлені строки відповідачем заборгованість з податку на додану вартість не сплачена, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Доводи скаржника щодо порушення податковим органом порядку погашення податкового боргу платника податків, який перебуває у комунальній власності, колегія суддів вважає необґрунтованими з наступних підстав.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, зокрема, п.87.3 ст.87 ПК України, а також іншими законодавчими актами (п.87.2 ст.87 ПК України).
Особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств визначені в статті 96 Податкового кодексу України, яка застосовується лише, якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.
В цьому випадку орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:
- виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;
- затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;
- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;
- прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.
Проте зазначений порядок застосовується лише в разі, коли після продажу майна боржника, що перебувало в податковій заставі, отриманих від реалізації заставленого майна коштів не вистачило на покриття всієї суми заборгованості або коли у боржника відсутнє майно яке може бути заставлено та відчужено. Податковим кодексом не передбачено обмеження чи особливостей для стягнення коштів з рахунків боржника - комунального підприємства для погашення податкового боргу.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що звернення податкового органу до суду з вимогою стягнути з відповідача кошти на погашення податкового є своєчасним заходом здійсненим з метою погашення боргу перед бюджетом у відповідності та у спосіб передбачений податковим законодавством. Відповідно оскаржуване рішення суду першої інстанції щодо задоволення заявлених позовних вимог є правомірним та вмотивованим, винесеним з дотриманням норм процесуального та матеріального права. В межах доводів апеляційної скарги, підстави для скасування рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 р. у справі № 811/603/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 р. у справі № 811/603/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко