"06" березня 2014 р. м. Київ К/9991/78075/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Чалого С.Я.
Калашнікової О.В.
Конюшка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Новокиївської сільської ради третя особа ОСОБА_5 про зобов'язання нечиннити перешкод в користуванні приватною власністю, -
Постановою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2010 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Новокиївської сільської ради третя особа ОСОБА_5 про зобов'язання нечиннити перешкод в користуванні приватною власністю.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови в позові про визнання неправомірними дій відповідача в частині надання дозволу ОСОБА_5 права користування прилеглою до її садиби земельною ділянкою, яка відноситься до компетенції Томаківської районної ради Дніпропетровської області, провадження у справі закрито. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, позивач звернулась до суду з позовом до Виконавчого комітету Новокиївської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області про зобов'язання відповідача не чинити перешкод в користуванні приватною власністю, а саме: визнати неправомірною діяльність відповідача в частині надання ним дозволу ОСОБА_5 права користування прилеглою до її садиби земельною ділянкою, яка відноситься до компетенції Томаківської районної ради Дніпропетровської області; визнати неправомірною діяльність відповідача в частині незабезпечення ним протипожежної охорони на території с. Іллінка Томаківського району Дніпропетровської області; визнати неправомірною діяльність відповідача в частині забезпечення благоустрою та в частині використання земель та боротьби з карантинними бур'янами на території с. Іллінка Томаківського району Дніпропетровської області; зобов'язати відповідача не надавати дозволу ОСОБА_5 права користування прилеглою до її садиби земельною ділянкою, яка відноситься до компетенції Томаківської районної ради Дніпропетровської області; зобов'язати відповідача здійснити організаційні заходи по впорядкуванню протипожежної безпеки на території с. Іллінка Томаківського району Дніпропетровської області, в тому числі і на території домоволодіння ОСОБА_5 і біля нього; зобов'язати відповідача провести організаційні заходи по боротьбі з карантинними бур'янами на території с. Іллінка Томаківського району Дніпропетровської області, в тому числі і на території домоволодіння ОСОБА_5 і біля нього.
З матеріалів справи вбачається, що позивач проживає у житловому будинку, що належить їй на праві приватної власності, по АДРЕСА_1.
Земельна ділянка по АДРЕСА_1, яка є сусідньою до земельної ділянки позивача, належить ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №890161.
Як вірно встановлено апеляційним судом, позивач просить визнати неправомірною діяльність відповідача в частині надання ним дозволу ОСОБА_5 права користування прилеглою до її садиби земельною ділянкою, яка відноситься до компетенції Томаківської районної ради Дніпропетровської області, що фактично є спором про право користування земельною ділянкою.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 15 ЦПК України передбачено, що справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджує висновок апеляційного суду про закриття провадження у справі в частині визнання неправомірною діяльності щодо надання ним дозволу ОСОБА_5 права користування прилеглою до її садиби земельною ділянкою.
Поряд з цим, колегія суддів погоджує висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутність порушень прав та інтересів позивача з боку Виконавчого комітету Новокиївської сільської ради оскільки відповідач діяв на розпорядження органу місцевого самоврядування щодо заходів по боротьбі з карантинними та іншими бур'янами та заходів по санітарній очистці на території сільської ради, а також щодо проведення навчання населення правилам пожежної безпеки, які затверджені рішенням від 25 червня 2010 року №59 та розпорядженням №9-р від 08 січня 2010 року відповідно.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції вірно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.
Судді: