"13" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/21264/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Блажівської Н.Є.,
Усенко Є.А.
секретар: Бовкун В.В.,
за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Форвард» - Каравана Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Форвард» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Форвард» до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України,
про скасування розпорядження,
У вересні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Форвард» (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Комісія) про скасування розпорядження Комісії №109/42/2 від 30.03.2011 року (далі - Розпорядження №109/42/2) щодо усунення порушень ч. 2 ст. 26 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» (далі - Положення №1660) та п. 2.1 розділу 2 Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду, затвердженого розпорядженням Комісії №1660 від 20.07.04 року.
На обґрунтування позову зазначило, що Комісія при прийнятті Розпорядження №109/42/2 порушила вимоги Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та Положення №1660.
26 жовтня 2011 року постановою Харківського окружного адміністративного суду позов задоволений.
Розпорядження №109/42/2 скасоване.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що після закінчення строку дії ліцензії, у разі, коли система персоніфікованого обліку ще не передана новому адміністратору, Товариство втратило право здійснювати діяльність з адміністрування пенсійного фонду.
21 лютого 2012 року постановою Харківського апеляційного адміністративного суду постанова Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року скасована, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що Товариство було зобов'язане дотримуватися вимог ч. 2 ст. 26 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», пункту 2.1 розділу 2 Положення № 1660, та розділів І-ІІІ та V Положення про подання адміністратором недержавного пенсійного фонду звітності з недержавного пенсійного забезпечення, затвердженого розпорядженням Комісії №1100 від 22.06.2004 року та продовжувати виконувати функції адміністратора до передачі системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів.
Товариство звернулося із касаційною скаргою з вимогою скасування постанови Харківського апеляційного адміністративного суду та залишення в силі постанови Харківського окружного адміністративного суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 16.02.2006 року між Товариством та НПФ «Статус» був укладений договір про адміністрування недержавного пенсійного фонду.
1 вересня 2008 року до даного договору була укладена додаткова угода.
Відповідно до п. 11 додаткової угоди договір припиняє своє дію разом із закінченням строку дії ліцензії на здійснення адміністрування недержавних пенсійних фондів Адміністратора.
4 березня 2011 року Комісією,відповідно до Плану перевірок адміністраторів недержавних пенсійних фондів на І квартал 2011 року, затвердженого наказом голови Комісії, здійснена планова перевірка Товариства щодо додержання вимог чинного законодавства у сфері фінансових послуг за період з 1.01.2010 року до 1.02.2011 року, за результатами якої складений акт.
Відповідно до зазначеного акту Товариством були порушені пункт 3 розділу X Положення про державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Комісії №41 від 28.08.2003 року щодо ненадання фінансовою установою протягом п'ятнадцяти робочих днів після виникнення змін та/або доповнень до документів, поданих нею для внесення до Реєстру письмового повідомлення до Комісії та ненадання відповідних підтверджувальних документів; ч. 2 ст. 26 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», пункту 2.1. розділу 2 Положення №1660 та розділів І - VI Положення про подання адміністратором недержавного пенсійного фонду звітності з недержавного пенсійного забезпечення, затвердженого розпорядженням Комісії №1100 від 22.06.2004 року в частині невиконання Товариством після закінчення строку дії ліцензії на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів, своїх функцій адміністратора до передачі системи персоніфікованого обліку учасників недержавного пенсійного фонду новому адміністратору.
25 березня 2011 року Комісія прийняла постанову щодо накладення штрафу на Товариство за порушення вимог законодавства про фінансові послуги.
30 березня 2011 року Комісія прийняла Розпорядження №109/42/2 щодо зобов'язання Товариства вести персоніфікований облік учасників фонду відповідно до Закону та інших нормативно-правових актів, вести бухгалтерський та податковий облік фонду, надавати та оприлюднювати інформацію про фонд та здійснення ним діяльності з недержавного пенсійного забезпечення відповідно до умов договору про адміністрування фонду та законодавства, забезпечувати здійснення аудиторських перевірок діяльності фонду.
Колегія суддів не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій не досліджено, що при здійсненні Комісією перевірки Товариства за період з 1.01.2010 року до 1.02.2011 року було встановлено, що Товариство бухгалтерського обліку та складання річної та щоквартальної звітності за 2009 рік, І, ІІ та ІІІ квартал 2010 року не здійснювало та не подавало її до Комісії.
Відповідно до п. 4.1 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України № 125 від 13.11.2003 року, обов'язковою передумовою застосування заходів випливу Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України є провадження у справі.
Згідно з п. 4.2 зазначеного Положення справу не може бути розпочато, а наявна в провадженні справа підлягає закриттю в разі: якщо не доведено вчинення особою порушення законодавства про фінансові послуги; якщо вирішення справи не належить до компетенції Комісії, якщо з дня вчинення порушення минув один рік або більше; у разі припинення особи, щодо якої порушено справу; у разі визнання таким, що втратив чинність, або визнання судом незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині, нормативно-правового акта, який містить норму законодавства про фінансові послуги, яку порушено, або визнання не чинним чи скасування рішення (акта), яким зафіксовано факти, що свідчать про наявність порушення вимог законодавства про фінансові послуги; за наявності за один і тим самим фактом іншої справи; якщо за тим самим фактом порушення є не скасоване рішення Комісії у справі; прийняття Комісією на дату розгляду справи рішення про виключення інформації про особу з державного реєстру фінансових установ або з відповідних переліків, що ведуться Комісією; у разі порушення строку для прийняття рішення про застосування заходу впливу.
В касаційній скарзі Товариство посилається на те, що в матеріалах даної адміністративної справи містяться акт позапланової перевірки №28/25/32-п від 16.04.2009 року та рішення Комісії № 69/91 від 27.05.2009 року (далі - Рішення № 69/91) щодо закриття провадження у справі про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання фінансових послуг, які не оскаржувались та є чинним і не скасованими.
Відповідно до Рішення № 69/91 з 4.10.2008 року з часу закінчення строку дії ліцензії на впровадження діяльності з адміністрування та закінчення строку дії договору про адміністрування «ВНПФ «Статус» Адміністратором будь-яка діяльність з адміністрування недержавних пенсійних фондів не здійснювалась.
Судами попередніх інстанцій під час нового розгляду даної адміністративної справи необхідно вирішити питання щодо строку вчинення Товариством порушення щодо порушення вимог законодавства про фінансові послуги.
Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій не були встановлені всі фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, а встановленим обставинам не надана належна правова оцінка, постанова суду Харківського окружного адміністративного суду та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Відповідно до ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справ.
Колегія суддів прийшла до висновку, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а адміністративна справа направленню до суду першої інстанції для нового розгляду.
Керуючись ст.,ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Форвард» задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року скасувати, адміністративну справу направити на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: Сірош М.В.
Блажівська Н.Є.
Усенко Є.А.