25 лютого 2014 р. Справа № 577/5509/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Мельнікової Л.В. , Бартош Н.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18.11.2013р. по справі № 577/5509/13-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області треті особи Конотопська дитяча музична школа № 1
про визнання неправомірними дій та зобов'язання призначити пенсію за вислугу років з 17.09.2013 року,
17.10.2013 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Конотопі та Конотопському районі (далі-відповідач) третя особа - Конотопська дитяча музична школа № 1, в якому просить про визнання дій щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років та зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років з 17.09.2013 року.
Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18.11.2013 року позов задоволено.
Визнано незаконними дії відповідача та зобов'язано призначити позивачу пенсію за вислугу років з 17.09.2013 року.
Відповідач не погодившись з рішенням першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову та прийняти нову постанову,якою відмовити позивачу у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції,що що позивач з 01.08.1986 року по 27.08.2013 р. працювала на посаді викладача по класу музично - теоретичних дисциплін в Конотопській дитячій музичній школі №1.
З травня 2013 року позивач перебуває на пенсійному обліку у відповідача як отримувач пенсії по інвалідності.
17 вересня 2013 року позивач звернулась до відповідача з заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років.
Відповідач своїм листом від 02.10.2013 року відмовив у переведенні позивача на пенсію за вислугу років в зв'язку з тим, що посада викладача яку обіймала позивач не дає права на призначення пенсії за вислугу років.
Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов до висновку про протиправність відмови відповідача.
Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач з 01.08.1986 року по 27.08.2013 року працювала на посаді викладача по класу музично-теоретичних дисциплін Конотопської дитячої музичної шкоди №1.
Відповідач як на підставу відмови позивачу у переведенні на інший вид пенсії зазначає відсутність посади викладача музичної школи в Переліку посад работа на який дає право на пенсію за вислугу років, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 " Про затвердження Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров"я та соціального захисту і посад, робота, яких дає право на пенсію за вислугу років " .
Так, у відповідності до п.25 згаданої вище постанови №909, учасниками навчально-виховного процесу в позашкільному навчальному закладі є: вихованці, учні і слухачі; директор, заступники директора позашкільного навчального закладу; педагогічні працівники, психологи, соціальні педагоги, бібліотекарі, спеціалісти,залучені до навчально-виховного процесу; батьки або особи, які їх замінюють; представники підприємств, установ та організацій, які беруть участь у навчально-виховному процесі.
Відповідно до ст.29 Закону України "Про позашкільну освіту" структуру позашкільної освіти становлять позашкільні навчальні заклади, які можуть функціонувати у формі шкіл мистецтв і їх педагогічні представники мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Розділом 1 "Посади педагогічних працівників " постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року № 963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників" визначено, що викладачі всіх спеціальностей включені до переліку посад педагогічних працівників.
Дорученням Кабінету Міністрів України від 6 січня 1996 року №397/21 поширено дію постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993року №909 " Про затвердження Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров"я та соціального захисту і посад, робота, яких дає право на пенсію за вислугу років ", в тому числі й на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання, без внесення змін до постанови.
Викладені вище норми дають можливість колегії суддів зробити висновок про обгрунтованість висновку суду першої інстанції про протиправність відмови відповідача у переведенні позивача на іншу пенсію.
Апеляційна скарга не містить спростувань викладених доводів.
Разом з тим колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов"язання відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років ,з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи позивач з травня 2013 року перебуває на пенсійному обліку у відповідача та у своїй заяві від 17.09.2013 року просить про переведення на інший вид пенсії.
На підставі ч.3 ст. 45 Закону України "Про загальнобов"язкове державне пенсійне страхування "
переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Таким чином колегія суддів вважає,що судове рішення в частині зобов'язання відповідача призначення пенсії підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про зобов"язання здійснити переведення позивача на пенсію за вислугу років з 17.09.2013 року.
Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
На підставі п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.
Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області задовольнити частково.
Постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18.11.2013 року по справі № 577/5509/13-а скасувати в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у м. Конотопі та Конотопському районі призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 17.09.2013 року.
В цій частині прийняти нову постанову якою позов задовольнити.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Конотопі та Конотопському районі здійснити переведення ОСОБА_1 на пенсію за вислугу років з 17.09.2013 року.
В іншій частині постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18.11.2013 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Донець Л.О.
Судді Мельнікова Л.В. Бартош Н.С.