"06" березня 2014 р. м. Київ К/9991/6063/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Чалого С.Я.
Калашнікової О.В.
Конюшка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області про визнання дій неправомірними, скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 травня 2010 року позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано відсутніми повноваження у головного державного інспектора Філонець Л.Т. на проведення позапланової перевірки позивача 02 грудня 2009 року. Визнано протиправними дії головного державного інспектора Філонець Л.Т. щодо проведення зазначеної перевірки та визнано протиправним і скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області про застосування фінансових (штрафних) санкцій №181 від 09 грудня 2009 року. В іншій частині позову судом відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та прийнято в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням апеляційного суду, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, ОСОБА_4 зареєстрований як фізична особа-підприємець Машівською районною державною адміністрацією Полтавської області, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_1 від 07.05.2004 року.
02 грудня 2009 року головним державним інспектором Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області Філонець Л.Т. на підставі посвідчення від 01.12.2009 року №000479, виданого Держінспекцією цін в Полтавській області було проведено позапланову перевірку магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить позивачу, з питань дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 року №1186 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва».
Перевіркою встановлено, що в магазині здійснювалась реалізація вина «Лідія» місткістю 0, 7 л (виробник ВАТ «Зелений чай», Миколаївська обл., Вознесеньский р-н,) по ціні 11, 00 грн. за пляшку, при встановленій мінімальній -12, 00 грн., чим було порушено вимоги вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 року №1186.
За результатами вказаної перевірки, 09 грудня 2009 року відповідачем було прийнято рішення №181 про застосування до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» ПП ОСОБА_4 штрафних санкцій на суму 1000 грн.
Так, статтею 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" передбачено відповідальність за порушення державної дисципліни цін. Вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету, залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.
Відповідно до п.п.1,5, 1.6 Наказу міністерства, економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року №298/519 «Про затвердження Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами» підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення суб'єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, якими запроваджено регулювання цін (тарифів), зокрема формування, установлення та застосування цін (тарифів), нижчих від установлених мінімальних.
Необгрунтовано одержані суб'єктами господарювання, внаслідок порушень порядку встановленні і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.
Матеріалами справи підтверджується, що з боку позивача мало місце порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 року №1186 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва», за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 100% вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін, але не менше 1000 гривень.
Тому, як правильно встановлено апеляційним судом, рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області про застосування фінансових (штрафних) санкцій №181 від 09 грудня 2009 року є правомірним.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційним судом вірно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.
Судді: