17 лютого 2014 р.Справа № 820/11519/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Мельнікової Л.В. , Бартош Н.С.
за участю секретаря судового засідання Співак О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2013р. по справі № 820/11519/13-а
за позовом Публічного акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод"
до Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області , Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області
про визнання неправомірними дій та стягнення суми,
21.11.2013 року, Публічне акціонерне товариство "Вовчанський агрегатний завод" (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Вовчанської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач), Головного управління Державної казначейської служби у Харківській області, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача за ненадання висновку до узагальненої інформації Дерказначейства в сумі 25788,00 грн.;
стягнути з Державного бюджету України на користь позивача відшкодування податку на додану вартість в сумі 257888,00 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2013 р. позов було задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нескладення та ненадення висновку до узагальненої інформації Держказначейства в сумі 257 888.00 грн. бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Стягнуто з Державного бюджету України в особі ГУДКСУ у Харківській області на користь позивача 257 888,00 грн. бюджетного відшкодування за травень 2009 року.
відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить суд скасувати судове рішення, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови без врахування фактичних обставин справи, та з порушенням вимог наказу Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 27.04.2004 року №82/245 "Про затвердження Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України".
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.
Працівниками відповідача була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка позивача з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, про що був складений акт №628/18-14309847 від 17.07.2009 року.
За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000252301/0, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 257 888,00 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2010 року податкове повідомлення-рішення № 0000252301/0 від 20 липня 2009 року було скасовано
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року зазначене судове рішення було скасовано.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 23 серпня 2011 року було скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року скасовано, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2010 року залишено в силі.
10.09.2012 року листом Держказначейства у Вовчанському районі повідомило позивача про відсутність висновку із зазначенням сум податків на додану вартість, що підлягають бюджетному відшкодуванню у розмірі 257 888,00 грн. та 125 772,00 грн. від податкового органу не надходило.
05.10.2012 року позивач звернувся до податкового органу-відповідача з вимогою надати висновок у строк до 12 жовтня 2012 року та внести до рєстру нижче вказані суми - 257 888,00 грн. та 125 772 грн. (тобто від дня одержання даного листа).
05.11.2012 року позивач звернувся до Державної податкової служби в Харківській області з вимогою надати висновок у строк до 12 жовтня 2012 року та внести до рєстру нижче вказані суми - 257 888,00 грн. та 125 772 грн. (тобто від дня одержання даного листа).
05.12.2012 року Державна податкова служба у Харківській області про продовження терміну розгляду вищевказаного звернення.
20.12.2012 року Державна податкова служба у Харківській області надала відповідь-відмову.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із приписів Податкового кодексу України та фактичних обставин справи.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
В силу приписів статті 195 КАС України, колегія суддів, вважає можливим здійснити апеляційний розгляд в межах апеляційної скарги.
Пунктом 200.15 статті 200 ПК України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п"яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов"язаний подати органу Державного казначейства України висновок із заначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Пунктом 200.13 статі 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п"яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Пунктом 200.17 статті 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (в тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.Забороняється обумовлювати або обмежуквати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
Статею 25 БК України зазначено, що Державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків. на яких обліковуються гроші Державного бюджету та міосцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.
Пунктом 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 21.12.2005 року зазначено, що казначейство відповідно до покладених на нього завдань проводить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів і бюджетних установ. за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.
Підпунктом 4.4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 02.07.1997 року №209/72 відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійнюється органами Державного казначейства України за висновками подактових органів або за рішенням суду.
Підпунктом 6.1 даного Порядку передбачено, що невідшкодовані платнику податку протягом термінів визначених у розділі 3 цього Порядку, уважається бюджетною заборгованістю.
Підпунктом 6.2 загаданого вище Порядку передбачено, що платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та приятгнення до відповідльності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.
Матеріали справи свідчать про те, що за результатами процедури оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість підлягає бюджетному відшкодуванню на користь позивача податок на додану вартість за травень 2009 року в сумі 257 888,00 грн.
На час розгляду справи зазначена сума не відшкодована.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про обгрунтованість висновків суду першої інстанції про задоволення позову.
Апеляційна скарга не містить спростувань зазначених висновків.
Відповідно ч.1 до 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2013р. по справі № 820/11519/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Донець Л.О.
Судді Мельнікова Л.В. Бартош Н.С.
Повний текст ухвали виготовлений 21.02.2014 р.