Ухвала від 18.02.2014 по справі 2а-629/10/1630

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 р.Справа № 2а-629/10/1630

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 06.09.2013р. по справі № 2а-629/10/1630

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Чутівському районі Полтавської області

про зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,

ВСТАНОВИЛА:

09.03.2010 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Чутівському районі в Полтавській області ( далі - відповідач) про визнання дій протиправними щодо не нарахування щомісячної додаткової пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " та зобов'язати відповідача здійснити відповідні виплати з 01.01.2007 року по час винесення рішення.

Постановою Чутівського районного суду Полтавської області від 08.06.2010 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язано здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком,виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року,з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 09.03.2010 року враховуючи раніше проведені виплати.

23.08.2013 року ОСОБА_1 подано заяву про зміну способу і порядку виконання рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 08.06.2010 року по справі № 2а-629/2010,в якій просить встановити наступний спосіб та порядок, а саме:

стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Чутівському районі в Полтавській області на користь ОСОБА_1 додаткової пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року,з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 09.03.2010 року враховуючи раніше проведені виплати в сумі 2811,58 грн.

Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 06.09.2013 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти нову ухвалу якою заяву задовольнити,змінити спосіб і порядок виконання рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що судовим рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 09.03.2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язано здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком,виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року,з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 09.03.2010 року враховуючи раніше проведені виплати.

Відмовляючи у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання, суд першої інстанції дійшов до висновку що позивач просить про фактичну зміну змісту судового рішення.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Аналізуючи викладену вище норму, колегія суддів дійшла до висновку, що під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Тобто зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.

Крім цього, колегія суддів зазначає що за своєю сутністю порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Встановлення ж способу виконання рішення означає визначення судом заходу, яким забезпечується захист визнаних рішенням суду прав та інтересів позивача у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд не вправі змінювати зміст рішення, виходити за межі такого змісту.

В своїй заяві про зміну порядку та способу виконання судового рішення позивач вказує на необхідність стягнення нарахованих боржником сум по вже частково виконаному судовому рішенні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач просить фактично про зміну змісту судового рішення, та виходить за межі такого змісту.

Заперечень вказаних обставин апеляційна скарга не містить.

Колегія суддів вважає,що судом першої інстанції було обґрунтовано відмовлено в задоволенні заяви.

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 06.09.2013р. по справі № 2а-629/10/1630 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Донець Л.О.

Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В.

Попередній документ
37629103
Наступний документ
37629105
Інформація про рішення:
№ рішення: 37629104
№ справи: 2а-629/10/1630
Дата рішення: 18.02.2014
Дата публікації: 18.03.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: