Справа № 404/746/13- ц
Номер провадження 2/404/655/14
03 березня 2014 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
Головуючого судді - Іванової Н.Ю.
при секретарі - Гуйван О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
22.01.2013 р. позивач, Приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Просив стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за невиконання договірних зобов'язань у розмірі 20 202 грн. 64 коп. та судові витрати в сумі 229 грн. 41 коп.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 19.01.2008 р. між Закритим акціонерним товариством «Лізинг інформаційних технологій» та ОСОБА_1 було укладено договір № 08011903 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання. Даний договір укладався на строк протягом якого відповідач зобов'язувався сплачувати чергові платежі, однак відповідач належним чином взятих зобов'язань не виконував, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 20 202 грн. 64 коп.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.04.2013 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 23.07.2013 р., позов Публічного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» заборгованість в розмірі 20 202 грн. 64 коп. та понесені судові витрати 229 грн. 41 коп.
Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.12.2013 р. рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.04.2013 р. та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 23.07.2013 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Представник позивача в судові засідання не з'явився. Надав клопотання про розгляд справи без участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач та його представник в судові засідання не з'явилися. Надали клопотання про розгляд справи без їх участі. Також відповідач надав письмові заперечення, згідно яких просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що загальна сума, яку він повинен був сплатити позивачу за 24 місяці складала 8128 грн. 16 коп. (5492 грн. - вартість обладнання + 2636,16 грн. - проценти за надання фінансування). В період з 01.02.2008 р. по 01.11.2010 р. він сплатив 9 954 грн. 47 коп., що і підтверджує структура грошових нарахувань, яку надав позивач. Однак, як вбачається із структури, сума нарахувань є значно більшою ніж це було узгоджено сторонами при укладанні Договору. Звертає увагу суду на те, що надана позивачем структура грошових нарахувань та надходжень № НОМЕР_1 від 12.01.2013 р. містить в собі індексацію місячних платежів, індексацію простроченої заборгованості та індексацію платежів розрахункового періоду. Однак, в Договорі укладеному між сторонами нарахування і сплата вказаних індексацій не передбачено. Умови Договору не містять формули, за якою здійснюється розрахунок індексації платежів у випадку перегляду та зміни лізингодавцем в односторонньому порядку розміру лізингових платежів. Від позивача не надходило письмових повідомлень про те, яким чином будуть проводитись нарахування лізингових платежів у випадку збільшення їх. Тобто, позивач здійснивши перерахунок розміру платежів за формулою, не узгодженою з ним, фактично змінив в односторонньому порядку умови Договору, не дотримавшись при цьому, вимог визначених ст.ст. 651, 654 ЦК України. На його заяву щодо повернення обладнання, яке ним було отримано по Договору, у зв'язку з його тимчасовою неплатоспроможністю, позивач не відреагував.
Суд, в межах наданих доказів, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно статті 15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів , що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 806 ЦК України передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі); до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом, до відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч.2 ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг», за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
За змістом статті 807 ЦК України і статті 3 Закону України «Про фінансовий лізинг», предметом договору лізингу (предмет лізингу) може бути виключно неспоживча річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.
В судовому засіданні встановлено, що 19.01.2008 р. між закритим акціонерним товариством «Лізинг інформаційних технологій» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання. Останній отримав в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання згідно накладної-вимоги від 19.01.2008 р. на суму 5492 грн.
Відповідно до п. 1.2. Договору порядок отримання обладнання, інших товарів та послуг клієнтом (відповідачем) визначається Правилами отримання обладнання, інших товарів та послуг клієнтами системи LeaseІТ (надалі - Правила), які є невід'ємною частиною цього Договору.
Умовами Пакету LeaseIT Інвайт є: вид договору - фінансовий лізинг, строк лізингу - 2 роки, кількість місячних лізингових платежів - 24, проценти за надання фінансування - 2% від вартості обладнання в місяць, виплати проводяться щомісячно рівними частинами, перехід права власності - виплата повної вартості обладнання.
Статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавцю, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
З наведених умов договору щодо визначення розміру лізингових платежів (ціни договору), вбачається, що розмір щомісячного лізингового платежу, який за передане обладнання був зобов'язаний сплачувати відповідач протягом 24 місяців, складає 338 грн. 67 коп., з яких 228 грн. 83 коп. - сума відшкодування вартості предмета лізингу (5492 грн./ 24 місяці), а 109 грн. 83 коп. - фінансова комісія за користування обладнанням (5492 грн. * 2 % / 100 %) (а.с. 23-24).
Відповідно до пунктів 3.1., 5.4.2 Договору, укладеного між ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій» та ОСОБА_1, лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця платежі в строк до 20 числа поточного місяця, розрахунки між сторонами здійснюються в гривнях, клієнт (лізингоодержувач) зобов'язаний сплачувати платежі, передбачені пакетом LeaseIT та цим договором (а.с.5).
Пунктом 6.1 Правил також обумовлено, що клієнт сплачує на користь оператора LeaseIT платежі згідно з пакетом LeaseIT. Платежі сплачуються у грошовій формі. Розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування коштів на банківській рахунок оператора LeaseIT (а.с. 11).
Судом встановлено та підтверджується наданим до суду розрахунком (структури грошових нарахувань та надходжень від 12.01.2013 р.), що відповідачем таке зобов'язання за договором виконано у повному обсязі, та ним на користь ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій» за період з 01.02.2008 р. по 01.11.2010 р. сплачено грошову суму в загальному розмірі 9954 грн. 47 коп., з яких: 7318 грн. 31 коп. місячний платіж, 2636 грн. 16 коп. штрафні санкції. - повна вартість обладнання отримана ним за вищевказаним Договором (а.с. 46-51).
Таким чином, суд вважає, що відповідачем його зобов'язання за укладеним Договором виконано у повному обсязі, грошова сума, що передбачена договором, ним сплачена в повному обсязі.
Позовна вимога про стягнення з відповідача суми заборгованості за невиконання грошових зобов'язань з урахуванням індексації щомісячних грошових сум, які підлягали сплаті відповідачем, та на п.6.12 Правил отримання ІТ-обладнання, не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Обґрунтовуючи такі вимоги позивач посилається на те, що така індексація передбачена умовами Правил отримання ІТ-обладнання, відповідно до яких визначено, що Оператор LeaseIT залишає за собою право в односторонньому порядку відповідно збільшити платіж у випадку суттєвих змін встановленого Національним банком України курсу долара США чи Євро по відношенню до української гривні, про що повідомляється Клієнту в рахунку на оплату чергового поточного платежу.
Платежі простроченої заборгованості та платежі розрахункового періоду були відкориговані по співвідношенню курсу НБУ долара США станом на дату виставлення рахунку та відповідного курсу на дату угоди.
Відповідно до пункту п.6.12 Правил отримання ІТ-обладнання, у випадку суттєвих змін встановленого Національним банком України курсу долара США чи євро по відношенню до української гривні, оператор LeaseIT залишає за собою право в односторонньому порядку відповідно збільшити платіж, про що повідомляється клієнту в рахунку на оплату чергового поточного платежу (а.с.9).
При цьому, в Правилах не визначено яка саме складова із місячного платежу підлягає збільшенню - вартість обладнання чи проценти за користування обладнанням, також не визначено і механізму та порядку перерахунку платежу.
Відповідно до умов, визначених пакетом LeaseIT Інвайт (а.с.18), з умовами якого погодився відповідач, підписавши заявку на отримання обладнання, інших товарів та послуг (а.с. 19), кількість платежів по договору складає - 24, виплата залишку вартості обладнання відбувається щомісяця рівними частинами. Також, клієнтом сплачується вартість пакету (проценти за надання фінансування) - 2 % від первісної вартості обладнання за кожний місяць до повної виплати вартості обладнання.
Таким чином, відповідно до структури грошових нарахувань та надходжень, умовами договору було визначено сплату протягом 24 місяців рівних щомісячних платежів, які складались із: суми вартості обладнання - 228 грн. 83 коп. та процентів за надання фінансування - 109 грн. 83 коп. (фінансова комісія), загальна сума місячного платежу становила 338 грн. 67 коп.
Як вбачається з структури грошових нарахувань та надходжень наданої позивачем, сума заборгованості, яку просить стягнути позивач складається з різниці між платежем, визначеним відповідно до курсу долара, та платежем, визначеним станом на момент укладення договору, і становить індексацію місячного платежу.
З наданого розрахунку вбачається, що розмір місячного платежу з лютого 2008 року по жовтень 2008 року був однаковим у сумі 338 грн. 67 коп., як і передбачено договором. З підвищенням курсу долара США до гривні, місячний платіж позивачем перерахований.
Відповідно до ч.3 ст.6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в актах прямо вказано про це, а також, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане в гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Як вбачається з Договору, із заявки на отримання обладнання, інших товарів та послуг № 20082054 від 19.01.2008 р. та накладної-вимоги від 19.01.2008 р., вартість товару визначена виключно в гривнях і становить 5492 грн. (а.с. 19-21).
Відповідно до умов договору про отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі та Пакету LeaseIT для отримання обладнання, вид даного договору - фінансовий лізинг.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про фінансовий лізинг», відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм, купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Відповідно до ст.706 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті зобов'язання.
Статтею 694 ЦК України передбачено, що товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про фінансовий лізинг», якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше. До грошових зобов'язань, визначених договором у гривнях, діючим законодавством передбачено стягнення суми боргу з врахуванням індексу інфляції за час прострочення.
Відповідно до ст.3 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади і галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується у періодичних офіційних виданнях.
Враховуючи викладене, суд вважає, що збільшуючи розмір місячних платежів, з перерахуванням їх по курсу долара США на день сплати, позивач тим самим збільшував вартість обладнання порівняно з тією, яка була визначена у договорі, що прямо суперечить ст.ст. 694, 706 ЦК України.
Індексація визначених договором місячних платежів у гривнях та простроченої заборгованості, застосована позивачем відповідно до курсу долара США до гривні, в той час як валютою зобов'язання є лише гривня, вартість товару визначено у гривнях, суперечить вищевикладеним нормам закону, а тому стягненню з відповідача не підлягає і підстави для застосування індексації відсутні.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми за договором фінансового лізингу з заявлених позивачем підстав.
На підставі викладеного, керуючись ЗУ «Про фінансовий лізинг», ст.ст. 533, 694, 706, 806, 807 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
В задоволені позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Судові витрати залишити по понесеним позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова
районного суду
м.Кіровограда