Постанова від 13.03.2014 по справі 759/20888/13-а

ун. № 759/20888/13-а

пр. № 2-а/759/70/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року року Святошнський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді І.В.П»ятничук,

при секретарі К.Ю.Іванові,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1 яка діє в своїх інтересах так і в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3

до

Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації, Органу опіки та піклування Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації

про

про визнання незаконним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідачів Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації, Органу опіки та піклування Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації та просила суд визнати протиправною відмову Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації ( органу опіки та піклування) у наданні погодження на вчинення правочину щодо нерухомого майна неповнолітнього, скасувати лист Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації (орган опіку та піклування) про розгляд звернення від 30.09.2013 р. №71-84 про відмову в наданні погодження на вчинення правочину щодо відчуження нерухомого майна, належної неповнолітньому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 1/3 частини квартири АДРЕСА_2, також просила дозволити їй-ОСОБА_1 вчинення правочину від імені підопічного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на відчуження належної йому на праві власності 1/3 частини квартири АДРЕСА_2, за умови придбання на його ім.»я 1/2 частини квартири АДРЕСА_1.

В обґрунтування заявлених вимог вказуючи на те, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло квартира АДРЕСА_2, належить в рівних частинах ОСОБА_1, ОСОБА_3, неповнолітньому ОСОБА_2 Неповнолітній ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_3 де зареєстрований і фактично мешкає неповнолітній. Вказує, що квартира АДРЕСА_2, розташована на першому поверсі, під квартирою знаходиться підвальне приміщення з комунікаціями будинку, бдинок побудований в 50-х роках, з моменту побудови комунікації будинку не зазнавали капітального ремонту, заміни, квартира з-за постійної вологості зазнала процесів руйнування, в ванній кімнаті та санвузлі стіни та стеля вражена грибком, неприємним запахом, підлога має ознаки гнилі та потребує заміни. Вказувала, що дитина не може проживати в даній квартирі в зв»язку з невідповідністю жилого приміщеннями санітарним нормам, а тому в інтересах дитини буде продаж даної квартири та придбання іншого житлового приміщення на його ім.»я, приміщення було підібрано, це двокімнатна квартира АДРЕСА_1, будинок побудований в 2005 р. має відповідну інфраструктуру. Однак, Органом опіки та піклування Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації та Святошинською районною у м.Києві державною адміністрацією ( органу опіки та піклування) у наданні погодження на вчинення правочину щодо нерухомого майна неповнолітнього було відмовлено надано лист Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації (органу опіку та піклування) про розгляд звернення від 30.09.2013 р. №71-84 про відмову в наданні погодження на вчинення правочину щодо відчуження нерухомого майна, належної неповнолітньому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому як вказує позивач відповідачі вказують що даним продажем буде призведе до звуження об'єму існуючих майнових прав дитини та порушенню його законні інтереси. Посилаючись на ст..ст. 317, 319, 321 ЦК України, ст..17 ЗУ «Про охорону дитинства» просила вимоги адміністративного позову задовольнити.

Позивачка в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги адміністративного позову та проосила їх задовольнити, вказуючи на обставини справи викладені в адміністративному позові.

Позивач ОСОБА_3 в судовму засіданні підтримав заявлені вимоги, в подальшому в судові засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлвся належним чином, направив до суду свого представника з належним чином оформленими повноваженнями, тому суд вважає можливим розглянути справу в його відсутності.

Представник позивачів в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити вказуючи на те, що своєю відмовою відповідач суттєво порушує права неповнолітнього, який не може і використовувати свою власність в зв»язку з незадовільним санітарним станом, та проживає в однокімнатній квартирі з бабусею, а також позбавлений права придбання на його ім.»я більшої частини в квартирі АДРЕСА_1, яка цілком в придатному для проживання стані.

Представники відповідачів вимоги адміністративного позов не визнали в повному обсязі мотивуючи тим, що рішення яке оформлене протоколом засідання комісії з питань захисту прав дитини Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації від 26.09.2013 р. № 16 прийнято без порушення норм діючого законодавства та цілком відповідає інтересам дитини, який в наслідок укладання даної угоди буде позбавлений права на житло в м.Києві.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Статтею 3 КАС України передбачено, що позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно- правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 22.11.2004 р. неповнолітній ОСОБА_2 є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_2, ( а.с. 11).

Крім того, ОСОБА_2 є власником згідно одговору дарування квартири від 12.07.2012 р. квартири АДРЕСА_3 де зареєстрований і фактично мешкає неповнолітній ( а.с. 8, 9, 6).

Як вбачається з свідоцтва про народження НОМЕР_1 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ( а.с. 17).

Відповідно до розпорядження Ленінградської районної у м.Києві державної адміністрації, №2041 від 14.12.2000 р. ОСОБА_1 призначена опікуном над неповнолітнім ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 26).

Згідно до листа Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації, від 30.09.2013 р. № 71-84 ОСОБА_1 повідомлено що в задовленні її заяви про надання дозволу на продаж частини жилого приміщення яке належить неповноілтному відмовлено ( а.с. 27 - 28).

Згідно до акту обстеження сантарного стану квартири АДРЕСА_2, затвердженого директором КП «РЕО» 02.08.2013 р. вбачається, що при огляді встановлено, що загальний стан квартири поганий, в кімнаті 15 кв.м., стіна вражена грибком, підлога застаріла, вражена грибком, кімната площею 16,5 кв.м. підлога застаріла з-за високої вологості, враржена грибком, запах в кварирі неприємний. Ремонт в квартирі не проводився більше 10 років ( а.с. 7).

Дійсно, відповідно до довідки УПФУ в Святошинському районі м.Києва ОСОБА_1 отримує пенсію за віком при повному стажі в розмірі 1306 грн. 10 коп. ( а.с. 12), а рім того працює в ДП «Антонов» та отримує заробітну плату ( а.с. 23).

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов квартири АДРЕСА_2, від 20.09.2013 р. який проведено службою в справах дітей Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації, встановлено, що стан квартири задовільний, в одній кімнаті, кухні, ванній кімнаті зроблено ремонт, в квартирі змінені вікна на пластикоі, друга кімната підготовлена до ремонту, слідів зараження оселі грибком не виявлено, квартира придатна для проживання ( а.с. 61).

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації від 26.09.2013 р. № 16 рекомендовано райдержадміністрації в заяві ОСОБА_1 відмовити та рекомендувати підшукати інші варіанти. ( а.с. 66).

Суд вважає, що відмова відповідача була прийнята без порушення норм діючого законодавства.

Відповідно до статті 177 Сімейного кодексу України «Батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов'язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах. ..Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; видавати письмові зобов'язання від імені дитини; відмовлятися від майнових прав дитини. Батьки мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених частиною другою цієї статті, лише дозволу органу опіки та піклування. Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло. Органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у випадках, коли ними встановлено, що: … 5) між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини; …7) вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини… Порядок провадження органами опіки та піклування визначеної законом діяльності, пов'язаної із захистом майнових прав дитини, встановлюється Кабінетом Міністрів України».

Відповідно до пунктів 66, 67 постанови Кабінету Міністрів України № 866 від 24 вересня 2008 року, якою затверджений Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини «Служба у справах дітей за місцем знаходження майна надає консультації громадянам з питань підготовки необхідних документів щодо відчуження майна дитини. Для відчуження майна дитини батьки, опікуни або піклувальники подають зазначеній службі такі документи: заяву кожного з батьків (опікунів, піклувальників); копію паспорта, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера; документ, що підтверджує право власності (користування) дитини на відчужуване майно; витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданий відповідно до законодавства; копію свідоцтва про народження дитини; довідку з місця проживання, про склад сім'ї та реєстрацію або витяг з домової книги; копію рішення про встановлення опіки над дитиною (для опікунів, піклувальників); копію рішення про встановлення опіки над майном дитини (для опікунів, піклувальників); копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу між батьками дитини (у разі наявності)…

«Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної в місті ради за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна протягом одного місяця з дня надходження заяви на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей. Для здійснення правочинів щодо нерухомого майна дитини батьки, опікуни або піклувальники подають службі у справах дітей документи, зазначені у пункті 66 цього Порядку. Служба у справах дітей розглядає протягом 10 робочих днів подані документи та з'ясовує наявність (відсутність) обставин, що можуть бути підставою для відмови у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини… Районна, районна у м. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної в місті ради може відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса для накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, передбачених частиною пятою статті 177 Сімейного кодексу України… Рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної в місті ради про надання дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини або відмову у його наданні може бути оскаржено до суду».

В судовому засіданні встановлено і це підтверджено матеріалами адміністративного позову, що відповідна частина нерухомого майна, відносно якої буде здійснено угоду купівлі-продажу належить неповнолітньому ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 р., як вказує позивач після продажу вказаної частини нерухомого мйана в м.Києві на ім.»я неповнолітнього вона має намір придбати частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1, однак дійсно дана квартира знаходиться не в м.Києві, розміром не суттєво відрізняється від квартири, частина якої на даний час належить неповнолітньому. Щодо стану квартири, на час винесення вказаного оскаржуваного протоколу та відмови позивачкою не надано було відповідачу висновку експертного будівельно-технічного дослідження про технічний стан об»єкту відчуження на підтвердження необхідності продажу, а надані акти обстеження квартири містили розбіжності та протиріччя.

Таким чином, вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та порушення охоронюваних законом інтересів неповноілтінього.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють не мають права без дозволу органу опіки та піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видати письмові зобов'язання.

З огляду на викладене, суд вважає, що на момент винесення рішення відповідачем про відмову в наданні даного дозволу ґрунтувалось на обставинах наведених відповідачем та вказаних представниками відповідача в судовому засіданні та було прийнято без порушення норм діючого законодавства.

Законом України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» від 02 червня 2005 року № 2623-IV охорона речових прав дитини гарантована.

Статтею 12 цього Закону закріплено, що «Держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям».

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача надати дозвіл ОСОБА_1 вчинення правочину від імені підопічного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на відчуження належної йому на праві власності 1/3 частини квартири АДРЕСА_2, за умови придбання на його ім.»я 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, суд вважає, що дані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки в межах адміністративного судочинства захисту підлягає порушене право позивача, тому встановлення обов'язків на майбутнє без наявності спірних правовідносин є незаконним та суперечить завданням адміністративного судочинства, тобто підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.177 Сімейного Кодексу України, ст.17 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст.11 ч.2, 158-163, 186 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 яка діє в своїх інтересах так і в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3

до

про

про визнання незаконним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій - відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя