Номер провадження 2/259/742/2014
Справа № 259/783/14-ц
"11" березня 2014 р. м. Донецьк
Куйбишевський районний суд міста Донецька в складі:
головуючого - судді Добнєва С.С.,
при секретарі - Юркіній Ю.Є,
розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну оплату аліментів, -
05 лютого 2014 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів у розмірі 13350,15грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 16.05.2013 винесено рішення, про стягнення на користь ОСОБА_1 з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини:ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі по 1300 (одна тисяча триста) гривень, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 04.04.2013 року і до повноліття дитини. Вказане рішення набуло законної сили.
На підставі вказаного рішення було видано виконавчий лист, який перебуває на виконанні у ВДВС Ленінського РУЮ у м. Донецьку. Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує аліменти. Станом на 06.11.2013 відповідач має заборгованість по аліментам у розмірі 9878,28грн. Неустойка за несвоєчасну сплату аліментів за рішенням суду на утримання неповнолітньої дитини складає 13350,15грн. Відповідач є приватним підприємцем та з його слів має дохід у розмірі 4000грн. Позивач не працює та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-го віку у розмірі 874.17грн. Домовленості між сторонами з приводу утримання дитини немає. Відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, у зв'язку з чим позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом.
Представник позивача ОСОБА_6, яка діє на підставі договору про надання юридичних послуг до судового засідання не з'явилася, надала до суду заяву в якій просила розглянути справу та ухвалити рішення за її відсутності. Наполягала на стягненні з відповідача неустойки за несвоєчасну сплату аліментів в розмірі 13350,15грн. Справу просила розглянути заочно.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, причини неявки суду неповідомленні, тому суд у відповідності до ст. 224 ЦПК України розглядає справу в заочному порядку.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 16.05.2013 з відповідача на користь позивача, аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі по 1300 (одна тисяча триста) гривень, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 04.04.2013 року і до повноліття дитини.
На підставі вказаного рішення було видано виконавчий лист, який перебуває на виконанні у ВДВС Ленінського РУЮ у м. Донецьку.
Відповідач ухилявся від виконання обов'язків з утримання дитини, аліменти сплачував нерегулярно та не в повному обсязі, тому станом на 06.12.2013має заборгованість зі сплати аліментів, яка становить 9878,28грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментам наданим ВДВС Ленінського РУЮ у м. Донецьку.
Статтею 196 Сімейного кодексу України встановлено, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Право одержувача аліментів на стягнення неустойки, передбачене статтею 196 Сімейного кодексу України, не пов'язується з обов'язковим попередженням боржника про наявність заборгованості по аліментам та наданням йому строку для її погашення.
За положеннями Сімейного кодексу України аліменти призначаються та повинні сплачуватися щомісячно, неустойка нараховується на щомісячну заборгованість від суми несплачених аліментів за кожен день за весь час прострочення по день добровільного погашення боргу або на момент стягнення. Пеня за один місяць прострочення сплати аліментів становить 1% від простроченої суми аліментного платежу за місяць та загальної кількості днів прострочення. Загальний розмір пені за прострочення сплати аліментів є сумою пені, нарахованої за кожен місяць періоду, у якому було допущено прострочення сплати аліментів.
Оскільки згідно з положеннями Сімейного кодексу України аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісяця, неустойка нараховується на щомісячну заборгованість від суми несплачених аліментів за кожен день за весь час прострочення по день добровільного погашення боргу або на момент стягнення.
В пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України роз'яснено, що передбачена статтею 196 Сімейного кодексу України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
В постанові Верховного суду України від 11 вересня 2013 року № 6-81 цс 13 сформульована обов'язкова для всіх судів України правова позиція «Оскільки зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму».
Матеріалами справи підтверджується, що з квітня 2013 року відповідач не своєчасно не в повному розмірі, а то і взагалі не сплачував аліменти на утримання сина, внаслідок чого утворилась заборгованість по аліментам. Зокрема, станом на 06.12.2013 заборгованість по аліментам за період з квітня 2013року по грудень 2013 року становить 9878,28грн.
Відповідач був обізнаний про свій обов'язок сплачувати аліменти.
Суд погоджується з розрахунком неустойки (пені) позивача в сумі 13350,15грн., оскільки розрахунок здійснено за правилами статті 196 Сімейного кодексу України та з врахуванням правової позиції сформованої в постанові Верховного суду України від 11 вересня 2013 року № 6-81 цс 13.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статті 10, 60 ЦПК України зобов'язують кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази повинні бути належними та допустимими, як того вимагають статті 58 ,59 ЦПК України.
Відповідно до статті 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Виходячи з презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов'язання, відсутність вини в простроченні сплати аліментів повинен довести платник аліментів.
Всупереч зазначеним нормам, відповідачем не доведено відсутності його вини у простроченні сплати аліментів, у зв'язку з чим позов в частині стягнення з відповідача неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів є законним та обґрунтованим, а отже підлягає задоволенню у повному обсязі.
Також, у відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь Держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229,40грн.
На підставі викладеного а керуючись ст.ст. 88, 209,212-215, 224-226 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну оплату аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за несвоєчасну сплату аліментів за рішенням суду на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 13350 ( тринадцять тисяч триста п'ятдесят) гривень 15 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави судовий збір у розмірі 229,40 грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області на протягом десятьох днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подане протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: