"11" березня 2014 р.Справа № 916/90/14
Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.
при секретарі судового засідання Бєлих К.В.
за участю представників учасників процесу:
від позивача Стойкова М.Д.,
від відповідача Ткач В.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фірми у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „КРАЯНЛІФТ" до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми „Мікромегас" про стягнення 881246,02 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.01.2014 р. прийнято позовну заяву Фірми у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „КРАЯНЛІФТ", порушено провадження у справі № 916/90/14 та призначено її до розгляду в засіданні суду на 03.02.2014 р.
За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 03.02.2014 р. оголошено перерву до 17.02.2014 р., у судовому засіданні 17.02.2014 р. - до 03.03.2014 р.
Судове засідання, призначене на 03.03.2014 р., не відбулось через відпустку за сімейними обставинами судді Лічмана Л.В.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.2014 р. розгляд справи призначено на 11.03.2014 р.
Сторони повідомлені про час і місце засідання господарського суду, що підтверджується, зокрема, повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками їх представників.
Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 11.03.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Фірма у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „КРАЯНЛІФТ" (далі - Фірма у вигляді ТОВ „КРАЯНЛІФТ") звернулась в господарський суд Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми „Мікромегас" (далі - ПП ВКФ „Мікромегас") про стягнення 706323,00 грн. основного боргу та 38954,20 грн. 3% річних, вказуючи на неналежне виконання відповідачем договору підряду від 27.08.2008 р. № 08/08-2008 в частині оплати вартості виконаних на його замовлення робіт з монтажу та налагодження ліфтового обладнання.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Фірма у вигляді ТОВ „КРАЯНЛІФТ" посилається на положення ст.ст.525,526,530,610,612,625,629,837,853,882 ЦК України, умови названого вище договору, оформлені в зв'язку з виконанням підрядної угоди довідки про вартість та акти приймання виконаних будівельних робіт, докази їх направлення і вручення, акт готовності до експлуатації об'єкту, на якому проводились роботи з монтажу ліфтового обладнання, листування сторін тощо.
03.02.2014 р. позивачем подано прийняту судом до розгляду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 835185,00 грн. основного боргу та 46061,02 грн. 3% річних, нарахованих за період з 01.02.2012 р. по 02.12.2013 р.
ПП ВКФ „Мікромегас" у письмовому відзиві на позов просить у задоволенні вимог відмовити, оскільки:
- позивачем не наданого жодного документу, який підтверджує виконання ним зобов'язань за підрядною угодою;
- Фірма у вигляді ТОВ „КРАЯНЛІФТ" повідомлялась про необхідність усунення виявлених у процесі експлуатації дефектів, проте будь-яких дій, направлених на виправлення недоліків та оформлення відповідних документів, не вчинила;
- 20.09.2013 р. позивача повідомлено про розірвання договору підряду на підставі п.1 ч.1 ст.611 ЦК України;
- допущені Фірмою у вигляді ТОВ „КРАЯНЛІФТ" недоліки в роботі на теперішній час усунуто іншим спеціалізованим підприємством;
- акти виконаних робіт отримано відповідачем тільки 19.12.2013 р., тобто лише через декілька місяців після повідомлення про розірвання угоди, що свідчить про їх складання необґрунтовано та без врахування фактичних об'ємів виконаних робіт.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши обґрунтованість їх доводів, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
27.08.2008 р. між ПП ВКФ „Мікромегас" (Замовник) та Фірмою у вигляді ТОВ „КРАЯНЛІФТ" (Підрядник) укладено договір № 08/08-2008 (Договір), відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання комплексу спеціальних робіт в 16-ти поверховому житловому будинку № 1 з вбудованими приміщеннями по вул. Армійській,8Б в м. Одесі, а саме: монтаж 8-ми пасажирських ліфтів; наладка 8-ми пасажирських ліфтів; монтаж диспетчерського зв'язку 8-ми пасажирських ліфтів; наладка диспетчерського зв'язку 8-ми пасажирських ліфтів; монтаж обрамлення дверей шахти 8-ми пасажирських ліфтів (п.1.1 Договору).
Підрядник зобов'язується виконати роботи, вказані в п.1.1 Договору, згідно проектно-кошторисної документації, яка є невід'ємною частиною Договору, з належною якістю у відповідності з існуючими нормами та правилами (п.2.1 Договору).
Вартість доручених Підряднику робіт по Договору підряду визначена в розмірі договірної ціни і складає суму на підставі кошторисних розрахунків, які є невід'ємною частиною Договору, 857185,00 грн. з ПДВ (п.3.1 Договору). Розрахунок за завершені об'єми робіт здійснюється на підставі акту прийому-передачі форми № 2 протягом 5-ти банківських днів після їх підписання сторонами (п.3.2 Договору).
Замовник перераховує Підряднику аванс у розмірі 30% від повної вартості виконаних по Договору робіт (п.5.1 Договору).
Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків (п.6.1 Договору).
Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк...
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно із приписами ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх; договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта; до договору будівельного підряду застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено законом.
В ч.1 ст.854 ЦК України закріплено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий Договір будівельного підряду на монтаж та налаштування ліфтового обладнання.
При цьому Фірмою у вигляді ТОВ „КРАЯНЛІФТ" як Підрядником виконано роботи на суму 857185,00 грн., про що свідчать скріплені печаткою та підписом уповноваженого представника Підрядника акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2008 р. на суму 599462,00 грн. та за грудень 2008 р. на суму 257723,00 грн.
Замовник оплатив вартість виконаних робіт у сумі 22000,00 грн., у т.ч. 2 платежі по 6000,00 грн. здійснено 26.04.2012 р., а ще 10000,00 грн. перераховано 27.04.2012 р., доказом чого є банківська виписка по рахунку.
У порушення приписів ст.ст.525,526,530,610,629,854,875 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193 ГК України та умов Договору решта вартості робіт ПП ВКФ „Мікромегас" не перерахована, не дивлячись на те, що за правилами ч.1 ст.530 ЦК України та п.3.2 Договору розрахунок за завершені об'єми робіт мав бути здійснений на підставі актів прийому-передачі протягом 5-ти банківських днів після їх підписання сторонами.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення 835185,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню.
Не приймаються до уваги посилання ПП ВКФ „Мікромегас" на те, що не підписані Замовником акти виконаних робіт не можуть бути підставою для проведення розрахунків за ними, з огляду на таке.
Відповідно до ст.882 ЦК України: замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття (ч.1); замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором... (ч.2); замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника (ч.3); передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч.4); замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою (ч.6).
Таким чином, виходячи з приписів ст.882 ЦК України, акт приймання виконаних робіт, підписаний одним з контрагентів, не може бути передумовою для оплати названих у ньому сум, якщо суд визнає обґрунтованими мотиви відмови другої сторони від підписання акта.
В даному випадку, вказуючи на недійсність актів виконаних робіт за жовтень та грудень 2008 р., Замовник посилається на відсутність жодних документів, які підтверджують виконання Підрядником зобов'язань за підрядною угодою, а також існування чисельних недоліків, про виявлення яких Фірма у вигляді ТОВ „КРАЯНЛІФТ" повідомлялась, однак будь-яких дій, направлених на виправлення ситуації, що склалась, не вчинила, в зв'язку з чим Замовник був вимушений розірвати Договір та залучити інше спеціалізоване підприємство для забезпечення нормального функціонування ліфтового обладнання, яке монтував та налагоджував Підрядник.
Між тим, наявні у справі документи (акт готовності об'єкта до експлуатації, паспорти на ліфти, акти на скриті роботи тощо) з підписами представника і печатками ПП ВКФ „Мікромегас" та часткова оплата боргу безумовно свідчать про те, що роботи, вартість яких заявлена до стягнення, Підрядником виконано, а Замовником прийнято без жодних зауважень.
Стосовно виявлення недоліків у здійснених позивачем роботах потрібно відмітити те, що згідно п.4.2 Договору при виявленні Замовником дефектів чи браку в роботі Підрядник усуває останні за рахунок своїх коштів на підставі дефектних актів, складених уповноваженими представниками сторін.
Згідно ч.2 ст.885 ЦК України підрядник має право відмовитися від виконання цього обов'язку, якщо усунення недоліків не пов'язане безпосередньо з предметом договору або не може бути здійснене підрядником з незалежних від нього причин.
За таких обставин, лише дефектні акти, оформлені за участю уповноважених представників сторін, виступають передумовою для усунення недоліків Підрядником. Обов'язковість запрошення останнього для складання дефектних актів пояснюється тим, що Фірмау вигляді ТОВ „КРАЯНЛІФТ" вправі заперечувати пов'язаність недоліків з предметом підрядної угоди.
Господарський суд зазначає, що відповідачем, у т.ч. на пропозицію суду, не надано доказів складання дефектних актів та запрошення позивача для їх оформлення.
Представлені з метою доведення браку в роботах листи Замовника, службові записки та документи осіб, зокрема підпорядкованих ПП ВКФ „Мікромегас", не беруться судом до уваги, оскільки вони не являються дефектними актами та складені без представників Підрядника. До того ж Фірма у вигляді ТОВ „КРАЯНЛІФТ" шляхом надання власного акту вказує, що намагалась з'ясувати суть виявлених Замовником дефектів, проте його працівників не об'єкт не допустили.
Підсумовуючи наведене, господарський суд вважає, що акти, підписані лише Підрядником, слід визнати дійсними, адже мотиви відмови Замовника від підписання актів є непереконливими та необґрунтованими, а, отже, ПП ВКФ „Мікромегас" має оплатити названі в них суми в повному обсязі.
Частина 2 ст.625 ЦК України закріплює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з уточненої позовної заяви, Фірма у вигляді ТОВ „КРАЯНЛІФТ" просить стягнути 3% річних за прострочення оплати вартості робіт за період з 01.02.2012 р. по 02.12.2013 р.
Між тим, за змістом супровідного листа від 10.12.2013 р. № 129/13 та доказів його вручення Замовник одержав акти виконаних робіт тільки 19.12.2013 р., а, відтак, нарахування відсотків за користування грошима за період, який називає Фірма у вигляді ТОВ „КРАЯНЛІФТ", є неправильним, тому позов про стягнення 46061,02 грн. 3% річних задоволенню не підлягає.
На підставі ч.1 ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми „Мікромегас" (65063, м. Одеса, вул. Армійська,18-А, код 30199632) на користь Фірми у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „КРАЯНЛІФТ" (65017, м. Одеса, вул. Косовська,2, код 20982809) 835185/вісімсот тридцять п'ять тисяч сто вісімдесят п'ять/ грн. 00 коп. основного боргу та 16703/шістнадцять тисяч сімсот три/ грн. 70 коп. судового збору.
В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Повний текст рішення підписано 13.03.2014 р.
Суддя Лічман Л.В.