11 березня 2014 року Справа № 5002-3/2938-2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:Шевчук С.Р., Акулової Н.В. (доповідач), Владимиренко С.В.
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"
на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 року
та на ухвалугосподарського суду Автономної Республіки Крим від 07.05.2013 року
у справі № 5002-3/2938-2011 господарського суду Автономної Республіки Крим
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Антарес"
провизнання банкуртом
За участю представників сторін:
від скаржника: Чичва О.С. (дов.№4334 від 19.10.2009 року);
від заявника (боржника): не з'явився;
від ліквідатора Юрченка Д.Ю.: Філатов В.А. (дов.б/н від 23.09.2013 року);
від ПАТ "УкрСиббанк": Карпусь С.В. (дов.№33-21/41172 від 20.12.2013 року);
Ухвалою господарського суду АР Крим від 7 травня 2013 року по справі №5002-3/2938-2011 (суддя Соколова І.О.) відмовлено ПАТ КБ "ПриватБанк" у задоволені заяви від 30 жовтня 2012 року за №30/10-12 про визнання недійсним договору купівлі-продажу рухомого майна від 25 жовтня 2011 року за №1/2011.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 2 липня 2013 року по справі №5002-3/2938-2011 (колегія суддів: Сотула В.В. - головуючий, Гоголь Ю.М., Голик В.С.) апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" залишено без задоволення;ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 травня 2013 року у справі №5002-3/2938-2011 залишено без змін.
Прийняті судові акти мотивовані тим, що ліквідатором ТОВ "Крим-Антарес" в межах своїх повноважень реалізовано майно боржника і підписано договір купівлі-продажу від 25 жовтня 2011 року із додержанням вимог, необхідних для чинності правочину.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Публічне акціонерне товариство комерційного банку "Приватбанк" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду АР Крим від 7 травня 2013 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 2 липня 2013 року, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим в іншому складі суду.
В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Крим-Антарес" просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.05.2013 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 року по справі №5002-3/2938-2011 без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
У судовому засіданні, представник скаржника, підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.
Представник ПАТ "УкрСиббанк", у судовому засіданні просив касаційну скаргу задовольнити.
Представник ліквідатора Юрченка Д.Ю, у судовому засіданні заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення.
Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 липня 2011 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Крим-Антарес", постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 липня 2011 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Юрченка Д.Ю.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2011 року затверджений реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Антарес".
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 грудня 2011 року, яка залишена без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 лютого 2013 року, місцевий суд задовольнив клопотання ліквідатора Юрченка Д.Ю., скасувавши обмеження щодо розпорядження нерухомим майном: нежилим приміщенням, загальною площею 90,7 кв.м., що розташоване на першому поверсі літера "А" та складається з нежилих приміщень №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, які належать банкруту - ТОВ "Крим-Антарес" на праві власності та знаходяться за адресою: м.Сімферополь, вул.Київська, 138.
Під час проведення процедури інвентаризації ТОВ "Крим-Антарес" ліквідатором встановлена наявність активів боржника, у тому числі виробничої лінії для виготовлення гіпсокартону, продуктивністю 2000000 кв.м./рік 2007 випуску.
За висновком звіту про незалежну оцінку, проведену TOB "Имя Плюс", вартість виробничої лінії для виготовлення гіпсокартону склала 361 886,83 грн.
Про проведення аукціону щодо продажу майна ліквідатором було розміщено оголошення у газеті "Крымское время".
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 25 жовтня 2011 року між ТОВ "Крим-Антарес" (продавець) в особі ліквідатора - Юрченка Д.Ю. та ТОВ "Катєко" (покупець) укладено договір купівлі - продажу № 1/2011 відповідно до п. 1 якого, продавець продав, а покупець купив майно, що включене до ліквідаційної маси, а саме: виробничу лінію для виготовлення гіпсокартону, продуктивністю 2000000 кв.м., 2007 року випуску, виробник КНР, у комплектності згідно Додатку №1. На підставі акту приймання - передачі від 25 жовтня 2011 року продавець передав, а покупець прийняв виробничу лінію для виготовлення гіпсокартону, продуктивністю 2000000 кв.м., 2007 року випуску. За результатами проведення аукціону виробничу лінію для виготовлення гіпсокартону було реалізовано за 365 505, 83 грн. Відповідно до банківських виписок кошти від продажу предмету застави були перераховані заставодержателю - ПАТ КБ "ПриватБанк" .
30 жовтня 2012 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до місцевого господарського суду із заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу рухомого майна від 25 жовтня 2011 року, оскільки вважає, що ліквідатором Юрченком Д.Ю. спірний договір укладено з перевищенням його повноважень.
Стаття 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. Продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ліквідатором Юрченко Д.Ю. було здійснено оцінку та реалізацію майна боржника відповідно до вимог ст. 30 Закону.
Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що оскільки відповідно до норм частини дев'ятої статті 7, статей 16, 51 казаного Закону створення комітету кредиторів у процедурі банкрутства боржника, що ліквідується власником, не є обов'язковим, оскільки формування та створення комітету кредиторів, як органу, що представляє інтереси всіх кредиторів у справі про банкрутство, здійснюється на стадії розпорядження майном, яка в процедурі банкрутства боржника, що ліквідується власником, відсутня.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що в рамках справи №5002-3/2938-2011, з клопотанням про створювання комітету кредиторів до укладення спірної угоди (25 жовтня 2011 року) кредитор ПАТ КБ "ПриватБанк" не звертався ні до ліквідатору, ні до суду; вперше з такою вимогою ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду лише 12 квітня 2012 року при подачі скарги на дії ліквідатора, в якій у пункті 6 просив суд зобов'язати ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Юрченка Дмитра Юрійовича невідкладно (на протязі двох тижнів) скликати збори кредиторів для утворення комітету кредиторів.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 травня 2013 року у повному обсязі відмовлено ПАТ КБ "Приватбанк" у задоволені скарги від 16 лютого 2012 року № 16/02-12 на бездіяльність арбітражного керуючого Юрченка Д.Ю. - ліквідатора ТОВ "Крим -Антарес", скарги від 12 квітня 2012 року № 12/04-12 на дії ліквідатора Юрченка Д.Ю.; клопотанні ПАТ КБ "Приватбанк" від 26 квітня 2012 року № 26/04-12 про відсторонення арбітражного керуючого Юрченка Д.Ю. від виконання повноважень ліквідатора. В цих скаргах ПАТ КБ "Приватбанк" оскаржував правомірність дій ліквідатора в частині продажу майна без згоди комітету кредиторів, оцінку проданого майна, клопотав про створення комітету кредиторів.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Антарес" реалізував майно банкрута і підписав договір купівлі-продажу від 25 жовтня 2011 року № 1/2011, яким оформлено продаж, в межах своїх повноважень, у спосіб і на підставах, передбачених законом із додержанням вимог, необхідних для чинності правочину, тому суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову ПАТ КБ "ПриватБанк" у задоволені заяви від 30 жовтня 2012 року за №30/10-12 про визнання недійсним договору купівлі-продажу рухомого майна від 25 жовтня 2011 року за №1/2011.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, оскільки суд першої інстанції та апеляційний господарський суд в порядку ст. ст.43, 47, 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази.
Згідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанції норм права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятої ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 ,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" залишити без задоволення.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 року та ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.05.2013 року у справі №5002-3/2938-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя С.Р. Шевчук
Судді: Н.В. Акулова
С.В. Владимиренко