05 березня 2014 року Справа № 925/544/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Корсака В.А. - головуючого,
Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,
за участю представників:
позивача-1 позивача-2не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) Божок А.М. (директор, наказ від 27.04.2011 р. № 114-п)
відповідача-1 відповідача-2ОСОБА_5 (дов. від 06.01.2014 р. № 31-01-21) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)
прокуратури Томчук М.О. (посв. від 01.08.2012 р. № 000606)
розглянувши матеріали касаційної скаргизаступника прокурора міста Києва
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 р.
у справі № 925/544/13 господарського суду Черкаської області
за позовомзаступника прокурора міста Черкаси в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації та державного підприємства "Черкаський консервний комбінат"
до1. Черкаської міської ради; 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області
провизнання недійсним рішення Черкаської міської ради, визнання недійсним договору оренди землі, витребування із чужого незаконного користування земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку
У квітні 2013 року заступник прокурора міста Черкаси в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації та державного підприємства "Черкаський консервний комбінат" звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаської міської ради та до фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області, про визнання недійсним рішення Черкаської міської ради від 16.04.2009 р. № 4-1139 "Про надання приватному підприємцю ОСОБА_7 земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_1", визнання недійсним договору оренди землі від 17.06.2009 р., площею 2784 кв.м., витребування земельної ділянки із чужого незаконного користування та повернення її у власність держави.
21.05.2013 р. прокурором міста Черкаси було подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, у якій останній просить визнати недійсним рішення ради від 16.04.2009 р. №4-1139 та витребувати з чужого незаконного володіння підприємця ОСОБА_7 земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 2784 кв.м. та повернути її у власність держави в особі Черкаської ОДА.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 30.05.2013 р. (суддя Скиба Г.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 р. (головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Гаврилюк О.М., Федорчук Р.В.), у справі № 925/544/13 у задоволенні позову відмовлено повністю. Прийнято відмову державного підприємства "Черкаський консервний комбінат" від позовних вимог. Провадження в цій частині припинено.
Мотивуючи прийняті рішення та постанову у даній справі, суди попередніх інстанцій, встановивши відсутність у матеріалах справи як доказів здійснення розмежування спірної земельної ділянки по АДРЕСА_1 у відповідності до вимог Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності", так і доказів того, що станом на квітень 2009 року на ній було розташовано державне підприємство, дійшли висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, а відтак - і відсутність правових підстав для їх задоволення.
Заступник прокурора міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, у якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 р. та рішення господарського суду Черкаської області від 30.05.2013 р. скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.02.2014 р. відновлено пропущений строк подання касаційної скарги, касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.03.2014 р.
03.03.2014 р. до Вищого господарського суду України від фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 надійшов відзив на касаційну скаргу прокурора, у якому він просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані рішення та постанову господарських судів у даній справі залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представників позивача-2 та відповідача-1, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 26.10.1999 р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради на підставі рішень останнього від 26.08.1998 р. № 492, від 17.08.1999 р. № 686 і від 21.09.1999 р. №777 державному підприємству "Черкаський консервний комбінат" було видано державний акт серії ІІ-ЧР № 000095, реєстраційний № 251 на право постійного користування землею площею 25,7284 га згідно з планом землекористування, у тому числі 23,6960 га землі, забудованої промисловими об'єктами консервного комбінату, розташованої по АДРЕСА_1.
За договором купівлі-продажу нерухомого майна від 10.12.2004 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_7 придбала у власність частину будівлі механічного цеху площею 640,40 кв.м. та будівлю механічної майстерні площею 189,10 кв.м., які належали державному підприємству "Черкаський консервний комбінат", розташовані по АДРЕСА_1 на земельній ділянці, наданій продавцю в постійне користування згідно з державним актом серії ІІ-ЧР № 000095, реєстраційний №251.
Зокрема, за умовами пункту 1.5 договору купівлі-продажу від 10.12.2004 р. вказане майно належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності САА №473100 від 09.10.2003 р., виданого виконавчим комітетом Черкаської міської ради, зареєстроване в комунальному підприємстві "Черкаське обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації" в реєстрову книгу за № 20 під реєстровим № 1785.
Право власності на механічний цех та майстерню по АДРЕСА_1 за підприємцем ОСОБА_7 зареєстровано у 2004 році.
16.04.2009 р. Черкаською міською радою прийнято рішення № 4-1139 "Про надання приватному підприємцю ОСОБА_7 земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_1".
Вказаним рішенням було затверджено технічну документацію із землеустрою і надано підприємцю ОСОБА_7 земельну ділянку площею 2784 кв.м. по АДРЕСА_1 в оренду на 49 років (без права передачі її в суборенду), а також зобов'язано підприємця ОСОБА_7 укласти договір оренди землі з Черкаською міською радою.
Одночасно пунктом 6 вищезазначеного рішення було припинено державному підприємству "Черкаський консервний комбінат" право користування земельною ділянкою площею 2565 кв.м. по АДРЕСА_1.
Для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право підприємця ОСОБА_7 на земельну ділянку по АДРЕСА_1, ДП "Черкаський консервний комбінат" надало довідку від 21.04.2005 р. № 102 про те, що не заперечує проти виділення приватному підприємцю ОСОБА_7 земельної ділянки по АДРЕСА_1 для експлуатації і обслуговування цеху та механічної майстерні.
17.06.2009 р. між Черкаською міською радою (орендодавець) та підприємцем ОСОБА_7 (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 16.04.2009 р. № 4-1139 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться в АДРЕСА_1.
Відповідно до пункту 2 вищевказаного договору в оренду передається земельна ділянка площею 2784 кв.м., з них: 219 кв.м. в спільне користування з ДП "Черкаський консервний комбінат" для експлуатації та обслуговування механічної майстерні та механічного цеху.
19.11.2009 р. договір оренди землі від 17.06.2009 р. був зареєстрований у Черкаському міськрайонному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" за № 040980100025.
Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним рішення Черкаської міської ради від 16.04.2009 р. № 4-1139 та витребування з чужого незаконного володіння підприємця ОСОБА_7 земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 2784 кв.м. й повернення її у власність держави в особі Черкаської ОДА, прокурор послався на те, що міська рада не мала повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, а тому вона не могла вилучати її з постійного користування та приймати рішення щодо надання її в оренду. Припинення права постійного користування могло бути здійснено власником земельної ділянки, тобто державним органом виконавчої влади, а не органом місцевого самоврядування.
Як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, спірні правовідносини підпадають під правове регулювання, зокрема, Земельного кодексу України, відповідно до частини 1 статті 84 якого у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Також судом апеляційної інстанції правильно вказано, що станом на час виникнення спірних правовідносин діяв Закон України "Про розмежування земель державної та комунальної власності", згідно з яким розмежування земель державної та комунальної власності полягає у здійсненні організаційно-правових заходів щодо розподілу земель державної власності на землі територіальних громад і землі держави, а також щодо визначення і встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок державної та комунальної власності.
Разом з тим, встановивши відсутність у матеріалах справи доказів здійснення розмежування земельної ділянки по АДРЕСА_1 у відповідності до вимог Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності", суди попередніх інстанцій правомірно послалися на пункт 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), з огляду на те, що останнім встановлене спеціальне правило щодо розпорядження землями державної власності на період до розмежування земель державної та комунальної власності.
Так, згідно з вказаним пунктом до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Крім цього, у контексті наведеного проаналізувавши положення статті 84 Земельного кодексу України, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що відійшовши від принципу жорсткого закріплення певних категорій земель у державній власності, останньою передбачено лише неможливість передачі певних видів земель із державної у інші форми власності, у тому числі в комунальну власність.
Так, згідно з пунктом "ж" частини 3 статті 84 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) із земель державної власності у комунальну власність не можуть передаватись земельні ділянки, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.
Між тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що станом на час прийняття Черкаською міською радою рішення від 16.04.2009 р. № 4-1139 на території земельної ділянки по АДРЕСА_1, яку було передано в оренду підприємцю ОСОБА_7, були розташовані об'єкти нерухомості, які б належали державному підприємству "Черкаський консервний комбінат".
Отже, виходячи з положень вищенаведених норм, а також беручи до уваги встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи стосовно відсутності у матеріалах справи доказів розмежування спірної земельної ділянки станом на дату звернення підприємця ОСОБА_7 до Черкаської міської ради з заявою про надання її в оренду, так само як і доказів того, що станом на квітень 2009 року на спірній земельній ділянці було розташовано державне підприємство, суди попередніх інстанцій дійшли мотивованого висновку про відсутність підстав вважати, що Черкаська міська рада не мала повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, а тому не могла вилучати її з постійного користування та приймати рішення щодо надання її в оренду.
При цьому, судами обґрунтовано відхилені посилання прокурора на положення частини 6 статті 149 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з якою обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження статусу спірної земельної ділянки як землі державної власності, у тому числі станом на момент передачі її в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7
Стосовно вимоги прокурора про витребування з чужого незаконного володіння підприємця ОСОБА_7 земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 2784 кв.м. й повернення її у власність держави в особі Черкаської ОДА, обґрунтованої посиланням на приписи статті 387 Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає таке.
Так, вищенаведеною нормою закріплений такий спосіб захисту прав власника майна як витребування його від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Водночас, як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, якщо порушення права власності було пов'язане із попередніми прийняттям правового акту місцевим органом влади, то до даних правовідносин сторін слід застосувати положення статті 393 Ццивільного кодексу України, відповідно до якої правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
З аналізу наведеного вбачається, що суд апеляційної інстанції дійшов мотивованого висновку про те, що витребування майна із чужого незаконного володіння та відновлення становища, яке існувало до видання акта місцевого органу влади є різними, самостійними способами захисту права, унормованими окремими статтями Цивільного кодексу України, а відтак за своїм юридичним змістом вони не є взаємозамінними.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, прийнята у справі постанова апеляційного суду є такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування не вбачається. Натомість, доводи, викладені у касаційній скарзі, судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та матеріалами справи.
Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 1117, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 р. у справі № 925/544/13 господарського суду Черкаської області залишити без змін.
Головуючий суддя В. Корсак
Судді: М. Данилова
Т. Данилова