11 березня 2014 року Справа № 5016/343/2012(11/10)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -Панової І.Ю.,
суддів -Білошкап О.В.,
Погребняка В.Я.,
за участю представників сторін:
ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - Капінуса А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2013р. та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 03.10.2013р. по справі №5016/343/2012(11/10) за заявою ОСОБА_7 про визнання банкрутом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4,-
Ліквідатор банкрута - арбітражний керуючий Капінус Андрій Анатолійович звернувся до господарського суду Миколаївської області зі скаргою на дії (бездіяльність) кредитора Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", в якій просив визнати незаконними дії (бездіяльність) кредитора - Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі ПАТ " УкрСиббанк"), зобов'язати ПАТ " УкрСиббанк" подати заяву про реєстрацію змін обтяження рухомого майна.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.10.2013р. (суддя Ткаченко О.В.) скаргу задоволено повністю; визнано незаконними дії (бездіяльність) кредитора - ПАТ "УкрСиббанк"; зобов'язано ПАТ "УкрСиббанк" подати до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України заяву про реєстрацію змін обтяження рухомого майна, а саме про припинення обтяження та вилучення запису № 4231593.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2013р. ухвалу господарського суду Миколаївської області від 03.10.2013р. залишено без змін.
Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 03.10.2013, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги на дії кредитора ПАТ "УкрСиббанк".
В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на те, що оскаржувані судові рішення винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.ст.173, 32 Закону України "Про виконавче провадження", ст.43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст.42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.12.2012р. за заявою ОСОБА_7 порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4, на підставі ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою господарського суду Миколаївської області від 13.03.2012р. боржника - фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 визнано банкрутом, визнано безспірні грошові вимоги ОСОБА_7 в сумі 5693691,67 грн., відкрито відносно ФОП ОСОБА_4 ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Капінуса А.А.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.10.2012р. затверджено реєстр вимог кредиторів фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 станом на 01.06.2012р. на загальну суму 11007139,49 грн.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.10.2012р. скасовано обмеження, обтяження та арешти накладені на будь-яке майно ОСОБА_4; зобов'язано відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції Миколаївської області:
- закінчити всі виконавчі провадження, боржником за якими є ОСОБА_4 та надіслати на адресу ліквідатора ФОП ОСОБА_4 виконавчі листи боржником за якими є ОСОБА_4;
- подати реєстраторам обтяжень заяви про припинення арештів на нерухоме та рухоме майно ОСОБА_4 накладені Державною виконавчою службою.
Постановою Вищого господарського суду від 26.02.2013р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2012р. та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 09.10.2012р. залишено без змін.
З матеріалів справи вбачається, що ліквідатор - арбітражний керуючий Капінус А.А. звернувся до ПАТ "УкрСиббанк" з вимогою в строк до 05.02.2013р. подати до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України заяву про реєстрацію змін обтяження рухомого майна, а саме про припинення обтяження та вилучення запису № 4231593, а також в строк до 05.02.2013р. направити листа до відділу РЕР ДАІ з обслуговування м. Миколаїв, яким повідомити про припинення застави автомобілю Маzda, модель 3 легковий седан - В, номер об'єкта: НОМЕР_1, номер державної реєстрації: НОМЕР_2, а також даним листом надати згоду на зняття з обліку автомобілю Маzda, модель 3 легковий седан - В, номер об'єкта: НОМЕР_1, посилаючись на ст.ст. 43, 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".
Судами зазначено, що ПАТ "УкрСиббанк" не було подано держателю або реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення обтяження, запис № 4231593 від 11.02.2013р. з Державного реєстру обтяжень рухомого майна не вилучено.
Згідно з частиною 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
Отже, з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасуванню.
Це пов'язано з тим, що у процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута. Тому майно банкрута повинно бути вільним від будь-яких обтяжень.
Відповідно до вимог ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством.
Статтею 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси; майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Відповідно до ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Реєстру на підставі рішення суду або відповідної заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження.
Таким чином, порядок припинення обтяження, визначений ст.43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачає, що підставою для вчинення держателем або реєстратором Реєстру певних дій є рішення суду або відповідна заява обтяжувача. Якщо посадова особа ухиляється від виконання рішення суду, зацікавлена особа (зокрема, ліквідатор) вправі звернутися до суду з відповідною заявою (клопотанням, скаргою). Розгляд такої заяви судом відбувається виключно в межах справи про банкрутство.
Отже, особою, яка відповідно до Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" здійснює дії щодо припинення обтяження є держатель або реєстратор Реєстру.
З матеріалів справи вбачається, що судовим рішенням, яке в даному випадку є підставою для вчинення реєстратором Реєстру дій є постанова господарського суду Миколаївської області від 13.03.2012р., а крім того ухвала господарського суду Миколаївської області від 09.10.2012р., якою скасовано обмеження, обтяження та арешти накладені на будь-яке майно банкрута; зобов'язано відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції Миколаївської області подати реєстраторам обтяжень заяви про припинення арештів на нерухоме та рухоме майно банкрута, накладені Державною виконавчою службою.
З огляду на наведене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що оскільки ПАТ "УкрСиббанк" не є особою, уповноваженою Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" на здійснення реєстраційних дій - щодо припинення обтяження (не є Реєстратором), відповідно у нього не виникло обов'язку по вчиненню таких дій, як припинення обтяження з належного ОСОБА_4 майна. Крім того, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.10.2012 не було зобов'язано банк вчинити відповідні дії.
Тому у суду не було підстав для визнання незаконними дій (бездіяльності) ПАТ "УкрСиббанк" та зобов'язання ПАТ "УкрСиббанк" подавати до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України заяву про реєстрацію змін обтяження рухомого майна банкрута.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.
Враховуючи, що місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції обставини справи встановлено повно, але їм надана неправильна юридична оцінка внаслідок допущеної помилки в застосуванні норм матеріального права, оскаржувані рішення та постанова підлягають скасуванню.
Оскільки вимоги ліквідатора банкрута щодо визнання незаконними дій (бездіяльності) кредитора ПАТ "УкрСиббанк" та зобов'язання ПАТ "УкрСиббанк" подати заяву про реєстрацію змін обтяження рухомого майна, не ґрунтуються на нормах закону, колегія дійшла висновку про прийняття нового рішення, яким у задоволенні скарги ліквідатора банкрута ФОП ОСОБА_4 арбітражного керуючого Капінуса А.А. на дії (бездіяльність) кредитора ПАТ "УкрСиббанк" відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2013р. та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 03.10.2013р. по справі №5016/343/2012(11/10) скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги ліквідатора банкрута ФОП ОСОБА_4 арбітражного керуючого Капінуса А.А. на дії (бездіяльність) кредитора ПАТ "УкрСиббанк" відмовити.
Головуючий: Панова І.Ю.
Судді:Білошкап О.В.
Погребняк В.Я.